Читати більше
Поезія - це завжди неповторність, або ТОП-5 сучасних майстрів слова
Ліна Костенко. Про сучасну літературу
ЛІНА КОСТЕНКО (1930)
Ліна Костенко — людина, яка сама керує своїм життям. Вона пише вірші, їздить у Чорнобиль, читає лекції студентам, приходить на презентацію книжки доньки і на вечір пам’яті чоловіка, поетеса відмовляється брати нагороди, критикує Президента, і вкрай рідко дає інтерв’ю.
Кожен українець знайомиться із творчістю цієї видатної письменниці-шістдесятниці ще у шкільні роки. Говорити про вплив Ліни Василівни на українську літератуту, зокрема поезію, можна довго... Але краще у черговий раз насолодитися чудовими рядками...
СЕРГІЙ ЖАДАН (1974)
Ще один яскравий представник сучасної української літератури – Сергій Жадан - український письменник, поет, перекладач та громадський активіст. Митець має чітку громадянську позицію та власний погляд на мистецтво.
"Письменник має лишатися собою, має лишатися на своєму місці й при своїх поглядах. Для того, аби їх озвучувати, аби озвучувати трішки іншу точку зору. Письменник може не відсторонюватись від тих процесів, що відбуваються в його країні, письменник може підтримати своїх співвітчизників. Одним словом – у нього широкий вибір дій." – говорить поет.
ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ (1960)
Юрій Андрухович - поет, прозаїк, перекладач та публіцист. Він входить до 5 найпопулярніших українських авторів. Це один з тих діячів культури, яких вважають моральними авторитетами. Його думки нерідко викликають у суспільстві суперечки, але до них таки прислухаються. Творчий доробок Андруховича можна поділити на два головні пласти: поетичний й прозовий. Його поетичний дебют відбувся в першій половині 80-х років і завершився виходом у світ збірки "Небо і площі" (1985). Того ж таки року Юрій Андрухович разом із Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував поетичну групу "Бу-Ба-Бу".
За словами Іздрика, "в український літературі останніх 10 чи 20 років відбулося два найважливіших явища, яких в цій літературі раніш ніколи не було, а для її становлення вони необхідні: це Андрухович як перша мегазірка в українській літературі — причому не тільки як письменник, а взагалі як особистість, як постать, а друга — це Подерв’янський, який з поточної мови, причому маргінально загостреної на ненорматив, зумів створити високу літературу".
ЮРКО ІЗДРИК (1962)
"Я — не письменник", — каже про себе Юрій Іздрик і підтверджує це історією, як не зміг написати на замовлення сценарій для відкриття Львівського форуму. "Людина-оркестр" — так зве Іздрика Сергій Жадан, дивуючись численним талантам: окрім літератури Іздрик грає власну музику та малює. Його живопис зберігається у музеях багатьох країн, а ще він займається дизайном власного часопису під назвою "ЧЕТВЕР".
Як і більшість сучасних письменників, пана Юрія не дуже цікавить якийсь поділ в літературі.
"Я розумію, що це намагання мляво якось проструктурувати український літературний процес, щоб зрозуміти, що в ньому відбувається. А в ньому відбувається те саме, що і в інших літературах. Тобто, є дуже невелика кількість людей, яка справді має дар до літератури. А кожен із них, наприклад, із моїх друзів, має буквально по кілька блискучих сторінок, кілька фраз. І до цієї невеликої кількості літераторів є так само невелика кількість читачів, які їх можуть правильно сприйняти. Тому що дар читача - він такий самий рідкісний, як і дар письменника. Це ж - одна і та сама сфера. Люди, які мають музичний слух, мають досконаліше сприймати музику. Так само якщо ти маєш літературний слух - тобі не видасться Кафка нудним, чи Пруст - затягнутим, тому що ти будеш відловлювати кайфи в кожному реченні."
ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ (1961)
Олександр Ірванець - прозаїк, поет, драматург та перекладач. Митець не любить, коли його називають письменником, краще - "поетом". І пояснює він таку нелюбов доволі оригінально:
"Поет – це вище. Це на межі суперництва з Богом. Поезія – це ритмізоване мовлення, яке використовується в молитвах, у шаманських заклинаннях. А ще такий момент: дівчині як приємніше сказати – "я зустрічаюся з молодим поетом" чи "я зустрічаюсь з молодим перекладачем-бібліографом"? Але з віком все важче писати поезію… Інколи ще пишуться, дозволю собі тавтологію, поетичні вірші. Не якісь комічно-сатиричні, а поетичні. Значить, я ще у формі."
Цікаво й те, що Олександр має навіть досвід роботи у кіно, адже до відомої української кінострічки Олеся Саніна "Поводир" саме він написав сценарій. Погодьтеся, як для дебютанта у ролі сценариста результат приємно вражаючий.
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
Читати більше
Читати більше
Читати більше