Статті / Література

Поезія

12 лютого 2018
Марина Чиянова

Ми нація героїв на хвилинку,
Як щось не так – то пам'ятник згори.
Леліємо білесеньку хатинку,
Забувши про людей, що в ній жили.

З колін піднятись більшості не сила,
Щитом прикрившись із небесних душ,
В добротний панцир закували крила,
Й стоять, мов кремінь – з місця їх не руш.

Блазнірства стиль тепер у нас у моді,
Говорим – так, а робим як завжди –
Слова про честь присвячуєм свободі,
Діла за честь – то інших вже труди.



*

Квітопад.
Останні морози.
Вже пахне за обрієм теплим дощем,
А холод у землю квіти швиргає,
І тішить себе побоїщем!

Падоцвіт.
Останні морози,
Хоч знають, що вийшов їх час,
Зривають цвіт білий, кидають додолу –
І топчуть ногами цей білий атлас.
 

Зимова ніч

Зимова ніч, синюща морозінь.
Задубів час, поснули теплі зорі.
Холодний місяць, власник поколінь,
Кидає тінь із жовтої долоні.
Затихло все, застигла мить.
Такая тиша, що, здається,
Струна морозяна бринить,
Відлуння в небо віддається.
Хитнувся місяць, взбрикли хмари
І розірвався повен міх –
Мов білі кудряні отари
Посипався на землю сніг.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Автора Категорію Публікацію

1770

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Скопіюйте цей код на ваш сайт, або блог:

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

UA Modna 0
Повідомити про помилку