|
23 червня 2018
Mihal Vlad |
Якщо ти… Хоч раз, блукав там у надвечірній час… Якщо погляд твій примружений торкався отої скам’янілої вічності… Та раптом невмисне зупинявся зніяковіло на довгастій беззаперечній лінії, яка, ніби крук, що прошурхотів поруч, поєднала тут усім дві притаманних їм дати, ти знаєш… Знаєш, де відшукаєш незбагненну стрілу Часу.
Так, ти вже знаєш!
ПРОЛОНГОВАНИЙ ЧАС
…прощавай, Венеціє!
канікулярний час
відвідини музеїв
мерщій до берега
казки шепоче бриз
дзеньк!...
голова пуста
і ніби хтось приклеїв
біленьку бирочку
й вчепив мені на ніс
сьогодні… і завжди!
готовий на поруки
най хтось би взяв
і от тоді – разом!
гуляти будемо
щоб не ховати руки
як юнаки…
та трафить лише двом
так…
вздовж алей
засмученого парку
де діти марно витрачають час
міркують гойдалки –
кого б прибрати жартом
кого лишить назавше
без прикрас
як манекени
статуї завмерли
хтось з них – був я!…
а поруч – мріяв ти!
ковтає час –
зажера ненажерливий
хвилинки-крапельки
невпинний плин чоти
дзеньк!...
голова пуста
хвіст довжелезний черги
ти краще відпочинь
несила вже іти
22 червня 2018
Михал Влад
| 0 | 1036 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
