Пам'яті української поетеси Марини Брацило присвячується...

2 грудня 1976 р. у Запоріжжі на Хортиці привітала світ Марина Брацило, поетеса, журналістка, чиє ім'я Американський Біографічний Інститут включив до Міжнародного словника видатних особистостей.
 
Віковічна Хортиця з її ковилою, Славута колисали Маринку. Батьки в єдиній дитинці душі не чаяли. У мене склалося враження, що тато й мама жили, щоб перелити своє найкраще в Маринку. Мама працювала в музеї на Хортиці, займалася етнікою, козацтвом. Нерідко в експедиції, на екскурсії з собою брала донечку. А влітку – в махновський степ до бабуні, яка переливала свою любов, свої знання в онуку. І Азовське море, адже Марина – значить "морська діва" (це вона любила підкреслити)!

Знань до неї йшло багато, здебільшого з українознавства, і вона їх уміла брати. Чи не тому у Маринки відсутня дитяча поезія, складалося враження, що вона, як Льоня Кисельов, народилася Поетом, композитором і виконавицею.

Після школи на Хортиці, була 20 школа, ті три роки, коли наші стежки з Маринкою тісню переплелися. Я – вчителька, Маринка – учениця. Я готувала дітей до участі у Всеукраїнських олімпіадах, тому були безкінечні розповіді про мову, слова, літературу. Як ця білява красуня вміла слухати! Інколи вона казала: "Ви розповідаєте про поета так наче були знайомі". З тих часів Маринка відкрила для себе Маланюка, Телігу, Ольжича.

Ми їздили разом до Львова, Тернополя, Рівного, мандрували старовинними вуличками цих міст, отримували насолоду у книжкових крамницях. Ми жили в готелях, вечорами гуртувалися, Маринка багато співала власних пісень. Талановиті, а часом геніальні рядки цієї дівчинки, теплим голосочком під її гарну музику. Жодного "блату" у мене не було, всі перемоги були чесними. Марина кожного разу посідала перше місце і, здавалося, що це так легко, що так і має бути. 

Це був час вибору: мама хотіла, щоб Маринка йшла в медичний, але переміг філфак. І от уже Маринка на практиці в школі, телефонує, розповідає як зачарувала учнів розповіддю про поетів Празької школи. Далі була дипломна робота про поезію Євгена Маланюка. 

Чиста, прозора, чесна, промениста у житті, в поезії Маринка у 18 років стала дипломантом Міжнародного конкурсу молодих літераторів "Гранослов".

Перша збірочка М. Брацило "Хортицькі Дзвони" (1995), потім "Благовіст" (1996), "Мелодія вічних прощань" (1997). З 1997 року вона - член Національної спілки письменників України.

Перехрестіть мене, бабуню,
Щось так незатишно мені.
Летять мої патлаті дні
Повз нашу вкриту мохом клуню,
Повз наш старий садок сливовий,
Повз теплі пахощі трави...
Я знаю, думаєте Ви, 
чому нема од мене й слова.
Бабуню, прошу, як в дитинстві, 
Перехрестіть моє вікно.
Вже вечора сумне вино
До очерету небо тисне.
Чи я забудуся у сні?
Вже ніч по небу місяць суне.
Перехрестіть мене, бабуню,
Щось так незатишно мені. 


Київ, аспірантура в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, поетичні збірки: "Сонцетяжіння" (2001), "Чотири пори любові" (2006). Працювала: коректором у ЗМІ; літредактором у видавництвах "Факт", "Смолоскип"; редактором у журналах "Пані", "Вона", "Даша"; контент-редактором сайту IVONA.

А от уже й інша Маринка: м'якіша, з нижчим, теплішим тембром закохана й кохана. Вони промінилися своїм почуттям: щасливе подружжя Марина та Юрій Нога. Талановиті, самодостатні, горді українські поети. 

У квітні 2012 серце 38-річного Юрка скував вічний холод. Важко довелося молодій вдові. Частіше ночами вона телефонувала і ми вели довгі розмови. У Маринки з'явилися нові звертання "моя ви дорогенька", "рідненька моя". Обов'язковими стали питання про мій стан здоров'я і зізнання "знаєте як я вас люблю?"

Ми спілкувалися у фейсбуці, телефоном, склали план співпраці, а через день чорна звістка.

У свій останній вечір Маринка прийшла з роботи. Нагодувала хазяйського кота, погомоніла з ним (у них була своя мова). Поки кришила салат, зварилися пельмені… Сісти б за вечерю, але ні – відсунула фіранку, сіла на вікно, запалила цигарку. Ніхто не перехрестив вікна, з якого полетіла Лелітка…

Господи! Пошли мені смерть необачну – 
Бо коли перебрешуться, перезіпнуться і перетривають 
Всі ці недопілати – я би хотіла побачити, 
Як їх – нарешті! – ця політкоректність привалить. ...


Є над чим глибокодумно почухати лоба: — 
Ну і надгробок!
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Обираємо готель для відпочинку в Єгипті: на що звернути увагу
Обираючи тур, потрібно знати деякі нюанси: тільки в цьому разі відпочинок повністю відповідатиме вашим очікуванням. Який сервіс пропонують туристам на курортах Червоного моря та на що звернути увагу, бронюючи готель, ми вам зараз розкажемо.
Читати більше
11 трендових відтінків для вашого гардеробу (весна–літо 2021)
Сьогодні мова піде про кольорові тренди весна/літо 2021. Це перший сезон, коли колекції розроблялися ізольовано, і відповіддю на умови карантину стала суміш ескапізму, комфорту і повернення до природи.
Читати більше