Давно не бачились №9. Перекладачі відеофільмів

4 квітня 2016
Kliff

Не знаю, коли я себе почував щасливішим на початку 90-х років - чи в день свого народження, чи в ті дні, коли батьки брали на прокат відеоплеєр з фільмами. "Ніндзя проти Шао-Лінь", "Жахи на вулиці В’язів", "Шлях Дракона" - про ці легенди голлівудської кіноіндустрії 80-х не мені вам розповідати. Ми з друзями дивились їх не відриваючись, намагаючись запам’ятати жести, блоки, прийоми бойових мистецтв від улюблених супергероїв.

У кожному мікрорайоні міста було по дві-три точки відеопрокату, де о 18 і 20 годинах за один карбованець з особи показували відеофільм. Народ в такі імпровізовані кінотеатри валив потоками, справжні кінотеатри потерпали від безгрошів’я – все заполонила піратська відеопродукція.
 
Ніхто не звертав уваги на маленький екран "Орізону" чи "Електрону", який транслював двадцятисантиметрового Брюса Лі, головне, що показував він саме Брюса Лі, а не "Лебедине Озеро".

Для людей, які звикли з екранів телевізорів чути тільки звіти про надвисоку врожайність наших земель і рекордні надої останніх років було ново і втішно вслухатись у гугнявий голос перекладача, який не гірше самого супергероя наодинці хвацько розправлявся з озвучкою усього фільму.

Чуваку було байдуже, яких героїв озвучувати – чи Джекі Чана, чи Хижака, чи голу розпусницю з жорсткої порнушки (касета з цим жанром неодмінно входила до комплекту, наданого відеопрокатом). 
 
Наш невередливий народ неймовірно надихався сміливим і нахабним перекладом гугнявого невидимого мужчини, який полюбляв вставляти такі фольклорні слівця як "мать твою", "гавнюк", "черножопий" і навіть зараз в жартівливих розмовах ми вимовляємо ці слова з незмінною гугнявою інтонацією.

Манера подачі цієї озвучки навіки закарбувалась в нашій пам’яті. А хто ж сидів по той бік телеекрану і дарував нам незабутні миті нашого дитинства чи молодості. Чим зараз вони заробляють? Давайте їх провідаємо і все про них дізнаємось. На мою думку, ми з ними "Давно не бачились". Поїхали.
 

@@@@
 
Взагалі, закадрових героїв нашої теми можна було нарахувати з десятка півтора, але ми завітаємо не до всіх, а лише до найвідоміших, до володарів найзнайоміших нам голосів, до найкрутіших майстрів синхронного перекладу епохи VHS. І першим, до кого ми заглянемо на вогник, – це

Леонід Володарський


Саме завдяки цій людині ми могли розуміти, про що йде мова у таких кіношедеврах як "Рембо - 2", "Кіборг-вбивця", "Хрещений батько", "Міцний горішок", "Той, що біжить по лезу", "Еммануель", а також трьох частинах "Зоряних війн". Саме за переклад цієї епічної саги Леонід і отримав прізвисько "Джедай в бочці". Це про нього казали "чувак з прищіпкою на носі, щоб його не впізнало КДБ", а в нього просто двічі був зламаний ніс, перший раз в аварії, другий - в бійці. 
 
Цей дядько не з листочка читав, а, за його ж власними словами, синхронно перекладав і озвучував з першого разу. І в це неважко повірити, якщо знати, що Леонід Веніамінович володіє англійською, французькою, іспанською та італійською мовами.
 
Автор перекладів англійської та американської художньої літератури, його заслуга - оповідання Стівена Кінга "Битва" в журналі "Юний Технік" у 1981 році. Перекладом фільмів почав займатися з 1968 року, за 30 років безперервної праці переклав більше, ніж 5000 картин. Цим заробляє на хліб і донині, останні його досягнення – переклад у 2012 році фільму Квентіна Тарантіно "Джанго звільнений", в 2015 – півгодинна стрічка "Kung Fury", одноголосий переклад телесеріалу "Клієнт завжди мертвий" та відеогри "The Suffering".

Також працює на радіостанції "Срібний дощ", де розповідає про книжкові новини, дає рекомендації щодо книжок – які читати, які ігнорувати.
 
Другий телеекранний невидимка, якого ми давно не бачили,

Юрій Живов


Цього громадянина можна сміливо зводити до рангу класиків пострадянського перекладацько-озвучувального піратського періоду. Його голос завжди нагадуватиме такі незабутні світові кіношедеври: "Індіана Джонс і останній Хрестовий похід", "Красуня і Чудовисько", "День бабака", "Ніч живих мерців" і культовий мегахіт тих часів "Чужий". Знає англійську і німецьку мови, займається на ниві кінематографічного перекладу і  на сьогодні є одним з найкращих майстрів сучасного класичного авторського перекладу.

Третім номером нашого посту виступає майстер епістолярного жанру

Михайло Іванов


Важко знайти серед перекладачів голлівудських екшенів більш різнобічну творчу натуру, ніж Іванов. Він поет, прозаїк, перекладач фільмів, головний редактор і автор "Відеогіда". Замолоду грав у рок-гурті на бас-гітарі та писав пісні. За те, що поставив червоного прапора на пивну бочку, був вигнаний з комсомолу, але це не завадило йому закінчити факультет англійської мови педінституту імені Леніна.

З 1982 року займався перекладом фільмів, паралельно працюючи на офіційних роботах то сторожем, то простим робітником. Його голосом говорили такі стрічки як "Книга джунглів", "Бембі", "Суддя Дредд", "Чудова сімка". З 1991 року випускав збірник анотацій до фільмів під назвою "Відеогід". Всього світ побачили 14 томів збірника, присвячені більше, ніж 11 тис. фільмів.

Також писав вірші, які публікувалися в журналі "Соло", а в 2000 році в бібліотеці того ж журналу вийшов роман "Банан", який того ж року перевидався видавництвом "Ad Marginem".
 
Наступний персонаж невидимого фронту

Павло Санаєв


Цьому хлопцю надзвичайно підфартило з родичами. Син акторки Олени Санаєвої (для тих, хто думає, що її не знає, нехай згадає лисицю Алісу з фільму "Буратіно"), онук народного артиста Санаєва (знімався у фільмах "Білі роси", "Забута мелодія для флейти" і багато інших трохи старіших, тому відомий більш старшому поколінню), пасинок метра совдепівського кінематографу Ролана Бикова. Саме завдяки вітчиму зіграв у 1983 році роль Васильєва у відомій радянській драмі "Опудало".
 
Пізніше знімався у фільмах "Три ліхтаря", "Парасолька для молодят", "Перша втрата", режисер фільмів "Каунаський блюз", "Останній уїк-енд", "На грі", "На грі - 2", "Нульовий кілометр".

Також трудиться на письменницькій ниві, написав відому в усьому світі повість "Поховайте мене за плінтусом", яка перекладена німецькою, фінською, італійською, французькою та естонською мовами.

Але до того всього Пашка чудово володіє англійською, при чому не сяк-так, а знає навіть вуличні слівця, які майстерно перевтілив у такі знайомі москальські матючки. Він креативно перекладав героїв фільмів "Не погрожуй Південному Центру, попиваючи сік у себе в кварталі", "Маска", "Прибрати перископ", "Дикий, дикий Захід", "Частини тіла" і ще купу всього. 
 

@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@
 
У цій статті ми згадали тільки невеликий відсоток майстрів розмовного жанру, які через наші вуха залізли до нас в мозок, оселились там і зайняли кілька гігабайт нашої пам’яті.
 
Більшість з них живі-здорові, працюють, заробляючи собі на хліб з салом своїми знаннями іноземних мов. Деяких вже немає серед нас, залишився тільки голос на плівках формату VHS. Звісно, вони пірати, але пірати добрі, тому що зуміли залишити свій слід в нашому пересічному поколінні, яке мало щастя жити на кордоні двох епох – померлого срср і новонароджених пострадянських держав.

До зустрічі з наступними героями недалекого минулого, з якими ми Давно Не Бачились.

Щасти Вам!
 
Посилання на публікації блогу "Давно не бачились"
 
Головна сторінка автора   Передмова   Ігор Бєланов. Футболіст
www.uamodna.com/articles/geroy-mynulogo-1-igor-belanov

Фредді Крюгер. Актор Роберт Бартон Інглунд. Гурт Кар-Мен. Сергій Лемох  
www.uamodna.com/articles/davno-ne-bachylysj-gistj-3-segriy-lemoh-gurt-kar-men

Альф – прибулець з Мельмаку Гостя з майбутнього. Актори, де ви є? Кашпіровський – лікар хворої нації Лесь Подерв’янський – герой нашого часу Олімпійський Мішка – забутий і покинутий символ ХХІІ олімпіади в москві
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

9-й Одеський міжнародний кінофестиваль представляє іміджевий ролик 2018 року
Від моменту створення першої кінострічки найголовнішим для будь-якого фільму є глядач. Минулого року саме глядач став центральною фігурою офіційного іміджа ОМКФ. Цьогоріч команда ОМКФ та Ігор Стеколенко вирішили поглибити тему, зробивши головним героєм ролику сприйняття.
Читати більше