Перший пам’ятник Кондратюку з’явився у Хьюстоні

"Щоб геній працював і жив за чужим паспортом, щоб зовсім не дбав про славу власного імені – це трапилося чи не вперше в світі. І хоч стали вже хрестоматійними назви: теорія Кондратюка, винахід Кондратюка, зрештою кратер Кондратюка на Місяці і їх важко переінакшити, та все ж віднині наш видатний земляк матиме свій неповторний життєпис", – писав академік Георгій Писаренко.
 
zmi.ck.ua
 
Шаргей Олександр Гнатович (справжнє прізвище та ім’я) народився 21 червня 1897 року в Полтаві на вул. Сретенській. Його пращура згадував О.Пушкін у поемі "Полтава".

Мати Олександра, Людмила Львівна – вчителька французької мови Києво-Подільської гімназії. Вона вийшла заміж, бо кохала чоловіка, раділа очікуваному первістку. Так сталося, що в цей час у в’язниці вдалася до самоспалення Марія Вєтрова, і обурені громадяни вийшли на вулицю. Жандарми арештували демонстрантів разом із натовпом перехожих. Людмила Шаргей була серед випадкових перехожих і потрапила до Лук’янівської в’язниці. Стражі закону довели вагітну жінку до божевілля. Коли народився Санько, її розум не прокинувся, а через 4 роки нещасна жінка померла.

Батько – вічний студент: учився то в Петербурзі, то в Німеччині, про сина знати нічого не бажав, при живій дружині одружився вдруге.

Виховувався хлопчик дідусем Якимом Даценком і бабусею з сім’ї Шліпенбаха, її дід – шведський генерал, який перейшов на бік Росії. Хрестили Олександра в Успенському кафедральному соборі.

Санько Шаргей завершив навчання у Другій гімназії Полтави із срібною медаллю і був зарахований без екзаменів до Петербурзького політехнічного інституту на механічний факультет, але учитися не довелося: 5-го написав рапорт про відстрочку, а 6-го призвали. Санько узяв свій космічний зошит, який вів із 15 років і пішов на війну. З часом Шаргей став командиром кулеметного взводу.
 
wikipedia.org
 
Росії не потрібні були генії, була потреба у дірочках на погонах. Двічі Олександра мобілізовували до армії Денікіна і двічі він тікав. Навесні 1920 року він був змащувачем і зчіплювачем вагонів у Херсонській губернії у с. Мала Виска. Жив Шаргей у погребі, голодував, бідував, розмовляв сам із собою і вів щоденник.

Тим часом червоні нишпорки винюшували офіцерів і розстрілювали їх. Тому мачуха через вірну людину передала Олександрові документи померлого від туберкульозу Юрія Кондратюка. Не вдалося самородкові здобути вищу освіту, але за 9 років він пройшов шлях від кочегара цукроварні до відомого винахідника.

Високий, у гетрах, у кожусі-ротонді веселий, дотепний, він любив співати, мав звичку хрустіти пальцями, любив людей і допомагав як міг: рубав дрова, робив жорна, паяв хазяйкам каструлі, винайшов спосіб очищення димарів.

Кохана чекала його роками, але наречений зорі мандрував.

Ще у 20 років гімназист створив працю на 104 сторінки, через два роки він завершив другий варіант рукопису і назвав його "Тим, хто читатиме, щоби будувати". Третій варіант книги "Про міжпланетні подорожі" у червні 1925-го був відправлений до Головнауки. Та кому потрібні зоряні думки, що летять понад океанами? Правда, у 1926-му році газета "Вечерняя Москва" повідомила про надання коштів на друкування книги Кондратюка. Так-то воно так, але Ціолковському та Цандлеру грошей на публікацію не дали, нащо давати Кондратюку.


 
wikipedia.org
 
Живучи у м. Камінь-на-Обі, 1929-го року Юрій Кондратюк відкладав премії, щоб на власні кошти видати 2 тисячі примірників книги: одну книгу він відправив до Калуги Ціолковському, другий примірник – до бібліотеки Конгресу США. Книга містить 70 сторінок і 6 креслень, але й досі вражає світ.

У 1930 році Кондратюк жив у Новосибірську в халупі на вул. Державіна, спав на мішку на підлозі, і описував скафандр, крісла астронавтів.

А ще він побудував найбільший у світі елеватор-мастодонт, мов Ковчег. Це зерносховище було на 10 тисяч тонн. Отут добродії і написали "куди треба", що Кондратюк – шкідник, бо побудував зерносховище без цвяхів, щоб швидше розвалився соціалізм. Вчений провів три роки за ґратами, витримав допити із голками під нігтями, втратив 11 зубів, але вини не визнавав. Через 10 років Кондратюка реабілітували, а тоді врятуватися допоміг Орджонікідзе.
 
altaystroy.ru
 
Достроково звільнений зек-проектант відмовився працювати у Москві на Іллінці №3, він обрав Харків, інститут Променергетика. У Харкові він створив дерзновенний проект вітроелектростанції потужністю 12 тисяч кіловат. Цю станцію мали побудувати на горі Ай-Петрі. Проект цієї станції допоможе будівельникам Останкінської вежі у Москві.

Восени 1941-го року Кондратюк записався до Народного ополчення. 3 жовтня 1941 року Юрій Кондратюк намагався відновити зв’язок на передовій, але куля догнала його, так під нескінченним осіннім дощем поліг худющий, в обмотках фронтовий зв’язківець.

Через 40 років (20 червня 1969 року) американці скористалися ідеями українського генія при запуску "Аполло-9" на Місяць. Керівник програми Джон Хубольт визнав, що перший політ астронавтів здійснено "за трасою Кондратюка".

Перший пам’ятник Кондратюку зведено у Хьюстоні. У Міжнародному залі Космічної слави ім’я Кондратюка за №78, його ім’ям названо планету № 3 084.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Як Франко молодицям писав: Уляна Кравченко
Гадаю, ви помітили зі скількома молодими, успішними й не дуже, жінками мав діалог "дух, що тіло рвав до бою" - видатний Іван Франко. На які ж теми спілкувалися активістка жіночого руху й Каменяр українського народу - читайте в матеріалі.
Читати більше