Плутанина у поняттях: що важливо

23 березня 2014
Юлія Василів
Ми живемо у час, коли мислення стає мінімуму, натомість слідування встановленим визначенням – у більшості випадків і по-максимуму.  Для прикладу:

Асоціація із словом робота  - так треба, понеділок важкий день, п’ятниця – найбажаніший. Решта днів – транзитна зона під кодовою назвою «треба перебути».

Кар’єра – це коли ти впевнено рухаєшся драбинкою, а якщо впадеш чи там не дуже по інструкції супер-пупер робітника рухаєшся, то твоє резюме стане таке собі. Коли треба на одному місці праці бути неменше й року, бо рекрутери обминатимуть Вас боком. Хочеться сказати – нехай… може до кращого? П.с. нічого не маю проти позиції чи професії рекрутера.

Щастя – коли можна багато всюди їздити, купувати речі і все, що хочеться, ні в чому себе не обмежувати. А! ще виставляти усі фото у фейсбук, твітер і так далі… Колись колекціонували марки – тепер – лайки. Що далі?
При цьому мало хто задумується, що насправді саме обмеження означає ріст.  Воно ним із часом стає.

Любов – потрібна, але змінна складова життя. Сьогодні один чи одна, завтра щось, хтось інший. Я дбаю про свої інтереси і своє я – у нас же вільна країна, де свобода понад усе (тільки яка свобода?). Тобто любов це можливість і право, а не обов’язок. А може навпаки чи, як мінімуму, рівноцінно?

Сім’я – треба – колись напевно, але це все таки часто обмеження. Як же  я буду узгоджувати з кимось, де мені проводити час, на що трати гроші? Спочатку кар’єра як гарантія (чи як там було сказано: ввечері – гроші, зранку – стільці), а потім все решта… Тільки коли «потім», чи є у нас це «потім» і що може на сьогодні взагалі бути гарантією? Може варто спочатку навчитися віддавати – хоч щось?

Друзі – чим побільше. Особливо у соцмережах. Нетворк, нетворк і ще раз нетворк. Якщо не виходить – спеціальні книги Вам у поміч, де вказано, коли усміхнутися, як себе поводити, як взагалі бути. Чітка механіка для мінімальної похибки. 

Будемо продовжувати? Мабуть варто кожному подумати на власним списком…

Висновок: усе можна спотворити, але набагато більше можна змінити. Якщо хотіти. То будьмо відвертими – чого ми хочемо, що нам мішає і взагалі  - скільки можна?

Розібратися із поняттями, щоб БУТИ… а не обманювати себе, маскуючи усе за гарними і прийнятними визначеннями. Абсурд, а життя надто коротке і цінне, щоб бути цим абсурдом. 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Андрій Котов: "Додому тягне завжди... Немає нічого кращого за вечірній Львів"
Львів'янин Андрій Котов — у минулому колишній курсант Суворовського училища, армієць першої бригади оперативного призначення Нацгвардії "Барс", студент Львівського державного університету безпеки життєдіяльності — поділився своїм досвідом заробітчанства в Чехії та розповів, у якій країні бачить своє майбутнє.
Читати більше