Плейлист Есперанто: 26 вересня – 2 жовтня

Румунія. Портрет, на жаль, – не портал. У своїй картині ти можеш бути ким завгодно – левом, мачо, мадонною чи приборкувачкою левів. Але вибратися за рамки проблемно. Тож і пісня Alex Stefanescu про те, що було б, якби… Якби ти була злодієм, я був би кишеньковим дзигарком; якби ти була штормом, я був би капітаном; якби ти була божественною, я би в тебе повірив… Ну, і в тому ж дусі.

Швейцарія-Норвегія. Англо-німецький суржик і секретний кейс «Медуза 007» об’єднав європейських реперок: Delara – з Норвегії, Loredana – зі Швейцарії. В образі спецагентів вони звіряються про невигоди служби. Рандеву – це табу, часу бракує, покерфейс муляє, їсти доводиться винятково Кобе стейк. Нічого не зостається, як тільки бути сильною, незалежною жінкою.

Пуерто-Рико. Кажуть, цариця Клеопатра обожнювала помпезні (і бомбезні) вечірки. Славні єгиптологи Ozuna і Daddy Yankee реконструювали одну з них. Байдужим не залишився ніхто – ні мумії, ні крокодили. Може, хіба сфінкси.

Франція-Єгипет. У цьому плейлисті справжній зорепад дуетів. Арабська мегазірка Mohamed Ramadan й афрофранцузька Gims також вигулькнули зі спільним хітом – Ya habibi (Моя кохана). Йому передувала безпрецедентна промокампанія. Щити з рекламою нового творіння прикрасили Таймс-сквер у Нью-Йорку й Королівську дорогу в Саудівській Аравії. Знімали все теж по-багатому: у фешенебельних резортах Дубаю.

Туреччина. Ембієнт-імпульси й геймерська естетика – характерні прикмети нової роботи Аніла Акара на псевдо Gazapizm. Тема не нова: будь-який тоталітарний режим тривкий лише доти, доки люди не стягнули з голів фальшиві протигази, набиті ватою, і не побачили, що король голий. Після цього навіть яйце, кинуте дитиною, здатне звалити його з трону. 

Білорусь. Даруй – це у значенні пробач. Гурт J:Морс наче вибачається за себе і всіх білорусів, що занадто довго були інертними. Течія підхоплює нас, і ми зупиняємо свої двигуни. Хто на сезон, хто на роки, хто назавжди. Даруй, країно снів, де попіл і сніг. Настрою пісні відповідає й відео:  лаконічний монохром з рідкісними проблисками кольору.

Угорщина. До яких тільки трюків мусиш вдаватися, аби бодай інколи залипнути з друзями в барі чи повболівати на футболі. А для цього треба позбутися своєї дівчини. То ще той челендж! Вона, як кішка, що завжди повертається. Ти залишаєш її посеред польової дороги, а вона діймає тебе з усіх гаджетів. Хоч об стінку бийся. Пісня чоловічої солідарності від  Rácz Gergő і гурту Oliver From Earth.

Італія. 50 чи навіть 40 років тому фестиваль італійської пісні в Сан-Ремо споглядав увесь Радянський Союз і ще пів Європи. Тоді оцій пісні Tommaso Paradiso гран-прі світило б з усіх юпітерів. Нині це просто шарж. Але армія шанувальників олдскульної італійської естради ще не саморозпустилася. Лічильник переглядів кліпу в YouTube прямує до мільйона.

Латвія. Samanta Tīna їде від Латвії на конкурс Євробачення-2021. Якщо він, звісно, відбудеться. Але не з цією піснею. Хоч ця об’єктивно сильніша. Однак Тіна вважає, що латиська мова не годиться для Євробачення. Мовляв, неформат. Чому ніхто не хоче бути оригінальним? Усі так швидко забули про Сальвадора Собрала.

Нідерданди. Амстердам – то великий гуртожиток, де всі люди – бро. З висоти ліхтарного стовпа це добре видно Yung Nnelg. Видно чорних, жовтих, кремових. Тільки корінних голландців не видно.