Помилка Канта

Кант помилявся, помилятись варто й вартісно з огляду мотивів автоматичного стимулу й розвитку. Помилявся саме в варіантах пошуку самої суті Явищ та Пізнання. Зрозуміло, що це два взаємопроникливі вектори, однак Сутність явища як і саму Здібність пізнання так і не вдалось розшифрувати. В мене є власне розуміння цих двох феноменів, є навіть докази та ретроспекція- зокрема мені вдалося доказати факт існування свідомості у квітів, заперечивши філософію мікро-макрокосмосів Шпенглера.

Даремно, звісно, він мені подобався половину мого свідомого життя. Отже феномени саме Здібностей Пізнання вже є за своєю Суттю Явищем пізнання, тобто Явищем самому в собі, в картографіїї розумового алгоритму. Тобто: емпірика- судження-розум-досвід. Й навпаки: досвід * чи трансценденція* - розум-відчуття-тремтіння й подив.

Все ніби просто й логічно, однак розуміння контактує із Речами, речі з предметів із коррелятом свідомого -підсвідомого-розумового стають об'єктами й відповідно обробляються в поняття (з огляду понятійного сприйняття) чи образи (художнього) чи навіть міфи (неможлиаєвістю) фактичності.

Поняття речей як речей-в-собі дає їм схематичну розумову схему сприйняття, однак зрозуміти їхню сутність унеможливлюється в рамках саме просторово-часового атрибуту. 

Каббалісти дуже хитрі й наполягають на тому, що в сфері духовного розуміння категорії часу-простору відсутні й привнесені в сферу таємниці - того ж самого центру загальної перцепції; таж сама кантівська таємниця, однак редукована в суху понятійність мовленневу чи суто лінгвістичну. Я пропоную розуміння сутності не як Кант: Речі, речі-в-собі, матерія-структура-молекули-атоми-прототипи-боззони, тощо, а в загальній Всезагальній Схемі Всесвіту та його гармоній. Тобто розуміння суті через Контакт, через логос без часу- простору, без карпускулярних частинок та світових хвиль та коливань. А саме через взаємодію.

Це прообраз механістичної емпірики, це крок назад, однак дуже впевнений та аргументований. Закривати очі та торкатись речей із вимкненням підсвідомих демонів-розумію, що складно, розумію, що імманентно космічно й просто. Спробувати тим доторком заново народитись із новим розуміння речей.

Отже розуміння явища в Загальній схемі через торкання та механістичну перцепцію.

Мені залишається лишень одне - малювати закритими очима для віднайдення прихованої сутті. Пригадуються пошуки окремих митців, саме в проектах Рефлесій та задіюванням дзеркал. Окрема подяка Лакану і його співпраці з Сальвадором Далі, зокрема цікавим є нещодавний проект Хьорста Рефлексій в Пінчук центрі.

Магія Дзеркал та нарцисизм. Окрема тема тема.

Будемо творення переносити із заплющеними очима на дзеркальні поверхні для віднайдення Суті Сутностей й явищної сутності. 

Починаємо. Й нехай Піфагор перевернеться..