Освіта за кордоном: як наважитися та з чого починати?

Вчитись чи не вчитись – ось у чому питання. Але вирішувати його тобі!

Сьогодні існує безліч програм та форумів, що допоможуть зробити вибір.

Варто ж почати із психологічних запитань до самого себе, бо студентство - це не лише веселощі та подорожі.

Чи готовий ти вийти із зони комфорту? Чи спроможний полишити родину та друзів у пошуках гарної освіти? Чи зможеш жити сам у незнайомому місці?

Звісно, навчання за кордоном дасть немало плодів. Ти вдосконалиш іноземну мову (так-так, твоє найболючіше питання буде вирішено:)).

Ти знайдеш нових друзів і відкриєш для себе зовсім нову культуру. Познайомишся із новими методиками викладання та новим статутом університету.

Для того, щоб ти міг зробити відповідні висновки, ми познайомимо тебе  з історією першого курсу студентки польського університету Нелі. Зараз вона на третьому курсі, але радіє своєму вибору ще більше. Знайомтеся:)

Привіт! Мене звати Неля, і тоді мені було 17, а навкруги мене - неймовірний Краків.

Ви запитаєте, що я тут роблю? Це місто стало моєю домівкою, незважаючи на те, що я народилась в маленькому містечку Переяслав Київської області.

Як і всі я планувала підкорювати столицю, але в душі насправді хотілось чогось більшого. Зараз я навчаюсь в Ягеллонському університеті на факультеті менеджменту вже на третьому курсі.

Вперше думка про навчання в Польщі промайнула в моїй голові влітку перед початком навчального року в 11 класі. Здебільшого, це була ідея моїх батьків, проте я з радістю її підтримала. Хоча Польщу ще не можна порівняти з такими європейськими країнами, як Німеччина або Нідерлади, але рівень життя тут значно вищий ніж в Україні. 

Перше, що кидається в очі, як би іронічно це не звучало, це хороші дороги і добре розбудувана система міського транспорту. Несподівано звичним для мене

Виявився схожий менталітет поляків і, звичайно ж, мова. Приємно здивували ціни, адже вони практично такі самі. Тут важко відчути себе чужим.

Всім відомо, яка величезна кількість українців працює або навчається тут.

А по-друге, мої одногрупники надзвичайно хороші. Вони завжди готові допомогти і з радістю підтримують мене. Так як головною ціллю мого перебування є навчання, мене найбільше вразило взагалі все, пов’язане з освітою. Починаючи від сучасних кампусів, електронічних систем  оцінювання, закінчуючи тим, що тут не ніхто не змушує до навчання.

Якби це дивно не звучало мене розчарувала кількість українців, тому що в певні моменти я відчуваю себе як на Батьківщині. 

Але найгірше те, що у більшості наших співвітчизників відсутній європейський спосіб миcлення і їм важко прийняти чужі цінності. Саме через це багато поляків, здебільшого старших, недолюблюють вихідців із-за східного кордону.

Ось така історія з хепі-ендом, але ж не всі історії такі. Чому?

Вибір звісно ваш, але необхідно все обговорити з батьками, щоб потім не залишитись наодинці у чужій країни зі своїми проблемами.

Тому що іноді на навчання за кордоном ми дивимося тільки через рожеві окуляри.

Але дайте собі цілісну картинку, відповідаючи і на такі банальні та все ж важливі питання:

Але пам'ятайте, що життя – це колесо фортуни і хто не ризикує, той не насолоджується виграшем. 

А щоб відчути різницю освіти, треба спробувати мінімум дві.