Пастка самообману

Люди, які часто брешуть, починають вважати себе розумнішими, ніж вони є насправді. Як розповідає кореспондент BBC Future Том Стеффорд, це несподіваним чином може зашкодити їм самим.

Звісно, чесність – чудова риса, але іноді брехня має свої переваги, навіть, якщо ми брешемо самі собі.

Численні дослідження показали, що люди, схильні до самообману, часто досягають успіху в спорті чи бізнесі. Та які є у позитивні чи негативні сторони у сліпої віри у власну брехню? 

Дослідниця з Єльського університету Зої Чанс спостерігала за нечесною поведінкою студентів під час іспитів і дійшла до несподіваних висновків.

Пані Чанс та її колеги пропонували учасникам експерименту виконати тести на IQ і загальні знання. Половина учасників отримали копію тестів, в яких – очевидно, помилково – були надруковані відповіді на питання. Перед ними постала дилема – виконати тести самостійно чи звіритися з відповідями.

Хіба можливо протистояти легкому шляху?

Як і слід було очікувати, деякі з учасників не втрималися і скористалися відповідями.

У цілому студенти, які мали відповіді, показали кращі результати в тестах, ніж ті учасники, які виконували їх самостійно, хоча всіх учасників експерименту обирали шляхом випадкової вибірки з одного університету, а отже - вони мали в цілому схожий інтелектуальний рівень.

Напевно знати, хто збрехав, неможливо. Ймовірно, що ті з учасників, які скористалися відповідями, могли також набрати високі бали, якби виконували тести самостійно. Але високий загальний показник групи створили і розумники, і ті, хто підглядав у відповіді.

Головним питанням дослідження було – чи усвідомлювали учасники експерименту в групі "брехунів", що високими результатами іспиту вони зобов'язані виключно шпаргалкам? Чи вони пояснюють свій успіх у тестах власним інтелектом?

Щоб з'ясувати відповідь, дослідники запропонували студентам передбачити, наскільки добре вони виконають наступні тести. Їм дозволили швидко переглянути наступну сторінку тестів, де були надруковані ті самі запитання, але цього разу без відповідей.

Дослідники вважали, що, якщо студенти, які збрехали попереднього разу, побачать, що цього разу їм це не вдасться, вони не будуть розраховувати на високі результати в другому випробуванні.

Але вчені помилися. Самообман переміг. Учасники, які скористалися шпаргалками на попередньому тесті, були впевнені, що виконають другий тест в середньому на 10 балів краще. В реальності їх результат був значно нижчим.

Дослідники провели ще один експеримент, щоб перевірити, що причина справді у завищеній самооцінці "брехунів".

У ньому студентам запропонували грошову винагороду за точність прогнозу їх результатів у тесті. Навіть і за таких умов, ті, хто мав можливість збрехати на першому тесті, переоцінили свої сили і отримали в середньому на 20% менше, ніж інші студенти.

Важливий висновок цього дослідження - в тому, що звичайні люди, як ми з вами, потрапляють у власну пастку, вважаючи, що вони розумніші, ніж насправді. Очевидно, це може мати переваги, як-от впевненість у собі, задоволення, або вміння легко завоювати довіру інших.

Але, звісно, є і недоліки. Кожного разу, коли обставини вимагатимуть від вас точно передбачити, наскільки добре ви впораєтеся із завданням, ви можете сильно помилятися щодо своїх здібностей.

Самообман має цікаві наслідки. Звісно, більшість скаже, що брехати самому собі погано. Але якщо відкинути моральну сторону питання, ми всі тією чи іншою мірою схильні до самообману.

Важливо пам'ятати, що самообман у великих дозах є небезпечним. Це коли його погані наслідки переважують позитивні. Але, як дізнатися, коли? Іронія в тому, що оскільки ми обманюємо самі себе, визначити напевне, якою мірою ми це робимо, дуже важко.

(via)

Зображення - pinterest.com