Пес

4 липня 2014
Mikhail Serduk
Доживаючи як не як улюбленцем фортуни з кишеньковою десятигривною, перемелюючи здоровий глузд на келих доброго темного та пачку знаного від давніх часів ЛМ’у напрочуд впевнено крокуєш містом пригнічених тіней ще вдосвіта, щоб покладати надії на надію та, врешті, полишати кохання вікторії (себто Вікторії).

Покинуте збагнення істини смиренно чекає тебе вдома за вахтою, сходами, кухнею, коридором, дверима, очима, гітарною струною, чекає, мов собака, до котрої колись ти прив’язався більш ніж вона до тебе, яку любив і втратив, як то й свою гідність, ти, мокрий песе сплюндрованих вулиць.

Тобі досі кортить заблукати у лабіринтах безкінечності люду освітленому неоном-одинаком, лопотіти від задоволення в обіймах пригодницьких фантазій до того лиш крижаного моменту, доки не згасне віра твоя сліпа у вічність мистецтва, непередбачувану її силу, містифіковану; бо ти ж саме той, песе, той хто і творить справжнє мистецтво, а воно творить тебе. Музика шалених вулиць, танок блукаючих мас, живопис пригніченого світла і стрічка млявого будення. Живи, песе, і не помирай молодим, аж надто сумуватиме за тобою старість.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

"Брий": оповідання
2018 року оповідання "Брий" потрапило до короткого списку конкурсу МАТЕЛОТ - першого українського конкурсу морської прози імені Лисянського, організованого Антоном Санченком, порталом Літакцент і видавництвом ТЕМПОРА. Приємного читання!
Читати більше