Особливості перезимівлі озимих культур у Західному регіоні України

Чинники впливу на виживання рослин. Загрозою для озимих культур у зимовий період є явище вимерзання посівів. Внаслідок негативного впливу на рослини понижених температур у міжклітинному просторі замерзає вода, кристали льоду руйнують протоплазму, внаслідок чого рослина гине. Тому важливо створити оптимальні умови для розвитку рослин до входження в зиму, за яких забезпечується добрий стан їх перезимівлі і висока життєздатність – не менше 90 %.

Явище вимерзання посівів спостерігається за значного зниження температури (до -25 °С) у безсніжні зими. Озимі зернові переносять зниження температури до -19 °С під сніговим покривом.

Виживання рослин пшениці озимої залежить від життєздатності вузла кущіння, який залягає на глибині 5 см. Першочергове значення у створенні високої зимостійкості має фаза розвитку посівів. Встановлено, що найкраще перезимовують рослини озимих зернових культур, які до входження в зиму розвинули два пагони (ВВСН 22).

Для ріпаку озимого ознакою зимостійкості є заглиблення кореневої шийки, вона повинна знаходитись не вище 1 см над поверхнею ґрунту. Оптимальною фазою розвитку є формування 6-8 листків, а діаметр кореневої шийки має становити 8 мм.

Зважаючи на наведений аспект, важливо враховувати чинники, які впливають на підвищення зимостійкості культур. Зокрема, своєчасна сівба дозволяє регулювати етап розвитку рослин, забезпечує оптимальний розвиток кореневої системи до припинення осінньої вегетації, сприяє загартуванню рослин до настання мінусових температур. Важливе значення має глибина загортання насіння. Сівба пшениці озимої на глибину 3 см забезпечує формування вузла кущіння нижче від поверхні ґрунту і, таким чином, захист від несприятливого впливу морозів. Доцільним заходом в осінній період є боротьба з хворобами, які можуть прогресувати за сприятливих умов і погіршувати умови перезимівлі.

Вплив погодних умов на розвиток посівів. Оптимальні терміни посіву озимих зернових, зокрема пшениці озимої припадають на період, коли встановлюється середньодобова температура повітря 14-16 °С. У Західному регіоні України – це кінець другої-третя декада вересня.

Цьогорічні погодні умови осіннього періоду відзначалися низькими температурними показниками. Середня температура другої декади вересня складала 14,1 °С, третьої – 11,2 °С. В окремі дні спостерігалося зниження показника до +5 °С. У жовтні середня місячна температура становила 8 °С, в другій і третій декадах спостерігалися приморозки до -3 °С. У листопаді  середньомісячна температура опустилася до 4,4 °С. Мінусова температура відіграла роль природного регулятора росту, особливо для ріпаку озимого.

В осінній період, у зв'язку з прохолодною погодою розвиток рослин є недостатнім. Лише незначна площа посівів пшениці, сівбу яких здійснили у другу і третю декади вересня, увійшли в зиму у фазі кущення (ВВСН 21…22). Пізні посіви пшениці після сої, соняшнику, кукурудзи до входження в зиму розвинули лише 1-3 листки (ВВСН 11…13). Проте, як показує практика останніх років, за успішної перезимівлі та тривалої і прохолодної весни продуктивність пшениці за пізніх посівів не знижується.

Погодні умови першої декади грудня відзначалися випаданням опадів у вигляді снігу (37 мм) та різким зниженням температури в окремі дні до -5-7 °С, рослини припинили вегетацію. Зниження температурного показника не було загрозою для посівів, оскільки утримався стійкий сніговий покрив. У другій декаді грудня випало 31 мм опадів. Внаслідок підвищення температури повітря відбулося танення снігу. Чергування мінусової температури з відлигою можуть спровокувати утворення льодяної кірки.

Особливу загрозу несе притерта льодяна кірка, оскільки через замерзання води у верхніх шарах ґрунту у рослин порушується кисневий обмін, також можливе пошкодження вузла кущіння кристалами льоду. Висяча льодяна кірка, яка утворюється на поверхні снігового покриву, становить меншу загрозу для рослин, але також є негативним явищем. За інформацією порталу Орас.