|
7 грудня 2015
іра петрійчук |
Я потрапила на цей проект з 4-ої спроби. Спочатку ходила на 1 сезон, потім на 2. Мене не взяли. Дуже багато разів повертали. Я дуже переживала, в чому ж причина.
І коли мене повернули в 15-ку, було дуже багато обурень від дівчаток, типу "ти хрещениця Сергія Никитюка", чиясь позашлюбна дочка. Насправді ні. Я така ж звичайна дівчина, як і всі.
Разом з усіма висиджувала чергу на кастингу. Моє повернення в 15-ку було для мене такою ж несподіванкою, як і для решти дівчаток. Я не припускала, що може бути така ситуація зі Світланою Мелашич.
Я взагалі не розуміла, що відбувається. Мені телефонують: "збирай валізи". Я бігом їх збираю, не розумію, куди мене везуть. Думаю, що ось мене зараз привезуть в будинок до дівчаток, поселення буде, ну що завгодно. І тут мене привозять, Сергій бере мене за руку, заводить у студію. Починається перша фотосесія. Для мене це був шок. Я не звикла до камер.
Адже глядач бачить в кадрі тільки 15 дівчаток, ведучого і фотографа. Насправді ж, на майданчику присутні 4-5 операторів, режисери, сценаристи, загалом, величезна знімальна команда.
На мене це все давило, мені було незвично. І перша моя реакція на стрес — я закриваюсь. Тоді ще дівчата на мене налетіли, як Сулима: "Чого ти приперлася?" Звичайно, я відчувала себе "не в своїй тарілці". Ще я переживала через перше випробування — боялася впасти обличчям в бруд. Тому я на все дуже скуто реагувала. Зараз, пройшовши проект, я думаю, що вела б себе інакше. Думаю, не потрібно було стримуватися, потрібно було дати якусь відповідь. Просто тоді я дуже перенервувала.
Спочатку, я знала, для чого йду в цей проект. Я дивилася 1 сезон, бачила всі ці конфліктні ситуації. Я поставила собі мету - дійти до фіналу. Тому скористалася такою стратегією, щоб не влазити в скандали і сварки. Мені це не потрібно. Вирішила звертати на себе увагою іншим — максимально викладатися на фотосесіях.
Перед фотографом я відчувала себе розкуто, у мене вже був досвід роботи в зйомках, нехай і мінімальний. Завдяки цьому перша фотосесія вдалася. І ще зіграв, напевно, той факт, що на зйомці був присутній Річард, а я пам'ятаю, що він спочатку не хотів брати мене в проект. Казав, що ось "маленька дівчинка, нічим не запам'ятовується, не готова до шоу". Коли в мене не вірять, говорять щось подібне, то мене це навпаки стимулює, хочеться довести, що це не так. Мені це було тільки в плюс.
Насправді, я в житті дуже дружня, у мене є друзі. Але в проект я не йшла шукати подруг. Спочатку, до дівчаток у мене було таке ставлення, що ми ніби і спілкуємося, але все ж конкурентки, давайте не забувати про це. До проекту, я жодного разу в своєму житті не стикалася з ситуацією, коли 15 людей живуть в одному великому будинку, загальний побут і настільки різні особистості.
У моїй компанії друзі більш-менш схожі. А тут, на проекті, набрали різних людей. Одна — божевільний холерик, друга — флегматик, третя — просто с*чка і т.д. Мені було складно уживатися з ними. Але можу сказати, що це була справжня школа життя.
Спочатку, коли я побачила Маремуху, я подумала, що це Влада Роговенко №2. Думала, що може і візьмуть її в 15-ку, але чисто щоби посміятися. Якщо відверто, я думала, що на перших тижнях її відразу виженуть. Але потім вона для мене та-а-ак розкрилася. Дівчинка, не маючи ніякого модельного досвіду, настільки зросла на проекті. Вона така актриса, дуже розкривається на фотосесіях, може перевтілюватися в різні образи, мене це дійсно вразило. Або та ж Мілана — я її чимось порівнюю з Маре. Теж не з модельної сфери, але завдяки своєму акторському таланту вона розкривалася з різних боків.
Я, до речі, була на ді-джей сеті Маремухи. Чомусь думала, що всі дівчата прийдуть, адже це була така новина-новина: вау, Маре - ді-джей.
Я прийшла її підтримати і мені, дійсно, сподобалося. Це був нереально крутий вечір. І якщо Маре буде працювати в тому ж дусі, я буду приходити на кожну вечірку.
Якщо мені людина не подобається, я намагаюся не лізти на рожен і просто ігнорую.
Найголовнішою конкуренткою я вважала Леру, вона була бійцем. Вона з тих людей, хто йде до кінця, буде рвати і метати. Вона дуже сильна людина. А своїми голосами я в жодному разі не зливала дівчат, вважаю це низьким вчинком.
Дійсно, ми тоді не знали, хто проти кого голосуватиме. Я знала, що реально впоралася з фотосесією, але дівчата голосували проти мене. Аріна, на мою думку, не впоралася. Дівчата почали нести якусь маячню. Для мене це показник слабкості, ницості. Я адекватно оцінювала роботи дівчат. Якщо я бачила, що вона щотижня завалює зйомки, я голосувала проти неї. Все має бути чесно. А те, що дівчата якось змовлялися проти мене, я теж потім це дізналася. Ну таке.
За кожне своє слово я готова відповісти на проекті. З неприємних моментів було те, що дівчата в обличчя посміхаються, а потім за спиною говорять погане. Хоча, якщо чесно, я здогадувалася про це. Що стосується самого проекту, іноді думаю, що під час перших тижнів можна було себе проявити якось яскравіше, потрібно було менше переживати. Зараз я постійно вдосконалююсь. Раніше я думала, що у мене криві зуби — поставила брекети. Та ж англійська, хоча вона у мене, в принципі, непогана, але потрібно вправлятися — пішла до репетитора.
Всі дівчата, які живуть у Києві, та ж Мілана, Маремуха, Нантіна — всі ми підтримуємо стосунки. Але найбільше по роботі я бачуся з Нантіною та Орисею, які реально зі мною працюють. Ми часто перетинаємося. З подруг на проекті я знайшла Дарину Чередниченко. Вона була в 30-ці. Ми з нею зійшлися. І спілкуємося. Плюс, наш єдиний хлопчик на проекті — Артур. Веселий чоловік, після проекту ми багато спілкуємося, тусуємось разом. Він дуже крутий. За це я вдячна проекту, що знайшла таких людей, з якими реально весело.
Були в один час непорозуміння з Сулимою і Машею. Ну не зійшлися характерами. Мені здається, що у мене з кожною дівчиною на проекті на певному етапі були непорозуміння. Нас згуртувало те, що ми жили в одному будинку. На зйомці, бувало, посваримося, а ввечері вже на одній плиті готуємо вечерю.
Відкрию вам секрет: всі, крім Мілани, на проекті набрали вагу. Бо вже під кінець проекту нас почали добре годувати, а на початку нам привозили кейтеринг — не дуже корисну їжу. Плюс ненормоване харчування: коли ти весь день до 12-ої на зйомках, а потім приїжджаєш жахливо голодний, і або вже нічого не їси, або ту ж смажену картоплю. Додайте ще сюди регулярний стрес. Загалом, були в мене проблеми з вагою, зараз повертаюся в колишню форму. Раніше я дуже вимотувала себе, свій організм. Тепер я роблю інакше: тільки правильне харчування. Це означає, що треба їсти м’ясо, не можна його повністю виключати зі свого раціону, повинні бути присутні в їжі вуглеводи. Також повинен бути спорт, кардіотренування.
Я єдина і довгождана дитина в сім’ї, мене завжди оберігають. Тому в моєму житті немає такого, що мене критикують, вказують на мої недоліки.
Проект став для мене шоком. Мені здається, що це тільки загартувало мій характер, і характер учасниць.
Я не витрачаю себе конфлікти, якісь істерики. Не вважаю за потрібне кричати на дівчат.
Було приємно, коли Річард говорив мені, що "я не очікував від тебе такого". Його похвала для мене була дуже важливою. Він був для мене авторитетом. Всі вважали, що я орієнтуюся на думку Никитюка, але все ж мені хотілося довести Річарду, що не даремно взяли.
У мене не було такого "тупняку", як у дівчат. Я припускала, що буде продовження цього знайомства, адже не дарма нас познайомили. Батьки нормально відреагували. Вони позитивні та веселі люди. Навіть ті ж бої в бруді: не було такого "Аліна, як ти могла!" Вони навпаки вболівали за мене.
Мене так дивує, коли говорять, що я когось душила. Ну, кожен сам за себе на проекті. Не навмисне ж я ту Леру душила. Просто так вийшло, і ні за що мені не соромно.
Найскладнішою фотосесією, напевно, були зйомки зі змією. Я боюся змій, було і морально важко перебороти свій страх, і фізично.
Я пам’ятаю, що була перепалка з Лерою, кому дістанеться образ змії, вона потім все ж вихопила його. І тут виявилося, що з ними треба фотографуватися.
Насправді, я стежу за інстаграм-сторінками всіх українських топ-моделей. Кожна з них є для мене прикладом. Ідеалом в модельному бізнесі для мене, безумовно, є Алла Костромічева. Вона робила все вчасно і успішно. Вона закінчила університет, і в 21 рік стала моделлю. Здавалося б, надто пізно для моделі, але вона успішно стартувала, співпрацювала з модними будинками, про які нам ще тільки мріяти. Зайшла в топ-50, досягла колосальних успіхів. Так само мені імпонують Елла Кандиба, Надя Шаповал. Кожне їхнє досягнення я сприймаю на свій рахунок. Бере гордість за українських дівчат. Мені навіть вдалося попрацювати з Надею і Еллою.
На кожному показі я переживаю, як вперше. Але найбільше нервувала на показі BEVZA. Там було багато відомих моделей, і потрібно було швидко ходити по високому і вузькому подіуму. Боялася, як би не впасти.
Так само у мене був показ на Mercedes-Benz Kiev Fashion Days у східного дизайнера, він шиє вечірні сукні з довгим шлейфом. На показі переживала, як би не впасти на шпильці. Слава Богу, все пройшло нормально.
Я мріяла потрапити на Ukrainian Fashion Week. Ок, потрапила, тепер далі. З кожним разом я ставлю собі все вище планку. Потрібно критично до себе ставитися. Зараз багато планів, і паризький fashion week, і Мілан.
Насправді, не можу сказати, що після проекту зі мною відбулись якісь зміни. Я як уміла ходити, так і вмію. Але от особисті якості змінилися. Я можу дати відсіч і відчуваю себе набагато впевненіше. Почуваюся більш конкурентоспроможною. І зараз я б могла дати відсіч тій же Сулимі.
Зараз я захопилася шоу "Супермодель.." різних країн. Це і польська версія, і американська. Порівнюю дівчат, випробування. Дивлюся модні журнали, що зараз в тренді, розглядаю пози моделей, вчуся таким чином. Дуже приємно читати інтерв’ю з нашими експертами. Тієї ж Алли Костромічевої. Зараз активно стежу за ними. Цікаво почитати, що вони думають про нас.
У нас було випробування, суть якого полягала в тому, щоби повторити пози Коко Роша. Після проекту я подивилася деякі відео по фотопозуванню Коко. Вона реально королева поз. Кожну секунду вона різна. Не можу сказати, що я все ідеально повторюю за нею, але роблю для себе висновки. Часто позую перед дзеркалом, і свій запас поз постійно розширюю.
Зараз я дуже стежу за своїм харчуванням, за вагою. Кожен день починається з того, що я дістаю ваги, починаю міряти свої параметри. Також я моніторю свої соцсторінки: VK, аккаунт в Інстаграмі. Це дуже важлива річ. Якщо раніше ми могли зробити Селфі типу "я і моя подруга", безглузді пости, то зараз ми вже медійні особистості та повинні фільтрувати все, що ми там виставляємо. Ті ж відповіді на повідомлення фанатів, щоб, не дай Бог, когось не образити і викликати купу негативу.
Дуже багато пишуть, дуже багато запитують, хто виграє. Я спочатку намагалася кожному відповідати "вибачте, ми не можемо відповідати, тому що штраф за розголошення інформації". Потім я почала копіювати це і відсилати всім. Пізніше я почала ігнорувати. Вони ж ображаються, якщо не відповідаєш. Це настільки важлива робота, що мені здається, якщо я стану в майбутньому знаменитою моделлю, у якої буде мільйон підписників, я найму собі якусь людину (сміється).
Мені приємно, коли мене впізнають. На вулиці підходити почали частіше, коли залишилося менше дівчат. Деякі підходять, деякі фотографуються. Майже завжди, якщо впізнають, то бояться. У метро сидять, перешіптуються, з-під куртки фотографують. Ну Господи, підійдіть і сфотографуйтесь. Я ж не кусаюсь.
Впізнають вже навіть не дівчатка 9-13 років. Я була здивована, коли на вулиці проходив натовп хлопців, років 20, і один з них сказав: "О, я бачив тебе в "Супермодель по-українськи". Це була для мене новина, що наші хлопці це дивляться.
Якщо раніше, виходячи в магазин або викидаючи сміття, я могла накинути куртку, вийти без макіяжу, то зараз я стежу за собою, тому що можуть впізнати. Де тільки зі мною не фотографувалися. Це теж дуже важливо.
Я ношу все, що мені подобається. Можу одягти щось стримане, а можу зайти в магазин, купити, приміром, яскраво-рожеву спідницю з бантом. Можу одягатися і в дорогих магазинах, а можу піти в секонд- хенд. У мене немає жорстких рамок, що модель повинна одягатися в певних місцях.
Раніше я займалася народними танцями, а потім стрип-пластикою. У мені є творчий потенціал, але зараз не вистачає часу. До того ж я поступила на 1 курс, на заочку, щоби поєднувати роботу моделі та навчання. Наближається сесія, сиджу днями за підручниками, нічого не встигаю.
Після проекту моя модельне життя пішло вгору. Різні покази, зйомки. Поки чекаємо фотографа або стиліста, читаю підручники. Сподіваюся, що знайду час для якогось свого хобі.
По життю я відмінниця: школа із золотою медаллю, червоний диплом. Все має бути ідеально і правильно. Намагаюся від цього позбутися. Критика, яку я отримувала на проекті, була хворобливою. "Як це я провалила зйомку? Та не може такого бути".
Я вже змирилася з тим, що не завжди все буде ідеальним в цьому житті. Намагаюся не бути явною перфекціоністкою. Не завжди це добре.
Навіть не пам’ятаю переломного моменту, коли я вирішила стати моделлю. Я жила тоді ще в Донецькій області. Записалася там в якусь модельну школу. Не можна назвати її професійною, але перші кроки були. Мені було років 14. Тоді я дивилася на свої фото, і було приємно, що я можу їх комусь показати. І рідні пишалися. Тоді я зрозуміла, що мені це подобається. Хоча тато казав, що це більше хобі, особливих грошей не заробиш і все одно треба отримувати освіту. Звичайно, коли я наважилася поїхати до Києва, то були сварки та істерики. Я переконувала всіх, що це може стати основною професією і можна заробляти. Адже це круто, коли тобі твоя професія подобається. Якось відпустили. Тепер, після проекту, тато каже, що завжди знав і завжди вірив у мене.
До речі, коли його привезли на проект, це було для мене якимось шоком. Навіть не знала, що його можуть привезти з Донецької області: понад добу їхати через блок-пости.
Насправді, в 17 років мене рано називати кар’єристкою. У мене були стосунки, якщо це можна так назвати. Швидше дитяча симпатія. Поки не було такого, щоб я закохалася. Сподіваюся, що все попереду. На рахунок дітей, то тільки після 25. Спочатку модельний бізнес.
Не розумію моделей, які на початку кар’єри, коли у них все виходить, народжують дітей і залишаються на кухні. Все можна поєднувати. Наприклад, Алла Костромічева: і кар’єра, і чоловік, і дитина.
| 1 | 4619 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
