Відчуваю що сьогоднішній день не такий як вчорашній….і не такий як позавчорашній, і поза позавчорашній…а знаєте чого????? Ага..вам так зразу скажи……я хитро посміхаюсь, ховаю кулачки за спиною, і роблю таємничо-загадкові очі….. листя під моїм вікном нападало вже так багацько, що скоро засипе і моє вікно, і мою квартиру, я прокидатимусь, і ти знаходитимеш в моєму волоссі жовті, червоні, багряні листочки клена…клен особливо гарний осінню…ти варитимеш мені каву, а я розчищатиму квартиру від листя, складатиму його в купи… набиватиму ним подушки, матраси, шафи, щоб ми могли рано чи пізно вийти звідси, а тут завжди пануватиме осінь…навіть, коли нас тут вже не буде..
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.