Павло Житецький

"Якщо хочете працювати для українського народу, ставайте першорядними вченими й пишіть ваші праці по-українському. Тоді поневолі й чужі вивчатимуть українську мову, щоб ознайомитися з вашими працями"

Павло Житецький
 
wikipedia.org
 
4 січня 1837 р. у м. Кременчук, народився Павло Житецький – перший історик української літературної мови. Син суворого священика добре знав, чого не можна робити, знав ціну копійці.

Хлопчина здобував безкоштовну освіту у духовному училищі Полтави, у семінарії Переяслава. Павло успішно склав 25 іспитів, написав 3 твори і став студентом Київської духовної академії. Та на третьому курсі з’ясував, що прочитав усі книжки академічної бібліотеки, тому залишив цей заклад.

Житецький поступив на перший курс історико-філологічного факультету Київського університету. І хоч тут навчання й проживання було платним, він бігав Києвом, даючи приватні уроки учням, і заробляв не тільки для себе. Він став одним із 17-ти фундаторів Старої Київської громади, члени якої власним коштом утримували недільні школи. Власним коштом Павло Житецький видрукував українську читанку для народних шкіл.

Збільшення кількості розумових калік – такий наслідок політики зросійщення українців в освіті вбачав П.Житецький. Цю думку він обстоював у статті "Русский патріотизм".

П.Житецький розробив статут Колегії Павла Галагана та близько 20 років був у ній викладачем словесності. Його учень видатний поліглот Агатангел Кримський писав: "Павло Гнатович Житецький — людина, що її вплив я й досі на собі відчуваю".

 
wikipedia.org
 
Навесні 1886 р. у приміщенні каплиці колегії вінчалися Іван та Ольга Франко. Старостою на весіллі був Павло Гнатович Житецький. Сам П. Житецький мав щасливий шлюб, пишався синами.

Павло Гнатович створив працю з історії становлення звуків української мови "Очерк звуковой истории малорусского наріччя". Це була гідна відсіч закидам про те, що української мови "нет и быть не может". Видав "Очерк литературной истории малорусского наречия в XVII веке. С приложеним словаря книжной малорусской речи по рукописи XVII века", як поглиблене осмислення мовної ситуації в Україні.

Та напружена робота далася взнаки, організм П.Житецького не витримав: під час уроку в колегії ученого вразив інсульт, паралізувало праву частину тіла. Після інтенсивного лікування зміг ходити лише з ціпком, а тримати правицею перо годі було й думати. Учений став писати лівою і тільки олівцем. Він жив на Андріївському узвозі, багато працював.

П.Житецький написав ще два підручники: "Очерки из истории поэзии" та "Теория поэзии", віддав А.Кримському картотеку історичного словника. У 1898 р. Російська академія наук обрала його членом-кореспондентом.

Та доля немилосердна: влітку 1899 року передчасна смерть забрала сина Богдана, через чотири роки на очах у нього помер син Тарас. Відтоді єдиним порятунком для П.Житецького стали робота.

У травні 1909 року Павла Гнатовича вразив другий інсульт, він при ясному розумові й неушкодженій здатності бачити й говорити повністю втратив рухомість. Два роки вірна дружина Варвара не відходила від його ліжка, поки 74-річний Павло Гнатович тихо не відійшов у небуття.

Прощальне слово виголосила Олена Пчілка. Учні встановили пам’ятник своєму вчителеві, який стоїть і понині.
 
wikipedia.org
 
Бібліотеку з понад три тисячі томів Варвара Семенівна передала Українському науковому товариству в Києві, як заповідав чоловік. У Львівському музеї українського мистецтва зберігається олійний портрет П.Житецького, написаний І.Трушем 1900 р.

Син Гнат Па́влович Жите́цький – український історик, один із засновників Всенародної бібліотеки України при ВУАН (Центральна наукова бібліотека ім. В. І. Вернадського АН України), в якій у 1922-29 роках завідував відділом рукописів. Автор ґрунтовних статей про українських письменників і вчених.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
XVII СТ. : ПОЛОНІЗАЦІЯ, ВІДРОДЖЕННЯ, ПОЧАТОК РУСИФІКАЦІЇ
Особлива важливість цієї епохи для долі українства та його питомої мови не підлягає жодним сумнівам, хоча в різні її періоди в різних куточках української ойкумени відбувалися відмінні навзаєм, не раз "протилежні за знаком" процеси.
Читати більше
Як слов'янки прикраси носили
Яскравим та виразним наповненням до українського народного одягу виступали прикраси. Вони виконували захисну функцію амулетів, талісманів, оберегів, які супроводжували людей упродовж життя. Основним призначенням ювелірних виробів було доповнення до костюма. Звідси і їхня художня виразність, багатство форм і технічних прийомів, які збереглися і зараз.
Читати більше