Паркани

- 4500 гривень?!!! Щось мені підказує, що ви не жартуєте.
- Так, жарти - то не моє. Особливо коли мова йде про гроші. 4500 гривень.
- Хоч це і схоже на грабіж, але, здається, кликати на допомогу буде недоречно. Але так
само недоречно було б віддати вам вказану суму. Тож тримайте 1500, саме стільки
коштує такий ремонт згідно інформації на вашому ж сайті, і можете хоч викликати
поліцію, хоч подавати до суду - більше ви не отримаєте.
Він не сподобався їй одразу. Тобто ще до того, як справа дійшла до розрахунку.
Раніше вона вже бачила такі очі. Очі чоловіка, якого в жінці цікавить тільки тіло і аж ніяк
не душа чи внутрішній світ, чи як там це ще зветься. Зазвичай він отримує нічого з
вищеназваного, але жалкує, звісно, лише про тіло. І от зараз іі тіло стояло навпроти
нього і його хазяйка докладала усіх зусиль, щоб, не промовивши більше ні слова, дати
зрозуміти цьому грабіжнику від IT (Intelligence Technology), що є в світі речі важливіші
ніж гроші. Маючи струнку фігуру і при цьому достатньо великі груди, вона ніколи не
дозволяла собі сутулитися як високі і пласкі моделі. Тому її постава завжди була
сповнена своєрідної величі. Дехто з її близьких знайомих жартував, що, так само як
короля робить свита, так королеву робить бюст. Увімкнувши на повну потужність навіть
не велич, а гордість, вона ще більше вирівняла свою спину, повільним рухом
відчинила двері і, намагаючись дивлячись просто на нього дивитись крізь нього,
холодно посміхнулась. Їй було недостатньо просто продемонструвати свою зверхність,
вона хотіла щоб він сам відчув себе нікчемою.
З виразом обличчя, що одночасно нагадувало як “не пройшло, то й не треба”, так і
“вдавися своїма грошима”, він досить швидко, як для людини якій заплатили лише
третю частину від названої суми, залишив квартиру.
Перезавантаживши планшет вона клацнула на іконці браузера і побачила рекламний
банер. “За півтори тисячі, які він сподівався отримати, мав би adblock встановити” -
деякий час дивилася на екран не бачачи тексту оголошення, але в якусь мить її увага
таки переключилася на зміст реклами.
“Де-ція”.
Тепер вона намагалася зрозуміти яким чином ця інформація опинилася на екрані саме
її пристрою. Продукт, що рекламувався, був не зовсім звичайним, та не це викликало
її подив. Років п’ятнадцять тому – так, вона могла б зацікавитися цією пропозицією.
Більш за те, вона вважала, що отримана у свій час така послуга була б дуже слушною.
Але сьогодні... Сьогодні особисто для неї це було неактуально, а дітей жіночої статі,
втім як і чоловічої, вона ще не мала. Часи, коли всі бачили одну й ту саму рекламу,
незважаючи на вік, освіту, професійні та особисті інтереси, залишилися настільки
далеко позаду, що сьогодні багато хто навіть не повірить в те, що реклама колись
стріляла куди завгодно, а не націлювалася на певну аудиторію: що чоловіки вимушені
були дивитися ролики про нові косметичні засоби, а жінки про знаряддя для
полювання. Тож коли майже тридцятирічній жінці пропонують стати клієнтом клініки,
що спеціалізується на штучній дефлорації – це дещо дивно.Після переходу на сайт автоматично почалося відтворення відео на якому відома
українська акторка, розповідала про переваги процедури перед традиційною втратою
незайманості :
“Усі ми багато разів уявляємо яким буде наш перший раз. Ми щиро
сподіваємось, що він буде незабутнім! І у переважній більшості випадків він
таким і буває; ці враження неможливо стерти з пям’яті до кінця життя. Єдина
проблема в тому, що їх аж ніяк не можна назвати позитивними. Такі вже
особливості нашого тіла - біль та кров, часто те і інше одночасно зовсім не
залишають місця для романтики. Та це лише верхівка того айсбергу, що
потопив Титанік.
Всі чоловіки діляться на дві категорії: для перших незайманість - це жаданий
трофей; для других - клопіт, якого треба уникнути яким завгодно шляхом. Цих,
других, лякає як сам процес, так і його незворотність. Розуміння того, що ця
тендітна дівчинка щойно стала жінкою і її життя вже ніколи не буде таким, як
раніше, і ти безпосередньо до цього причетний – для них дуже і дуже важкий
тягар. Тож, що ми маємо? Або сумнівний привілей потрапити в категорію
“незаймані” у списку його завоювань, або зробити це з людиною, що буде
травмована цією подією більше, ніж ми. Такі чоловіки й після звичайного
першого сексу починають поводитися як менеджер, який щойно отримав нову
посаду, а вже після сексу з незайманою вони відчувають ледве не батьківську
відповідальність за нашу долю. Це неймовірно дратує.
Двісті років тому незайманість берегли для майбутнього чоловіка і може тоді
воно було того варте. Кому це потрібно сьогодні? Навіщо страждати самій, та
травмувати психіку того хлопця, що візьметься за цю брудну роботу?
Незайманість – це свідоцтво того, що ти зовсім не маєш досвіду. Колись це
цінувалося як золото, але не сьогодні. Обираючи між двома гарненькими
дівчатами, звісно якщо не йдеться про кохання, хлопець стовідсотково
залишиться з тією, яку вважатиме більш досвідченою. І саме відсутність
незайманості та твоя фантазія зроблять тебе такою досвідченою в очах
партнера, якою ти сама захочеш. Ти можеш бути Клеопатрою, Мерлін Монро чи
дівчиною з сусіднього будинку, що кожного місяця міняє хлопців.
Твоє тіло, особливо коли ти така молода і приваблива, повинно дарувати тобі
тільки насолоду!
Мені навіть важко уявити наскільки кращим було б моє й без того цікаве життя,
якби у свій час я мала шанс скористатися послугами “Де-ції”.
Реєструйся просто зараз і зроби дійсно незабутніми, приємно незабутніми не
тільки свій перший раз, але й всю оточуючу тебе реальність!”
Вона автоматично прокрутила сторінку до самого низу, де її увагу звернула на себе
об’ява про пошук агентів з продажу. Античні герої, що дивилися на неї з написаних нею
ж картин, якими була заставлена вся кімната, і які вона намагалася продавати останній
рік, вочевидь не бажали її годувати, а іншого джерела фінансування вона вже деякий
час не мала. Отримана щойно інформація дозволяла їй сподіватися, що вона має
непогані шанси на успіх, якщо візьметься за цю справу. І тепер поява рекламного
банера “Де-ції” на екрані її планшету не видавалась безглуздою або нелогічною.
Схоже справи починали ладнатися.
Інтерв’ю проводив особисто президент компанії, приємний та вічливий.
- Ми створили такий продукт, що продає себе сам. Звичайно, ми не монополісти, але
ціна-якість, запропонована нами, до цих пір не зустріла собі рівних на ринку. Більшетого, у мене є всі підстави сподіватись, що така ситуація збережеться ще досить
довгий період. Проте, я приділяю велику увагу тому, хто саме представляє “Де-цію”
при спілкуванні з клієнтами. Я уважно вивчив ваше резюме і не бачу жодної
перешкоди для успішної співпраці – ви маєте необхідні для цієї діяльності освіту та
досвід, у той же час, ви достатньо молода та фізично приваблива жінка. Для вас ця
робота буде легкою та приємною, бо, як я вже сказав, наш товар не потребує активних
продажів. У більшості випадків вам достатньо буде лише представитися.
- Судячи з ваших слів, послуга користується чималим попитом. В чому секрет такої
популярності? Адже, при всій до Вас повазі, дефлорація - це не винахід велосипеда.
- Так, Ви маєте рацію, це дійсно різні речі. І після того, що я вам розповім, ви самі в
цьому переконаєтесь. Перш за все, де-ція поступово стає помітним трендом сучасної
культури та моди. За цих умов, люди вже згодні витрачатися, навіть якщо б мова йшла
про придбання якоїсь дурниці. У нашом ж випадку - це зовсім не так. Справа у тому, що
ми пропонуємо нашим клієнтам, цим тендітним дівчаткам, не просто нескладну
хірургічну операцію. Перед хірургічним втручанням кожна з них отримує курс терапії
розроблений провідними світовими психотерапевтами. Саме наша компанія була
ініціатором і замовником цієї розробки, для фінансування якої нам навіть довелося
залучати додаткові інвестиції. Але воно було того варте. Бо саме ця терапія є тим, без
чого дефлорація - є лише дефлорацією. Тобто подією, яка відбувається один раз у
житті кожної дівчини і яка сьогодні так само впливає на її подальше життя, як і сто років
тому. Коли ж дівчинка залишає стіни саме нашого закладу, тут йдеться вже про зовсім
інше. Вона настільки готова до фізичних стосунків, наскільки у її віці не були готовими
ні її мама, ні бабуся разом взяті. Ми змінюємо не просто статус школярок, ми змінюємо
їхнє світосприйняття. Але навіть не це головне. Самі того не усвідомлюючи, вони
поширюють його, своє нове бачення реальності, з кожним контактом. А це вже, я вам
скажу, тягне на революцію у поведінковій психології. Хлопці, після такого контакту,
втрачають зайву агресію не на якийсь день-два, як це було раніше, а на роки. Вони
отримують впевненість, але не ту, що раніше її давав тестостерон, а впевненість, якої
раніше чоловіки ще не відчували. Впевненість набагато стабільнішу та, я б сказав,
конструктивну. Хоч це і схоже на фантастику, але у мене є всі підстави стверджувати,
що ми абсолютно немедикаментозно змінюємо хімічні процеси у людському організмі.
Таким чином, попри весь пафос цих слів, ми займаємося тим, що вже сьогодні
змінюємо світ на краще. Агресія, війни, насильство - зовсім скоро все це стане лише
спогадами. Ще вчора це здавалося неможливим, але земна цивілізація дуже швидко
наближається до стадії, про яку раніше ми могли тільки мріяти - до Золотої Ери. І саме
ми є рушійною силою цього процесу.
Після всього, що я зараз розповів, ваше порівняння з велосипедом вже не є таким
переконливим. Не вважаєте?
- Ви стверджуєте, що відокремили агресію від сексу, так?
- Саме так!
- А чи ж будуть такі чоловіки майбутнього цікаві жінкам? Це ж зовсім не таємниця, що
чоловіча агресія, в розумних межах звичайно, як по відношенню один до одного, так і
спрямована безпосередньо на жінку є стимулюючим фактором для неї.
- Ви знову праві, але... так було до сьогодні. Дівчатам, що виходять з нашої клініки
більше не потрібен чоловічій двобій для того, щоб обрати собі пару. Інтелект, почуття
гумору, відповідальність і так далі, і так далі - чоловіку є чим привабити жінку. Агресія
ж, як елемент захисту себе та своєї родини, залишається в минулому. Як людський
хвіст тисячі років тому. Такий самий атавізм. Я певен, ви зрозумієте, але не миттєво. Іце природньо. Ви, так само як і я, стоїте зараз на кордоні двох світів, але я почав цю
подорож раніше і орієнтуюся краще. Згодом теж саме буде з вами і з рештою людства.
А тепер, з вашого дозволу, перейдемо безпосередньо до вашої роботи. Цілком
очевидним є той факт, що в дитячих садках нам робити ще нічого, а у вишах вже
нічого. Тому у вашому розпорядженні середні школи усієї північної частини нашого
міста. Це буде ваша зона відповідальності; точні кордони візьмете у секретаря. Публіка
у цих районах досить прогресивна і заможна, тож, як то кажуть, вам і карти до рук.
Починайте з центру, рухайтесь поступово та методично і до кінця навчального року
вам вистачить роботи. Єдине на що обов’язково потрібно звернути увагу під час
розробки маршруту, це те, що Новий Боллівуд вам слід оминати десятою дорогою. Як
ви напевне знаєте, мешканці цього району - здебільшого цигани. І хоч грошей і у них
теж досить багато, та проблем з законом ще більше. До того ж вони зовсім не лояльні
до штучної дефлорації і навіть пропозицію послуги сприймають як серйозну особисту
образу. Тож запам’ятайте: цигани - ні в якому разі, до них цівілізація теж прийде, але в
останню чергу, усі інші - welcome!
Навчальний рік наближався до кінця. Чудова весіння погода та усвідомлення того, що
майбутнє літо буде для багатьох з них особливим, робило школярок легкою здобиччю.
Навіть порівняння з відбиранням цукерки у дитини здавалося їй не зовсім доречним.
Ще легше. “Де-ція” набрала просто шаленої популярності, причому не тільки серед
дівчат, а й серед їхніх батьків. Зважаючи на такий попит, керівництво клініки найняло
ще двох менеджерів на її ділянку, але це, як і прогнозувалося, жодним чином не
позначилося на її заробітку, роботи вистачало всім. Легкість з якою зароблялися гроші
дуже контрастувала з тим, чому батьки навчали її з дитинства: кожна гривня завжди
приходить через важку працю, неважливо йде мова про інтелектуальну чи фізичну, і
повинна цінуватися як остання. В теорії вона погоджувалася з такою філософією, але
на практиці все було інакше. Гроші зароблялися занадто легко. Усі її намагання
позбавитися неприємних асоціацій з героями кримінальних драм, які пушили наркотики
на вулицях якогось умовного Нью-Йорку і завжди погано кінчали, у перші дні не
приводили до бажаного результату. Та з часом свідомість погодилася з тим, що цей
дискомфорт є частиною задекларованого переходу з одного світу в інший і тому без
певної переоцінки цінностей обійтися не вдасться . Врешті решт, людство навіть богів
міняло неодноразово, а тут такі дрібниці.
Вперше вона побачила дівчинку з червоними ріжками за тиждень до початку канікул. Їй
було років дванадцять, може тринадцять, що автоматично робило її потенційним
клієнтом “Де-ції”. Але не це в першу чергу привернуло її увагу до малої чортеняти.
Хоча усі учні цієї школи були вдягнені в уніформу, адміністрація залишила на відкуп
кожному його зачіску. Така собі офіційно задекларована територія поза законом. І
школярі цим правом користувалися повною мірою: кожен намагався висловитися
найяскравіше. Та навіть не ріжки (тонка пластикова стрічка переплетена з волоссям)
були причиною її зацікавленності цією дівчинкою. Це було щось нематеріальне та
невловиме. Очі не могли дати мозку інформацію що саме, але дивилися на неї доти,
доки вона залишалася в полі зору.
В останній день навчального року, сидячи на літньому майданчику шкільної їдальні і
готуючи матеріали для звіту, вона відчула на собі погляд. Піднявши голову, побачила
червоні ріжки. Дівчинка стояла просто навпроти неї.
- Доброго дня. Мій тато хотів би поспілкуватися з вами стосовно ії. - посмішку вона
мала невимушену та щиру.Ія. Школярам було недостатньо скорочення до де-ції, у їхньому лексиконі послуга
звалася ще коротше. Вона знову дивилася, не в змозі відірвати погляду від дівчинки,
та одночасно обмірковувала свою відповідь. Але та трактувала цю паузу по-своєму:
- Вибачте, я не представилася. Мене звуть Серена.
- Дуже приємно. Я трохи розгубилася, бо зазвичай спілкуюся виключно з мамами і
ніколи з татами.
- У мене немає мами. - посмішка щезла з обличчя дівчинки, але вираз, що вимагав би
почати жаліти її просто зараз, не з’явився.
- Добре, поїхали до твого тата. Де ти живеш?
- Недалеко. Їхати не більше п’яти хвилин . Я покажу дорогу.
Їхали справді недовго. Зупинивши машину вона нарешті зрозуміла, що непокоїло її
впродовж цієї короткої подорожі - високі цегляні паркани навколо будівель. Така
архітектурна стилістика була властива лише одній етнічній групі у цьому місті. Чому
вона не подумала про це раніше? Адже знала про неприємне сусідство коли починала
працювати з цією школою. Пальці з такою силою стиснули кермо, що аж побіліли.
Присутність дівчинки поруч хоч і не заспокоювала, але не дозволяла відверто
демонструвати свої емоції і перерости тим у паніку. Ворота відчинилися.
Коли вона заходила до будинку, сподівання на те, що її страх - це лише параноя, ще
якось чіплялося за свідомість. Усередині все стало на свої місця. У вітальні була лише
вона та двоє здоровенних циган вдягнених у чорні класичні костюми. Раніше вона
бачила їх у школі і подумала, що це, напевно, чиїсь охоронці, хоча те, що вони цигани
не спало їй тоді на думку. Тепер вона знала напевно, що вони таки цигани, і знала чії
вони охоронці. Декілька секунд вони дивились на неї не рухаючись, потім, не говорячи
ні слова, підійшли. В руках один з них тримав якусь складену у декілька разів тканину
такого ж темного кольору, як і костюми і саме тому вона звернула на неї увагу тільки
зараз. За мить тканина трансформувалася у мішок, який помістив у себе не тільки її
голову, а й безвольно висячі вздовж тіла руки. Якщо раніше вона не кричала, хоча така
думка була, щойно вони в’їхали на подвір’я, бо вважала, що ще рано - тепер було
пізно. Цей мішок з непрозорої тканини не просто сховав її від світла, він остаточно
паралізував її волю. Там, за мішком, схоже усвідомвлювали цей факт так само, як і
вона, але, на всяк випадок, обв’язали його зверху мотузкою і повели до якоїсь кімнати
на нижньому поверсі, де і залишили за зачиненими дверима. Усе ще перебуваючи у
стані, коли неможливо ані боятися, ані чинити супротив і є тільки одне бажання -
зробити якимось неможливим чином так, щоб коли цей мішок зняли, він виявився
порожнім, вона почула як двері відчинилися і хтось увійшов до кімнати. З неї зняли
мішок і вона знову побачила тих же охоронців. Вони вже встигли десь роздягнутися і
зараз стояли перед нею лише у штанях та білих майках. Така зміна гардеробу робила
їх ще більшими. Так само, як і приміщення з невисокою стелею - щось на кшталт
спортзалу-комори. Поки один акуратно, не кваплячись, згортав мішка і вішав його на
шведську стінку, інший підійшов до неї і не проявляючи жодних емоцій з усього
розмаху вдарив її долонею по обличчю. Вона майже не відчула болю від самого удару,
але падаючи сильно вдарилася головою об велосипед, що стояв біля стіни. Саме цей
удар вивів її зі ступору. Спочатку почала кричати. Не просто кричати аби хтось почув і
прийшов на допомогу - не вірилось, що з цього підвалу її хтось може почути - крик був
скоріше агресивним, вона вирішила захищатись. Піднявшись на ноги, трохи
нахилившись уперед та втягнувши голову у плечі, вона, імітуючи рух у бік своїх
викрадачів, кричала усі образливі слова та прокльони які знала, намагаючись тримати
при цьому беспечну дістанцію. Той що вдарив її посміхався, дивлячись при цьомукудись у бік. Жодного сумніву, він розумів що відбувається. Але у цій посмішці
читалося щось більше, ніж усвідомлення відчаю супротивника. Здається своїм ударом
він намагався привести її саме до такого стану і тепер стояв і тішився з того, що йому
це вдалося. Гра кота з мишею. Схоже, він не просто хотів її тіла, він хотів щоб це тіло
пручалося і кричало. Потім таки перевів свій погляд на неї.
- Важко бути жінкою.
Не очікуючи, що це спілкування перейде у вербальну стадію, вона розгубилась.
- Що?
- Важко бути жінкою. Це ціле мистецтво бути жінкою, коли залишаєшся з чоловіком
один на один.
- Я щось не бачу щоб тут йшлося про один на один.
- Ти не дослухала. Успішна жінка, спілкуючись з чоловіком, завжди повинна реагувати.
Реагувати на його реакцію на себе. Є три варіанти чоловічої реакції. Перша - він
вважає жінку надзвичайно привабливою. У цьому випадку він починає метушитися,
думати про те як йому пощастило і не може стримати себе від того, щоб не уявляти
собі секс із нею. Друга - він не на сто відсотків задоволений жінкою, що опинилася
поруч з ним. Тоді він поводиться дещо зверхньо, може бути неуважним, та все одно
уявляє секс з нею, хоча й не так яскраво. Третя реакція зустрічається вкрай рідко - це
реакція дорослого (не у сенсі великої кількості прожитих років) чоловіка. Він бачить
жінку мов рентген - усі її гідності та вади він приміряє до своїх і знає що робити як з
першими, так і з другими. І, звичайно, він уявляє секс із нею. На кожну з цих трьох
реакцій жінка повинна реагувати у свою чергу. Звісно, якщо жінка розумна і якщо
чоловік її цікавить. У першому випадку вона має вгамувати його пристрасть, у другому
- розпалити, у третьому - достатньо визначити реакцію, що теж не так легко зробити.
Деякі жінки, ті, що вважають, що світ крутиться навколо них, настільки переконані у
своїй надзвичайності, що навіть не здогадуються про існування чоловічих реакцій.
Вони щось відчувають на рівні підсвідомості, але навіть не здогадуються що б то могло
бути. Деякі в змозі побачити реакції, але реагувати на них - ні. Ці передають свої
повноваження з реагування алкоголю чи іншим стимуляторам, сподіваючись, що ті
приведуть їх до спільного знаменника. Але ми тут говоримо саме про розумних жінок.
Вони знають, що реакція навіть одного й того ж чоловіка з плином часу буде мінятися, і
на це теж треба вміти реагувати. Як я вже сказав, бути розумною жінкою дуже важко.
Хоча з часом жінка, завдяки набутому досвіду, все менше витрачає енергії на
реагування, життя її все одно перебуває під постійним і досить жорстким пресом
самоконтролю. Не дивно, що всі представниці цієї категорії періодично мріють про
щось таке, що позбавить їх цієї відповідальності хоч на якийсь час.
Той що вішав мішка закінчив цю справу і повернувшись рішуче пішов у її напрямку. Так
рішуче, що у якийсь момент вона вирішила, що він з іі кривдником не заодно і зараз її
будуть рятувати. Він підійшов до неї і обійняв. Точніше не обійняв, а міцно обхопив іі
тіло разом з руками на рівні талії і відірвавши від підлоги поніс назад, до шведскої
стінки. Думки про допомогу зникли швидше, ніж з’явилися. Зрозумівши що в такому
стані атакувати можна лише головою, вона якомога далі відвела іі назад і вже бачила
як своїм чолом ламає м’ясистий ніс, коли відчула як її схопили за волосся.
Наблизившись до стіни, голову опустили на рівень приблизно метра над підлогою і
мотузкою від мішка прив’язали волосся до однієї з поперечин.
Тепер вона бачила лише ноги - свої, що безпорадно дригалися у повітрі, першого
охоронника, що змінив захват, але так само міцно тримав іі у повітрі, не даючи навіть
поворухнути руками, і ноги другого охоронника, що стояв позаду неї і між якими, якпута у коня, були спущені штани та труси. Її власні лежали розірвані поруч. У якийсь
момент, коли її тіло вже почало рухатись немов на гойдалці взад-вперед, то
вдаряючись головою об поперечину, то відчуваючи біль від смикання за волосся,
паніка поступилася місцем спокою. Думки більше не перебивали одна одну.
Залишилась тільки одна: чи те, що зараз відбувається теж є елементом переходу з
одного світу в інший?

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Який матрац обрати при болю в спині
Турбота про власне здоров’я завжди має бути в пріоритеті, особливо, якщо справа стосується стану спини. Для відновлення сил та здорового стану хребта й м’язів дуже важливо правильно відпочивати, користуючись усіма перевагами сучасних якісних матраців.
Читати більше
З чого почати навчання гри на гітарі
Вивчення нового музичного інструменту розширює кругозір та допомагає відкрити в собі нові таланти. Бажання освоїти гітару на початковому рівні легко реалізувати навіть при самостійній роботі, без звернення до викладачів. Розглянемо первинні етапи, що передують впевненому відтворенню кількох улюблених мелодій.
Читати більше