ПЛАСТИЧНА ХІРУРГІЯ: ЯКЕ ПОКОЛІННЯ ПЕРЕСІЧНИХ УКРАЇНЦІВ ДОЧЕКАЄТЬСЯ ЇЇ ПОСЛУГ ЯК СОЦІАЛЬНО ЗНАЧУЩИХ?

Напередодні ICAMPS – першого міжнародного конгресу з пластичної хірургії та косметології в Україні – мимоволі згадуємо події минулого року.

У Києві 16-17 березня 2018 р. стараннями організатору ICAMPS Павла Денищука, к.м.н., Національного секретаря ISAPS (Українського товариства естетичних пластичних хірургів) відбувся непересічний захід - міжнародний конгрес ICAMPS для пластичних хірургів та косметологів. Він став  першим  такого масштабу і рівня міжнародним заходом  в Україні, коли впродовж двох днів хірурги й косметологи мали можливість переняти досвід зарубіжних знаменитостей. Його учасників привітала Сисоєнко Ірина, народний депутат VIII скликання, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

Зважаючи на те, що два дні перетворилися на фейєрверк зіркових виступів, нам залишається лише перелічити кілька імен. Передусім, Брайан Мендельсон, професор  із  світовим ім»ям, в минулому - голова ISAPS, визнаний в усьому світі експерт з анатомії обличчя та процесів його старіння, автор перспективного методу SPACE-ліфтингу й більше 50 наукових робіт. Він презентував  ключову доповідь «Сучасні тренди омолодження обличчя. Новий погляд на анатомію обличчя».

Учасники радо зустріли й Мехмета Манісалі (Великобританія). Його доповідь привернула загальну увагу, оскільки доповідач - лицьовий пластичний хірург, член Британської асоціації офтальмологічних та щелепно-лицьових хірургів, Американської асоціації лицьових пластичних і реконструктивних хірургів.

Серед запрошених спікерів - Клод де Луарн (Франція)  професор, д.м.н., член ISAPS французького товариства естетичних і пластичних хірургів (президент в 2001 г.), запрошений професор Канадського товариства естетичної пластичної хірургії, Університету Британської Колумбії і деяких інших університетів та автор більше 30 статей з омолоджування обличчя.

Не залишилися в тіні модератори цієї секції  Мет Стефанелі (Франція), Алі Модаррессі (Швецйарія), Василь Храпач (Україна).

А втім, з непідробною зацікавленістю були сприйняті пре-операційний аналіз пацієнта №1, пряма трансляція якого відбулася з операційної “Композитна підтяжка обличчя з обмеженою підшкірної диссекціей”. Ії представили Павло Денищук (Україна), Брайан Мендельсон (Австралія).

Важливо наголосити, що концептуальними засадами для діяльності ICAMPS стали філософські підходи до навчання трендовим послугам естетичної медицини, які спеціалісти пропонують пацієнтам при забезпеченні максимальної безпеки. Не дивно, що питанням профілактики ускладнень було приділено увагу залу.

Не перелічуючи всю програму конгресу (доповіді й виступи учасників можна прочитати на сайті організаторів) хочемо акцентувати найбільш дискусійні питання.

Передусім, певна плутанина, коли заходить мова про предмет нашої розмови, виникає через ототожнення термінів «пластична» й «естетична»  хірургія. І хоча взаємопроникнення цих галузей медицини явище об»єктивного характеру, тем не менш, необхідно їх розрізняти, бо засновані вони на нетотожніх підходах, концепціях і принципах. А позаяк одним із партнерів була Швейцарська академія косметології та естетичної медицини, то очікування тих, хто не вивчив програму заходу уважно, були. Варто сказати – лише з боку учасниць секції"Естетичної косметології"

І зарубіжні, й вітчизняні доповідачі показали учасникам результати багаторічного досвіду. Думаємо, що гаслом події можна визначити слова з вітальної промови президента USAPS, професора, доктора медичних наук Василя Храпача: «те, що ми робимо – це свято». Так, це правда. Загальне враження від почутого й побаченого – пластичну хірургію в Україні безперебійносупроводжує успіх і дифирамби з усіх сторін. А втім, вигляд невизначеності й незавершеності процесу її усталення на теренах вітчизняної медицини все-таки певною мірою наявний.

До цього часу практикуючі хірурги працюють без офіційного підтвердження їхньої кваліфікації. Обговоренню підлягають і кваліфікаційні характеристики професії «лікаря-хірурга пластистичного», і типові посадові інструкції, і  приблизний табель оснащення медичними виробами структурних підрозділів закладів охорони здоров'я, які будуть надавати спеціалізовану медичну допомогу з пластичної хірургії, і програма спеціалізації з пластичної хірургії, й Порядок надання медичної допомоги за профілем «Пластична хірургія».

А на що очікувати цього року? Впродовж двох днів досвідом поділяться лише іноземні зірки пластичної хірургії та косметології.

В основі філософії ICAMPS – ті ж самі принципи, а це значить – безпека понад усе.

Організатор ICAMPS – так само, Павло Денищук, к.м.н., всесвітньо відомий пластичний хірург з 30-річним досвідом, засновник клініки АНА-КОСМО – експерта і законодавця в пластичній хірургії та естетичній медицині.

Відповідно перед керівниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я облдержадміністрацій постане завдання визначити установи охорони здоров'я державної та комунальної форм власності, в яких буде надаватися спеціалізована медична допомога з пластичної хірургії.

Можливо, все вищезазначене вже сформовано і є в наявності, проте суспільство хоче почути різні думки, сподіваючись, що й українці дочекаються призначень пластичних хірургів з мотивів психологічного благополуччя і з повною компенсацією усіх фінансових витрат за них.

На жаль, минулого року ми не почули протилежної думки і це підстава для продовження діалогу. Присутність опонентів – це не просто хороший тон чи добрий жест, а додатковий агрумент для переконань і фахівців, і пацієнтів, і суспільства у соціальній значущості події, аби не було сумнівів у правильності обраного напряму, а також упевненість і почуття безпеки, які виникають як наслідок співставлення несумісних думок, поглядів, мотивів.

Варто взяти до уваги сформовану за останні кілька десятків років особливу «споживчу спільноту», назвемо її так. Вона згуртована цінностями й мотивами, які вкрай суперечливі. З однієї сторони – спільнота впевнена, що бути молодим і красивим означає бути успішним, а з іншої – «молоді» й «красиві» нічого не хочуть робити для цього самотужки, вони прагнуть іншого повсякдення – щоденно увиразнювати власні ознаки «недосконалості», шукати ресурси для їхньої нейтралізації. Як інтерпретував це явище один із доповідачів – «купити й споживати».

Якими будуть наші останні тези? Питання про спеціальність «пластична хірургія» залишалося б і відкритим,  і на перефірії уваги спеціалістів ще довго, якби  за пошук рішення активно й енергічно не взялися організатори і учасники конгресу, сподіваємося, за підтримки і тих хірургів, які не були долучені до заходу.

Без перебільшення, спікери й модератори конгресу стали не тільки ядром учасників, але й перетворювалися в ході обговорень і комунікації на ядро спільноти, здатної до відкриття нових горизонтів для суспільства, на механізм, спроможний запустити процес загальнонаціонального починання – надання послуг із пластичної хірургії за соціально значимими показниками. І в цьому нам є у кого брати приклад (Швеція, передусім).

Зрозуміло, що пошук вирішення проблем, які накопичувалися впродовж 30-ліття, це довготривалий процес. Добре, що він розпочався на очах учасників – відданих своїй справі фахівців. Всі, хто з різних причин залучений до процесу пластичної хірургії буде знаходити нові аргументи «за» й «проти». Ординарні з низ вже озвучені й відомі, то ж очікуватимемо на несподівані й непересічні.

Наше завдання стає більш складний і важливим – осмислити контарункт думок і поглядів і максимально об»єктивно висвітлити суть явища пластичної хірургії  українцям.

Робота триває.