ПЛАНЕТИ ДНІВ

4 серпня 2019
Микола Істин

***

Піти трохи далі

зі своїх кам’яних печер,

хай навіть вони тепер

архітектурно-гламурні причандали.

Замало пересісти на табуни залізних коней,

бо все одно пересуватися планетою по колу.

Закликаю душерушати в наступне,

витягати сотні своїх я

із попереднього, що тримає підступно,

переставити світ, щоб стала душа – Всесвітня.

«Вірш

як віриш» –

колись прочитав десь в книзі.

І стали шляхи поезії

моєю свободою

в якій відбувся собою.

В цих рядках поетичних проектів

нових Всесвітів

мої діалоги

з Богом,

моя Україна

модерно-космічно написана,

Біблія і конституція,

ідеалу серце.

Це так же важливо як жити,

і після, – відроджуватися

та новонароджуватися, –

у вірші

вірити!

***

Білих хмар скуйовджені простині.

Бутонів розквітлих просинь.

Все, що є,  – від на даху бузька

і весняних бруньок на тілі близькому

до зимового щастястояння –

народилося від кохання.

Всесвіти романами Богонаписаними,

відвертими виставами Ними поставленими,

з оголеними декораціями

планетами розлітаються.

А ми по медових сотах перетікаємо,

де душа переходить у форму тіл,

у раях парних перебуваємо,

встаючи з еросів сил світів.

Впадають сонця в моря,

народять нові атмосфери,

щоб дихала мрія

з любовної гри.

Різнотрав'ями,

різносмаків'ями –

перетинаємось,

творимось.

А Земля на гостині кохань

виглядає тортом покраяним.

І на дорозі відкраяній

ми людо-світи

як орбіти далеких привітів,

що розійшлися життями

та смертями

у пошуках безлічі раїв,

іще повернемось із долі надбаннями

та приєднаємось до всемережі чуттів  –

небес щастів,

лібідо,

і лебедів...

ЕВОЛЮЦІЯ ЛІТЕРАТУРИ

Ви думаєте, література ─ це гра така,

просто прислуга для пана політика,

чи вченому за пробірку,

або за сітку, щоб душі ловити, проповіднику...

Не тільки

й не стільки.

Бо, попри друковану інфляцію,

слово ─ здатне бути проекцією

наступних світів,

нових Всесвітів...

Облиш, мій критику,

свої критерії,

як хлопчик

іграшку-літачок,

бо слово ─ корабель всюдихідний,

сідай і пливи, лети, ти свобідний,

воно універсальна матерія,

найнеймовірніша мрія,

що знайде втілення,

мов душа новонародженого.

Траєкторія поетом написаного

сягає дальше відомих законів фізики,

і може ставати справжнішою від реальності,

переходячи зі сторінок філософської фантастики

відчиняти майбутнє феноменальним ключем

                                                                                    людськості...

Змінює словосфера 

все

від себе

до неба!

Здібна привести до наднової культури ─

еволюція літератури...

* * *

Вірші ─ не просто колонії символів,

як на корі головного мозку поселення,

це дещо глибше,

що сягає душі,

як вищої свідомості,

її надземної змістовності,

ними вона росте.

Не май небо за стелю

в кімнаті

сучасності.

Мільйонорічні стежки,

кам’яні знаряддя і електронні книжки,

від неандертальця 

до некстмодерніста,

ведуть до розвитку на Землі,

і далі...

НЕКСТМОДЕРНИЙ НЕОВСЕСВІТ

Летючими матеріями думок,

що випромінюються

за межі людських черепних коробок,

задля вдосконалення

процвітання,

заради всесяйва живого безмежжя щастя,

з космосу душі

матеріалізуються в наступному,

в іншому,

в тому, що біля

і буде,

в світоглядно-переробленому

некстмодерному

Неовсесвіті,

вони ─ 

плани,

проекти,

формули,

читайте їх

по книжках, 

виданих розумом,

сторінками душі,

аналізуйте

та реалізуйте,

ви ті,  хто йдуть далі

до ідеалів,

земляни

та інопланетяни,

невідомі працівники

з галактик 

інших вимірів

і фахівці найвищих рівнів

з інституту Бога,

що за межами нашого Всесвіту,

до якого незвична дорога,

прийміть привіти,

візьміть

й долучіть 

ці дописи

досвіду

до тексту майбутнього,

його змісту життя надможливого,

як еволюційної ланки явища не кінцевого,

кованого серцем

і виточеного звивистими струмками мозку, 

яке електронами світить з мороку,

та винесене хвилями океану мислення 

на папері написаним,

отримуйте мого листа,

а я тут, на Землі, затримаюсь,

бо не встиг цим світом насолодитись ще

і більше потрібен тим, хто ближче...

***

Ядро нового сонця
із першоіскринок інших всесвітів
темними ночами загорається
з наших прасвітів,
і для цілісної картини всерозуміння
нам — надновим вимірам життя,
не вистачає старого існування
із нелінійною логікою буття.
Спробуй, людино,
зробити зоряний крок,
зібрати все воєдино,
вибудувати орбіти іншопланетних думок.
За межами надрозуміння
відшукати елементи забуті,
щоб побороти неповноцінність як зношення
та причину смерті.
Де ви, наші працивілізації
та втрачені змісти,
першоджерельні матерії,
як навести до вас мости?
Усе, що можемо, –
сяйвом ідей
запалювати нові й нові світи в душах,
а далі – поєднатися з ідеалом
всесвітів всіх
розмаїтих форм,
у собі проявивши їх,
і вірші цьому за платформи...

***

Все буде добре по усіх світах,

в всіх Всесвітах,

усім і кожному, хто в них існує,

бо душа в слові нові виміри заснує

і перетвориться в яскравих змістоформах

на життєрозквіти еволюційної реформи,

та втілиться у все-добро-єднаннях

всесвітніх мегащасть в всевідчуваннях,

в гармоніях й  красі розмайбуттів

із безлічі й безмежжя відчуттів,

і з задоволенням багатоваріантних ідеалів,

де є планет оселі, та благодать деталей,

з конструкціями миру й новорайської любові,

і елементами веселощів у долі,

від особистих абсолютів 

як салютів –

галактик душ,

до усецілісності блага непорушень.

І навіть темряви помилок перетворяться

на чорноземи вибачень й відкуплень, і відродиться

усе, що було втрачене...

А головне – небачене,

наступно-надреальне,

як диво всеможливо-геніальне,

що винайдемо в творчості

як на мольберті суті,

для всіх земних істот,

й іншопланет,

і для Богів,

і блогерів –

проекти некст культур

в промоціях нових літератур...

                                  ПЛАНЕТИ ДНІВ

Поки ще не вмерло минуле

і не народилося майбутнє,

та не відмовилося життя від тимчасовості

заради вічності,

і душевтілення не пройшло свій космічний відрізок

від недосконалого

до ідеального,

й відносне добро речей

ще не долучилося до всегармоній,

і мої віршовані проекти про всещастя

поки не влилися в сяйва зоряних потоків,

я живу на окремих планетах днів,

на них все легше і простіше,

і мале щастя тут і зараз,

від буття сонця

випливають та відлітають мої теперішні планети,

ось нинішня плането-днина

з добрих пригод

і природи ласкавої,

а завтра будуть з містами цивілізацій,

з світами нових людей,

і з супутниками що безмежно близькі.

***

Після того як засвітив зірки в душі,

і навіть ескізи досконаліших світів описав у віршах,

повертатися, та триматися треба Землі, від і до,

наскільки можливо, боротися тут за добро,

поширювати щастя край,

і навіть у пекла відвойовувати частини раю,

бо занадто боляче

відрізати іще живе,

тож не здавай позицій світлий вояче,

боротися ліпше завше.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

10 таємниць, захованих у всесвітньо відомих картинах
Образотворче мистецтво здатне не тільки надихати, а й мучити наш мозок таємницями і загадками. На полотнах великих художників часто зустрічаються дивні хитромудрі деталі або навіть послання, які піддаються розшифровці тільки через сотні років.
Читати більше
Дружба довжиною в життя: собаки
Кажуть, аби мати найліпшого друга, не обов'язково треба знати людей:) Мова про собак. Ці дивовижні створіння знають про відданість більше, ніж ми. Завжди поряд: підтримають, посумують з вами та ще й захистять. Дружба довжиною в життя. Чотирилапі.
Читати більше