Пам'яті сердечного приятеля Тараса Шевченка

Михайло Коцюбинський. Яків Кухаренко.
 
Про наказного отамана Війська Чорноморського Якова Кухаренка Михайло Коцюбинський хотів написати ґрунтовну працю, але спромігся лише на невеличкий нарис. Причину цього виклав у листі головному редакторові "Зорі" Володимирові Левицькому: "Мушу поділитись з Вами дуже прикрою для мене пригодою. Листи Кухаренка пропали з моєї хати разом з іншими цінними паперами. Зоставсь лиш один лист, котрий сховав я нарізно від других, як менш цікавий. Довго не писав я до Вас, сподіваючись знайти згубу, але стратив надію, і посилаю Вам лиш один лист Кухаренка, писаний до п. З. Недоборовського за 4 місяці перед смертею Кухаренка".

Коцюбинський пише, що Кухаренко навчався у Харкові, де познайомився з Костомаровим. У 1836 році "написав драму "Чорноморський побит", в котрій зобразив життя та звичаї кубанських козаків межи 1794 і 1796 роками, коли прикубанські степи заселялись запорожцями після січової руїни. Драма ся дуже сподобалась сердечному приятелеві Кухаренка – Т. Шевченкові".

Відомі також надруковані оповідання Кухаренка – "Вороний кінь", "Пластуни", "Вівці і чабани в Чорноморії".



Доля Якова Кухаренка виявилася трагічною. Він помер у черкеському полоні 26 вересня 1862 року. За тиждень перед тим на нього і зятя напали абаздехи, прив’язали їх до коней і двісті верств везли до себе. "Кілька разів падав Кухаренко з конем, кілька разів перепливав через холодну воду річок і, змучений фізично і морально, опинивсь в абаздехськім аулі, де незабаром і вмер, лишивши заповіт поховати його в рідній Чорноморії, в коханій козацькій землі".

Труп отамана за 6 тисяч рублів викупив його син, осавул Степан. Домовину доставили до Катеринодара. За містом на кладовищі й поховали Якова Кухаренка.

"Просте козацтво плакало, ховаючи свого батька-заступника. І не диво: люди, котрі знали Кухаренка, згадують про нього, як про вельми симпатичного, щирого чоловіка з добрим та м’яким серцем. Під кінець заслання Шевченка Яків Гарасимович листувався з ним та пересилав йому гроші. Шевченкові дуже бажалося по дорозі з Новопетровського відвідати старого отамана.

Часті зносини з петербурзькою "Громадою", розповсюднювання, оскільки було можна, просвіти межи своїми земляками на рідній мові, праця на літературній ниві, тоді ще убогій, – все те доводить, що Кухаренко робив, що міг, для своєї країни і через те заслуговує на вдячну пам’ять наших громадян".
 
Анатолій ВЛАСЮК
2 серпня 2017 року
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

"Брий": оповідання
2018 року оповідання "Брий" потрапило до короткого списку конкурсу МАТЕЛОТ - першого українського конкурсу морської прози імені Лисянського, організованого Антоном Санченком, порталом Літакцент і видавництвом ТЕМПОРА. Приємного читання!
Читати більше