ПОСЛАБЛЕННЯ АВТОРИТЕТУ ПРОФЕСІЙНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ
Вийшла у світ книга Ольги Рєпіної “Наш засіб Макропулоса”. Це рецензії на книги.
А в післямові авторка пише:
“Чому всі рецензії склалися в одну книгу? Адже вони опубліковані в Інтернеті, мають відгуки, високі оцінки і численні “лайки”. Але як критик і психолог я розумію, що інтернет-публікація – справа якщо не десята, то й не перша. Нині користувачі Інтернету мають вільний доступ до багатьох ресурсів, що публікують рецензії на книги, а також до незліченних блогів, автори яких діляться своєю думкою щодо літературної продукції. Популярність аматорських рецензій та свобода слова призвели до поступового послаблення авторитету професійної критики, яка перетворилася здебільшого на засіб маркетингу, що розвинувся в самостійну потужну сферу, в даний час більш впливову, ніж сама критика. Тому-то й книга…
Книга есе називається “Наш засіб Макропулоса” неспроста.
Пригадується, як в юні роки я прочитала Карела Чапека. Нині його мало хто знає, а свого часу автор був вельми популярним. П’єса, до речі, повчальна, про вічну молодість.
Ось і прийшло на розум психологічну молодість авторів, книги яких піддалися рецензії, закріпити в назві. Автори різного віку, пишуть і поезію, і прозу. Та й взагалі – вони різні. Але об’єднує їх усіх – молодість і небайдужість.
Так от, ця книга і присвячується творчій молодості авторів, небайдужості й вічному в їхніх книгах”.
Принагідно зазначу, що у книзі “Наш засіб Макропулоса” вміщена стаття “Як уникнути особистісної клітки та побудувати кращий світ”. Це – рецензія на мій роман “Інтуїція”.
Анатолій ВЛАСЮК
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
