Павло Житецький

"Якщо хочете працювати для українського народу, ставайте першорядними вченими й пишіть ваші праці по-українському. Тоді поневолі й чужі вивчатимуть українську мову, щоб ознайомитися з вашими працями"

Павло Житецький
 
wikipedia.org
 
4 січня 1837 р. у м. Кременчук, народився Павло Житецький – перший історик української літературної мови. Син суворого священика добре знав, чого не можна робити, знав ціну копійці.

Хлопчина здобував безкоштовну освіту у духовному училищі Полтави, у семінарії Переяслава. Павло успішно склав 25 іспитів, написав 3 твори і став студентом Київської духовної академії. Та на третьому курсі з’ясував, що прочитав усі книжки академічної бібліотеки, тому залишив цей заклад.

Житецький поступив на перший курс історико-філологічного факультету Київського університету. І хоч тут навчання й проживання було платним, він бігав Києвом, даючи приватні уроки учням, і заробляв не тільки для себе. Він став одним із 17-ти фундаторів Старої Київської громади, члени якої власним коштом утримували недільні школи. Власним коштом Павло Житецький видрукував українську читанку для народних шкіл.

Збільшення кількості розумових калік – такий наслідок політики зросійщення українців в освіті вбачав П.Житецький. Цю думку він обстоював у статті "Русский патріотизм".

П.Житецький розробив статут Колегії Павла Галагана та близько 20 років був у ній викладачем словесності. Його учень видатний поліглот Агатангел Кримський писав: "Павло Гнатович Житецький — людина, що її вплив я й досі на собі відчуваю".

 
wikipedia.org
 
Навесні 1886 р. у приміщенні каплиці колегії вінчалися Іван та Ольга Франко. Старостою на весіллі був Павло Гнатович Житецький. Сам П. Житецький мав щасливий шлюб, пишався синами.

Павло Гнатович створив працю з історії становлення звуків української мови "Очерк звуковой истории малорусского наріччя". Це була гідна відсіч закидам про те, що української мови "нет и быть не может". Видав "Очерк литературной истории малорусского наречия в XVII веке. С приложеним словаря книжной малорусской речи по рукописи XVII века", як поглиблене осмислення мовної ситуації в Україні.

Та напружена робота далася взнаки, організм П.Житецького не витримав: під час уроку в колегії ученого вразив інсульт, паралізувало праву частину тіла. Після інтенсивного лікування зміг ходити лише з ціпком, а тримати правицею перо годі було й думати. Учений став писати лівою і тільки олівцем. Він жив на Андріївському узвозі, багато працював.

П.Житецький написав ще два підручники: "Очерки из истории поэзии" та "Теория поэзии", віддав А.Кримському картотеку історичного словника. У 1898 р. Російська академія наук обрала його членом-кореспондентом.

Та доля немилосердна: влітку 1899 року передчасна смерть забрала сина Богдана, через чотири роки на очах у нього помер син Тарас. Відтоді єдиним порятунком для П.Житецького стали робота.

У травні 1909 року Павла Гнатовича вразив другий інсульт, він при ясному розумові й неушкодженій здатності бачити й говорити повністю втратив рухомість. Два роки вірна дружина Варвара не відходила від його ліжка, поки 74-річний Павло Гнатович тихо не відійшов у небуття.

Прощальне слово виголосила Олена Пчілка. Учні встановили пам’ятник своєму вчителеві, який стоїть і понині.
 
wikipedia.org
 
Бібліотеку з понад три тисячі томів Варвара Семенівна передала Українському науковому товариству в Києві, як заповідав чоловік. У Львівському музеї українського мистецтва зберігається олійний портрет П.Житецького, написаний І.Трушем 1900 р.

Син Гнат Па́влович Жите́цький – український історик, один із засновників Всенародної бібліотеки України при ВУАН (Центральна наукова бібліотека ім. В. І. Вернадського АН України), в якій у 1922-29 роках завідував відділом рукописів. Автор ґрунтовних статей про українських письменників і вчених.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

УКРАЇНІЗАЦІЯ: ТО ЩО ЦЕ БУЛО?
Історики досі сперечаються про те, чим же була насправді славетна українізація 20-х років. Так чи інакше вона стала яскравим періодом, котрий за багатьма ознаками виламувався з тієї трагічної української історії, яку, за Винниченком, "треба читати з бромом".
Читати більше