Перший напрямок: Львів-Варшава

23 червня 2017
Masha Zagirska
Іноді найкращий план - це... не мати жодних планів.
 
Так все і було, без планів, окрім квитка зі Львова у Варшаву і назад у Київ.
 
Мене чекали 7 днів інтенсивного відволікання. Так, не відпустки, а відволікання, натхнення, кольорів, музики, краєвидів, людей, звуків, емоцій, знайомств і всього похідного. 

Вже тоді я знала відповідь на запитання колег і друзів, яких же звісно цікавитиме: як відпочила?  - Я точно відволіклася...!
 
Розпочну зі старту, зі Львова. Переповнені, знайомі вулиці, близькі люди, цікаві заклади, нові знайомства, а головне щирі емоції. Вони зі мною всюди, не шкодую їх, але і бережу.
 

Здивовані, лише 6 фото зі Львова? Так, я ж там своя, фотографувати близькі за кольорами, запахом чи звучанням вулиці було не найс, я насолоджувалася моментами. І ви так робіть частіше!
 
Далі трішки переживань перед дорогою, автобус, навушники, музика, трішки більше терпіння на кордоні, потім ще трішки сну і я у Варшаві. 
 
Тут вже відчула себе по-іншому, розпочала день з кави у маку - мої найрідніші знають, для мене їхнє латте найкраще!
 
І в дорогу, майже весь час пішки.
 
Дивіться фото, тому що словами я це не передам...
 
І від мене найкращий музичний супровід тут :)
 

Так надихали Львів і Варшава. 
 
Завжди залишайте невідвідані місця, так є зміст повертатися. Принаймні я залишила кілька пунктів на карті на наступну поїздку!
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Пам'яті Степана Пушика
Прикарпатський університет імені В. Стефаника. Перший курс. Розгублена студентка з великими мріями. Навколо метушилося безліч людей. Почалися пари. Одним з викладачів став Степан Пушик. Суперечливий, злилася на його насмішкуваті закиди, що не знаю повстанських пісень. Але завжди розуміла велич людини, яка переді мною. Час — надмінний, смерть — крадійка. Легенди — вічні, як і пам'ять.
Читати більше