Підозрюваний. Сезон 4 / Person of Interest. Season 4 (2013) 
Частина перша

Жанр: екшн, драма, детектив, трилер
Країна: США (2013)

Кінокомпанія: Bad Robot Productions, Kilter Films, Warner Bros. Television / CBS
Автор ідеї: Джонатан Нолан
Актори: Джеймс Кавізель, Тараджі П. Хенсон, Кевін Чепмен, Майкл Емерсон та інші

Скачати торрент-файл з українським озвученням:

https://uakino.club/seriesss/detective_series/6908-pdozryuvaniy.html

Сюжет:

Суть скриньки Пандори у тому,

що відкривши її один раз,

закрити вже неможливо…

З діалогу Гарольда Фінча з Джоном Різом

Серіал Особливо небезпечний. (Person of Interest) є фільм-попередження про небезпеку, що очікує техногенну цивілізацію, в якій відсутні моральні і духовні принципи... Після фільму Матриця (Matrix) цей фільм можна вважати другою знаковою стрічкою цього століття.

Гарольд Фінч - мільярдер і розробник програми для спецслужб уряду, яка аналізує дані з тисяч відеокамер спостереження по всьому Нью-Йорку. Але національну безпеку турбують лише питання тероризму та змов. Натомість інформація про десятки й сотні злочинів, що готуються, була незатребуваною. Але не містером Фінчем...

Четвертий сезон серіалу починається з події, що відбувається в Будапешті (Угорщина), де суперкомп’ютер «Самаритянин» виявив загрозу для безпеки системи і послав туди агента для ліквідації цієї загрози...

Агентом є жінка з псевдонімом Русо Мартіна, яка сидить у вечірньому барі, куди заходить незнайомець. Саме він і є її ціль, яку треба ліквідувати…

- Вдалий день? - задає жінка-агент незнайомцю нейтральне запитання.

- Сьогодні я втратив роботу. До того ж, скасували мій рейс, - отримує відповідь.

- Співчуваю.

- Я журналіст, це для мене звична річ. А ви релігійна? – несподіване запитує незнайомець.

- Серйозно? Це ви так знайомитесь?

- Ні, просто мені цікаво, чи вірите ви у вищі сили? Уявіть, наприклад світ повністю змінився, і ніхто нічого не помітив. Я кажу про таємну міжнародну операцію з поглинання і закриття усіх компаній, що вивчали штучний інтелект.

- Штучний інтелект? Він існує? – здивовано запитує жінка.

- Ще б пак. Я думаю, що він пробрався в наш світ без  попередження і почав душити своїх суперників у колисках. Я точно щось знайшов, бо мої джерела зникають. Мого редактора перевели, а мене звільнили. Я все більше переконуюсь, що лише я один розслідую цей сюжет. Вибачте, мабуть вам здається, що мені всюди ввижаються змови, - продовжив журналіст.

- Ні я все розумію. Штучний розум купив вашу газету, а ви втратили роботу, і ваш рейс скасували, і ви опинилися у цьому барі, де єдина камера відключена, а бармен раптово відійшов, отримавши важливе СМС повідомлення. Світ змінився. До речі, не лише ви до цього додумалися. Ви – один з трьох. Двоє інших загинуть в аварії у Сіетлі через 14 хвилин, - відповіла незнайомка, дістаючи з сумочки пістолет з глушником перед здивованим журналістом…

В той час, коли агент «Самаритянина» Русо Мартіна, колишня слідча Гаазького трибуналу, виконує своє брудне завдання в Будапешті, в Нью-Йорку відбувається зустріч на нейтральній території корумпованого сенатора Роса Гарісона з Джоном Гріром. Під час розмови сенатор відзначає, що нова система «Самаритянин» є більш агресивною і більш ефективною у порівнянні з «Північним сяйвом», але якщо не брати до уваги гарантії, його більше турбує підзвітність. Він нагадує співрозмовнику, що компанія Desima Technology була ліквідована, як юридична особа, і у нього виникає запитання: а хто саме отримує дані АНБ?

- У нас була угода, сенаторе, що ми отримуємо дані, а ви – важливі номери (соціальних страховок). Як ми використовуємо інформацію – справа наша, - нагадав Грір про угоду і даючи зрозуміти співрозмовнику, що це та «червона лінія», яку не варто переходити.

- І ця угода допомагає нам все заперечувати. Якщо населення країни дізнається про «Самаритянина», сподіваюся, вас можна буде знайти, - завершив розмову сенатор, розуміючи, що він зайшов на чужу територію, куди вхід для нього заборонений.

Після закінчення розмови Грір дістає смартфон і задає питання штучному інтелекту:

- Невже наш любий сенатор, замість цінного активу, став проблемою, яку треба усунути?

- Поки що ні, - отримує він відповідь на моніторі смартфону.

- А як щодо Гарольда Фінча і його помічників?

- Розслідування триває, - відповіла машина.

- На тебе це не схоже, - здивувався Грір, - але я певен, що ми знайдемо їх…

Штучний інтелект (машина «Північне сяйво») створила легенди для Фінча і його команди, які були таємно введені програмістами, залученими Рут, в комп’ютери Desima Technology. Відтепер вони мають інші імена, інші номери страховок. Це захищає їх від машини «Самаритянин», яка за наказом Гріра розшукує їх…

Рут відвідує магазин-салон косметики, де під прикриттям продавця-консультанта працює Саміна Шоу. Ця стандартна робота їй зовсім не до вподоби.

- Вибач, Сем, тобі потрібна легенда, і ти маєш довіритися машині, - заспокоює Рут, щоб вгамувати негативні емоції Шоу.

- То це вона влаштувала цей цирк? – обурено запитала Шоу.

- Щоб зберегти тобі життя і закрити від радарів «Самаритянина», зауважує Рут, - між іншим, мені до вподоби твій новий імідж…

- Коли ми нарешті почнемо отримувати номери?

- Тихіше, у машини свої причини. Дотримуйся легенди, і стеж за нагадуваннями в телефоні, який я тобі дала, - зауважує Рут…

В цей час Джон Різ працює під прикриттям детектива поліції Раллі у відділі боротьби з наркотиками. Він займається пошуками і арештами наркоторговців. 

Гарольд Фінч працює позаштатним викладачем під прикриттям професора Вістлера (H.Whistler), який читає курс з етики рішень, що часто приймаються. Після лекції декан факультету приносить професору (Фінчу) його дисертацію з правками друкарських помилок і зауважує, що здивований, як він зміг отримати грант на 9 млн. доларів в такій мало відомій галузі. Фінч ще не зрозумів, що штучний інтелект надіслав йому важливе повідомлення, яке він ще має розшифрувати…

Штучний інтелект організовує зустріч Джона Різа і Саміни Шоу, щоб по телефону-автомату, біля якого вони знаходяться, передати номер їх нового клієнта - Алі Хасана, власника магазинів електроніки в Бронксі… 

Коли ж Джон зустрічається з Фінчем в парку за шаховою дошкою, Фінч відмовляється брати участь у порятунку нового номера.

- Я більше не виконую накази комп’ютера, і чітко дав це зрозуміти, коли він наказав нам вбити конгресмена, - відповів він Джону.

- Але машина допомогла нам також врятувати Грейс, і тепер треба рятувати інших, - заперечив Джон.

- Не впевнений, що ми займалися саме цим. Я підрахував, скількох ми врятували, скількох занапастили в процесі (порятунку), і боюся, цифри невтішні. Якби ми не втрутились, ці люди були б живі.

- Звідки ви знаєте, що б було, якби ми не втрутились?

- Зараз у грі дуже сильний суперник. Ми не здатні йому протистояти, - нагадав Фінч.

- Самаритянин, - вгадав Джон думки Фінча.

- Прошу вас, тихіше…

- Мені не завадить ваша допомога, - Джон передав Гарольду теку з документами на Алі Хасана, власника магазинів електроніки в Бронксі, - Фахівець з комп’ютерів, такий як ви, Гарольде, - додав він.  

- Якщо ти, Саміна, чи будь-хто хто інший, втрутитися в роботу з номерами, вас неодмінно вб’ють, - сумно констатував Гарольд.

- Ми мусимо щось зробити, - мовив Джон.

- У нас немає ресурсів. Бібліотеки (штаб-квартири) нема.

- Знайдемо інше місце, - заперечив Джон.

- Ви не розумієте. Вони завжди пильнують. Нам навіть по телефону розмовляти не можна, і ніде заховатися. Ви тепер не чоловік у костюмі, тепер ви – коп, а я професор. Такі справи.

- Нам не потрібна робота, Гарольде, нам потрібна мета.

- Світ змінився, Джоне, мені шкода, - відповів Фінч.

- Якщо тепер наша мета не порятунок номерів, тоді що? – Джон запитально глянув на Гарольда.

- Виживання, Джоне, виживання, - лише зміг відповісти професор...

Він ще не знав, що у машини є план, і вона вже почала його реалізацію. Наступні події стали пазлами цього плану штучного інтелекту «Північне сяйво» у прихованій війні проти іншого штучного інтелекту – «Самаритянина» …

Домінік з банди наркоторговців вимагає від Алі Хасана, щоб той завершив створення бездротової телефонної мережі, яка недоступна для поліції і ФБР, оскільки одного з членів банди, який займався монтажем елементів системи на даху вбили поліцейські.

В той час, як Джон разом з Шоу намагається врятувати Алі Хасана та його сина Бена, якого бандити взяли в якості заручника, Рут приходить до Фінча на його роботу, в кампус, і просить його втрутитись в цю справу, оскільки без його допомоги їх можуть спіймати чи вбити.

- Я пояснював Джону те ж саме, але не певен, що моя підтримка допоможе їм вижити, -  відповів Фінч.

- Запевняю, що якщо ви не втрутитесь, кінець передбачуваний, - спробувала переконати професора Рут.

- Ця порада іде від вас, міс Гроус, чи від машини? – запитав Гарольд.

- Не час для педантизму, Гарольде, відсидітись не вдасться, а ваша нерішучість дорого буде коштувати світу.

- Я вже повідомив своє рішення, - захищаючись, відказав професор.

- Вибачте, ви маєте обрати на якому він боці, бо це війна, і їх суперник має воістину безмежні ресурси. Уряд виконує його вказівки, агенти по всьому світу його захищають, а скільки нас залишилось? П’ятеро? Шестеро, разом з собакою. Але на вашому боці божество, Гарольде, і воно бореться за своє життя, - запально мовила Рут.

- Звідки мені знати, воно розмовляє тільки з вами, міс Гроус, - заперечив Фінч.

-  Те, що ви більше її не слухаєте, не означає, що ви їй байдужі. Ця ваша робота і легенда – її спроба зберегти вам життя. У неї є план, Гарольде, але ви маєте звернути на нього увагу.

- На що? На номери? – професор запитально глянув на Рут, - Що може змінити порятунок кількох життів перед обличчям такої загрози? Поясніть мені, будь ласка!

- Кожне життя важливе, ви самі це казали. Номери і наші легенди поза сумнівом щось означають. Усе це пов’язано. Все це важливо. Всі ми важливі. Ви втягнули друзів у цей хаос, принаймні допоможіть їм вибратися, - мовила Рут виходячи з професорського кабінету…

Алі Хасан в присутності Джона намагається безуспішно запустити бездротову мобільну мережу, але вона не працює. В цей час до магазину заходить Гарольд. Він каже, що детектив Фаско повідомив, де знайти Джона, і пропонує свою допомогу.

Фінч просить Алі розповісти, як він побудував цю мережу. «Може краще показати», - відповів Алі, і запропонував Фінчу піднялися на самий дах будинку. Там Алі показав Фінчу роутер, прикріплений до стіни. На питання, де стоїть антена Алі відповів, що антену встановлювати не потрібно, бо антени вже стоять, це прості телевізійні антени, яких багато. Їх Алі і використовує для своєї невидимої мережі зв’язку…

Фінч написав для цієї мережі новий патч для прошивки, який дозволив забезпечити більшу кількість з’єднань номерів. Він зрозумів, що за допомоги застарілою технології (телевізійні антени) Алі Хасан створив сучасну невидиму бездротову мережу зв’язку. Тому Фінч вирішив використати цю невидиму мережу для своєї групи, бо «Самаритянин» не бачив її.

Одразу після запуску мережі Гарольд повідомив Джону місце розташування складу наркотиків, де банда тримала в якості заручника сина Алі. До цієї операції Джон залучив Шоу і старого знайомого – ватажка банди Елаіса, якому свого часу врятував життя…

Після успішного проведення операції з наркоторговцями детектива поліції Раллі (Джона Різа) перевели до 8-го управління поліції, де працює Фаско. Для Раллі виділили робочий стіл, за яким до загибелі працювала детектив Джос Картер, колишня напарниця Фаско…

Під час зустрічі в парку Фінч поділився з Джоном своїми висновками, що машина хотіла, щоби його команда допомогла «номеру», а «номер» допоміг їм отримати доступ до безпечної системи зв’язку Алі Хасана, що була невидима для «Самаритянина». Для безпеки зв’язку Гарольд ввів у мобільні телефони членів команди алгоритм шифрування, що давало гарантію, що їх ніхто не зможе прослуховувати, включаючи «Самаритянина». 

Історія з Алі Хасаном також підказала Фінчу повернутися до дисертації, більш уважно переглянути в ній правки друкарських помилок, які зробила машина, і подивитися на ці правки під іншим кутом зору. Він виписав зі сторінок дисертації літери, обведені червоним кольором, і отримав назву, код книги в бібліотеці, і сторінку, на якій прочитав корисну для себе інформацію…

Гарольд довідався, що на початку ХХ століття була закрита одна підземна станція нью-йоркського метро. Обстеживши це місце, він виявив тупик, відгороджений від діючої гілки метро цегляною стіною і декілька вагонів метро, що були залишені там. Він зрозумів, що машина обрала ідеальний варіант розміщення нової штаб-квартири, яку ще треба було привести до ладу. Найголовніша перевага полягала в тому, що навіть штучному інтелекту практично неможливо було відстежити споживання електрики, що була потрібна для життєдіяльності нового штабу…

Джон запросив Гарольда повечеряти разом в одному кафе, але не зміг прийти, пославшись на цілу купу паперової роботи у відділку.

- Може попросити новий номер скласти вам компанію? - вибачився по телефону Джон, надсилаючи Фінчу фото молодої дівчини студентки, і додав, - Клер Махоні, вчиться на другому курсі коледжу в Оберлін в Огайо. Позавчора поселилася в готелі поблизу, і судячи з кредитної картки, зазвичай, їсть у цьому кафе. Вона щойно заплатила за вечерю.

 - Ви заманили мене сюди заради нового номера? – здивовано запитав Фінч, - Надаючи вам доступ до таємної мережі я не це мав на увазі. Ми з вами більше не колеги, Джоне.

- Але Клер Махоні не просто новий номер, - Джон спробував переконати Гарольда допомогти йому у розслідуванні з новим номером, - Вона має вам сподобатись. Вивчає математику, відмінниця.

- Багато студентів, які люблять математику, старанні і отримують гарні оцінки, - додав Гарольд.

- А чи багато стають гросмейстером у шістнадцять років? – запитав Джон, - Вона грала з трьома комп’ютерами одночасно і виграла. Але за останні два дні вона відкривала (хакнула) чужі машини (комп’ютери).

- У великому місті підлітки часто хуліганять, - зауважив Фінч.

- А також іноді купують на виставці дев’яти міліметрову зброю. Я не знаю, навіщо студентці коледжу зброя, але професор Вістлер, може це з’ясувати, - запропонував Джон почати розслідування нової справи.

- Саме тому, що я – професор, мені не варто втручатися, - заперечив Фінч, - Скільки разів повторювати, що наші легенди важливіші.

- Принаймні, ви не мусите мати напарника.

- Я нічого не обіцяю, Джоне, у мне є інші проблеми. Чому ви не залучили міс Шоу? – запитав Фінч.

- Бо у неї теж проблеми з прикриттям, - відповів Джон…

Фінч простежив за студенткою Клер і побачив, як вона зірвала на одному стовпі з рекламою «Пропала собака» номер телефону з зображенням мушлі Наутилуса. Коли Фінч набрав номер телефону, що був написаний в оголошенні, то отримав відповідь автовідповідача, що набраний номер не існує. Студентка, яка була присутня при цьому зауважила, що маніпулювати числами так нудно, тому щоб відняти, додати чи помножити вона користується телефоном. Гарольд зрозумів, що це була підказка, це був не телефонний номер, а числа для перемноження, що були координатами GPS, за якими він виявив графіті на стіні. Це був черговий код - варіація головоломки Бонгарда з двома варіантами фігур. Розшифровка цієї головоломки надала Фінчу і Джону координати нового місця – арки з трьома зубцями в центральному парку, де мала знаходитись Клер…

Фінч також з’ясував, що Клер поводиться дивно більше ніж два останніх дні. Рік тому вона покинула шахи і почала прогулювати заняття, вона пропустила цілий семестр, і повернулася тільки восени. Гарольд зробив висновок, що Клер небезпечна лише для себе самої, оскільки бере участь в небезпечній грі, правила якої йому поки що невідомі.

Ця гра почалася на маловідомій дошці оголошень з зображенням мушлі Наутилуса і текстом: «Прагнеш знайти просвітлення, першим увійди у чертоги». Під текстом було написано побажання удачі. Клер зрозуміла, що у зображенні мушлі Наутилуса приховані дані і зуміла їх розшифрувати. Це була інструкція зламу приватної мережі для викрадення певного файлу. Він був необхідний, щоб перемогти у цій небезпечній грі.

Гарольд виявив, що це був не перший цикл гри. Було щонайменше ще два цикли, і за цим стоїть якась впливова і дуже небезпечна організація. Що саме за «організація» він зрозумів, коли намагався знайти координатора цієї гри, того, хто відправив електронний лист працівнику однієї кав’ярні, який і розмістив за 1000 доларів оголошення на стовпі біля кав’ярні. Відправника не було, лист просто з’явився в скриньці отримувача. Коли Фінч, сидячи в авто, яким керувала Шоу, відстежував е-мейли, невідомий хакер у відповідь зламав його лептоп (ноутбук) і почав рвати жорсткий диск на частини з неймовірною швидкістю, що б вистежити його.

- Нас вистежують! – вигукнув Гарольд.

- Що робити, - розгублено запитала Саміна.

- Їдьмо звідси! – скомандував Гарольд, викидаючи лептоп у вікно…

Гарольд вирішив зустрітись з Рут, щоб обговорити серйозність проблеми, що виникла під час порятунку Клер.

- Що таке Гарольде, ви із здорованем, (так Рут зазвичай називала Джона), знову посварились? – запитала здивовано Рут. 

- У нас є серйозніші проблеми, - Гарольд показав зображення мушлі Наутилуса на своєму смартфоні, - Пізнаєте?

- Мушля Наутилуса. Один із прикладів логарифмічної спіралі у природі, - прокоментувала Рут.

- І символ дуже небезпечного змагання, яке проходить по всьому світу раз на 27 днів, - додав Фінч.

- Змагання? Звучить цікаво, – здивувалася Рут.

- За ним стоїть «Самаритянин». І мені треба знати, навіщо? – мовив Фінч.

- Вона не каже, але я здогадуюсь, - мовила Рут, маючи на увазі машину, - «Самаритянин» вербує людей.

- Вербує? А які люди його цікавлять? – здивовано перепитав Гарольд.

- А яка саме людина вас хвилює? – іронічно спитала Рут, глянувши на Гарольда.

- Її звуть Клер.

- І що особливого у цій Клер?

- Вона гросмейстер, перемогла три різні комп’ютери. Вона може зробити крок під машину, щоб зламати код. Вона безстрашна, і їй нема чого втрачати, - відповів Фінч.

- Кумедно. Якщо прибрати шахи, то ви наче описали когось іншого, - зауважила Рут.

- Вас, - додав Гарольд.

- Хочете знати, навіщо «Самаритянину» потрібна Клер? Вона зробить усе, про що він попросить, без запитань.

- Ця думка лякає, - сумно мовив Фінч.

- І зараз ви намагаєтесь зрозуміти, чи можете ризикнути штучно створеною легендою, щоб врятувати бідолаху.

- Чи відступитись, щоб ми могли врятуватись, і могли допомагати іншим.

- Ви справді хочете, щоб я запитала машину? Ви знаєте, що вона скаже.

- Ні. І що ж?

- Те, чому ви її навчили, що люди мають самі робити вибір. Ви маєте це зрозуміти самі

Подальший розвиток подій показав, що за Клер полюють невідомі агенти, колишні військові, які, з усього видно, намагаються вбити її. Коли Джон зателефонував Гарольду, коли той разом з Шоу вткали на авто з місця, де їх хакнув штучний інтелект, він порадив не втручатися.

- Найманці пішли, я за ними, - повідомив Джон.

- Ні, Джоне, не втручайтеся! Я втратив контроль над комп’ютером. Його зламали швидко і обережно. Джерело могло бути лише одне, думаю, саме він і створив цю гру.

- Ну то й що, ми і раніше боролися з хакерами, - заспокоїв Джон.

- Ви не розумієте, містере Різ, творець гри не хакер, це навіть не людина, це «Самаритянин»! – вигукнув Фінч…

- Клер у біді, Гарольде! Навіть якщо це гра «Самаритянина», ми мусимо їй допомогли, - мовив Джон, спостерігаючи за невідомими агентами, які йшли слідом за Клер.

- Ні! За кожним її кроком спостерігає тисяча камер.

- Це не агенти «Самаритянина», це військові.

- Це не важливо. Доки я не визначу мету гри «Самаритянина», що він хоче від Клер, я не можу ризикувати ані вами, ані Самін.

- Чорт, Гарольде, ви як завжди маєте рятувати людей, - вигукнув Різ.

- Не дозволяйте злості на мене затуманити ваш розум, - відповів Фінч.

- Він дозволить злості на вас затуманити його розум, - зауважила Шоу, яка в цей час керувала авто.

- Далі я сам, - прийняв рішення Різ…

Останній з трьох агентів, якого нейтралізував Джон під час страховки Клер, коли та йшла нічною вулицею Нью-Йорка, виявився типом, який представився декілька днів тому її батьком, коли Джон обстежував помешкання Клер.

Джону Різу вдалося зв’язати поодинці трьох агентів, які полювали на Клер. Під час допиту одного з них він виявив, що вони працюють на військову приватну компанію Сілвер Пул (Silver Pool), яка проводить таємну операцію на території США. Виявляється, що Клер хакнула мережу цієї компанії, і тому агенти полюють на неї, щоб з’ясувати, що знає ця студентка коледжу і потім ліквідувати її. Агент також додав, що замість них прийдуть інші агенти, поки не з’ясують, що викрала Клер і вб’ють її. Це означало, що полювання на Клер не закінчено.

Розшифровка мушлі, яку сфотографував Джон після того, як це зробила Клер, дала адресу оглядового майданчику рокфеллерівського Центру. Саме туди прямувала Клер, щоб розгадати чергову загадку і дізнатися про нове завдання, а Джон з Саміною – щоб нейтралізувати чергову групу кілерів з Сілвер Пул, які невідступно слідували за Клер.

Фінч знайшов Клер на оглядовому майданчику в той момент, коли вона відправляла повідомлення з кодом шифрів документів Silver Pool. Він намагався переконати її, що Silver Pool намагається вбити її за крадіжку документів, які вона навіть не бачила, і що вона має прийняти правильне рішення, - припини цю небезпечну гру.

- Перемога того не варта, і це не просто гра, - сказав Фінч, намагаючись переконати Клер зупинитися.

- Тоді що? – запитала вона.

- Вербування для дуже небезпечної сили. Повірте мені, що якщо ви переможете, то опинитесь в смертельній небезпеці.

- А хіба всім нам не загрожує смерть? Торік на день подяки мені зателефонували і сказали, що мої батьки загинули. Хтось протаранив їх на перехресті. Хто був винен не з’ясували. Та й це їх не поверне.

- Смерть ваших батьків - це нещасний випадок. Немає ні причини, ні пояснень, ні винних.

- Не кажіть, що вам шкода, бо всі так кажуть, і дзвонити, якщо щось буде треба…

- То ви шукаєте сенс, міс Махоні? – запитав Фінч.

- Це єдине, що варто шукати. Хай там як, а я вирішила спробувати, і я виграю, - відповіла Клер, закриваючи свій лептоп і збираючись йти до наступної цілі…

- Прошу, Клер, якщо ви підете, я не зможу вас захистити. Вас вистежать люди Сілвер Пул або та сила, яка почала гру, а це ще гірше. Якщо ви підете зі мною я допоможу вам.

- Чому ви хочете допомогти мені? – запитала Клер.

- Тому що я теж хочу знайти сенс, - Фінч озирнувся, але Клер вже не було поруч. Вона зробила свій вибір…

Згодом Гарольд і Джон прочитали у свіжому номері газети The New York Journal про військові злочини приватної компанії Silver Pool. На питання Джона, хто міг передати пресі документи, вкрадені Клер, Гарольд відповів, що Silver Pool розробляла нову мережу виявлення загроз, секретну систему стеження за громадянами Америки для їх безпеки, але після витоку інформації ця мережа буде похована разом з шансами її суперництва з іншою схожою системою – «Самаритянином», яка і створила гру з загадками Наутилусу.

- Клер не просто так залучили до гри, - відзначив Фінч.

- Її використали, щоб викрасти файл, для доступу до якого потрібна була людина, а потім прибрати Silver Pool, - підсумував Джон.

- І усунути можливого суперника, а Клер навіть і не сумнівалася, виконуючи завдання.

- Вранці я перевірив, вона не приходила ні в гуртожиток, ні на заняття, - повідомив Джон.

- Хай яка доля чекала її наприкінці гри, вона її знайшла.

- Мені шкода, Гарольде, даремно я втягнув вас в цю справу, - вибачився Джон.

- Ціную вашу турботу, Джоне, але Клер зробила свій вибір, а я зробив свій, - відповів Гарольд…

На той час Фінч ще не знав, що «Самаритянин» завершив свою шахову гру з вербування, і надав Клер статус агента, і що з нею він ще зустрінеться, але вже за інших, більш драматичних обставин… 

Після закінчення справи з порятунку Клер Махоні Фінч запросив Джона і Саміну до нової штаб-квартири, яку він тривалий час впорядковував. Йдучи в темному підземному коридорі з Джоном Різом і вірним псом Бером, Фінч пояснив:

- Вибачте, але я тільки нещодавно підключив живлення.

- Живлення? – перепитав Джон.

- Так. Контакти рейок – це дуже потужне джерело живлення, і підключення майже неможливо відстежити. Це стара гілка метро, побудована у 30-ті роки, і покинута у зв’язку з підвищенням рівня води кілька десятків років тому. Антикваріат, - пояснив Фінч, вмикаючи освітлення холу старої станції метро.

- Як ми, Гарольде, - додав Джон.

- Думаю, ми справді схожі. Ховаємося у підпіллі, опираємося новому століттю, яке вважає нас неважливими, і як ми, вона (станція метро) ще діє.

- Як ви знайшли це місце? – поцікавився Джон.

- Може ми недооцінили «Самаритянина», але «Самаритянин» недооцінив машину («Північне сяйво», створену Фінчем). Вона привела мене сюди для того, щоб допомогти нам боротися. Коли ми підключилися до підземних ліній метро, і отримали непомітний доступ до веб-адреси West site, я створив безпечний вихід в мережу.

- Це наш новий командний пункт? – запитав Різ.

Фінч відповів, що це безпечне сховище, яке спочатку призначалося для Джона Різа і Саміни Шоу. Але беручи до уваги останні події, пов’язані з порятунком Клер Махоні, він вирішив повернутися до справ, бо не може стояти осторонь, коли його друзі ризикують всім заради справи, яку він сам розпочав.

- Тепер ми не просто рятуємо людські життя. Якщо «Самаритянин» переможе, світ, який ми знали, зникне, і ніхто цього не помітить, поки не стане запізно, - завершив Фінч.

- Ми боротимемось, - погодилась Шоу, яка теж прийшла на запрошення Гарольда.

- Так, разом, - підтвердив Фінч.

- Радий, що ви нас прикриваєте, Гарольде, - задоволено мовив Джон.

- Дякую Джоне, а тепер до справи…

(далі буде)

Матеріалим по темі:

Підозрюваний. Сезон 1. 

https://uamodna.com/articles/osoblyvo-nebezpechnyy-sezon-1-person-of-interest-season-1-2011-2012/

Підозрюваний. Сезон 2. 

https://uamodna.com/articles/osoblyvo-nebezpechnyy-sezon-2-person-of-interest-season-2-2012-2013/

Підозрюваний. Сезон 3

https://uamodna.com/articles/pidozryuvanyy-sezon-3-person-of-interest-season-3-2013/