Пам'яті Д.К.

3 грудня 2024
Ярослав

Я лисий! Затесався між зірок,

Лисина моя сягнуть не в силі,

Таїнного буття -  злісний урок:

усі земні колись опинимось

в

могилі...

Тепер домівка наша скромна й убога,

Нема і кисню в ній, ані жадного вікна

Що для хробака дерев'яна підлога?

Яка у нас та звивиста стезя земна...

Як ми пішли...

Як підемо колись...

Свіжа трава лоскоче ступні босі,

Ступає смерть у кожен слід - із нею увись.

Земні, ми, живі? Ми живі ще досі?

Я лисий! Затесався між зірок,

Лисина моя сягнуть не в силі,

Таїнного буття -  злісний урок:

усі земні колись опинимось

в

могилі...

Ярослав Карпець,

Фото з особистого архіву автора

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com