Олександр Мурашко

Першим політичним убивством в Україні було жахливе знищення міністра освіти Івана Стешенка, далі Україною прокотилася акція ЧК зі знищення української еліти (індивідуальний червоний терор). Отруєння М. Туган-Барановського, серія загадкових хвороб і смертей серед військових, вбивства О. Мурашка, М. Леонтовича, Л. Симиренка, демонстративне вбивство сина художника А.Маневича… 14 червня 1919 р., о першій годині ночі у Києві пострілом у потилицю було вбито 43-річного геніального художника Олекса́ндра Мурашка.
 
uahistory.com
 
Сашко Крачковський (так був записаний безбатченко) народився 7 вересня 1875 р. у Києві. До семи років жив біля м. Борзна на Чернігівщині, виховувався бабусею-селянкою. Після одруження матері хлопець переїхав до Чернігова, де в його вітчима, Олександра Мурашка, була невелика іконописна майстерня.

Згодом родина переїхала до Києва на Малу Житомирську, 14. Там, у власному будинку вітчим розташував майстерню. Рідний брат вітчима, Микола Мурашко, мав на цій же вулиці художню школу. Олександр Іванович Мурашко (вітчим) мав замовлення на роботи у Володимирському соборі. Вони збереглися й сьогодні: верхні, мармурові, колони іконостаса виготовлено в Італії, а нижні, дерев’яні, — у майстерні Мурашка. Так Сашко потрапив у вир мистецького життя: познайомився з художниками, які розписували Володимирський собор; почав копіювати роботи В. Васнецова.

Коли ж професор Адріан Прахов звернув увагу на здібного худого, високого, сором’язливого підлітка зі скуйовдженим волоссям, виник конфлікт інтересів: вітчим волів мати з хлопця помічника-іконописця, а Сашко бажав учитися малюванню. Запальний, темпераментний підліток залишив родину і пішов заробляти на життя самостійно. Ночував на схилах Дніпра, на баржах — застудився, але вітчим був невблаганним.

Нарешті Микола Мурашко, А.Прахов, В.Васнєцов і М.Нестеров зламали опір Олександра Івановича. Вони вмовили О. Мурашка одружитися з Марією Крачковською і усиновити власного сина (гріх молодості). Відгуляли пізнє весілля, на якому О.Прахов був весільним батьком і була присутня вся майстерня. Сашко Крачковський погодився, щоб Олександр Мурашко його всиновив. Батько дав Сашкові трохи грошей на дорогу, і Мурашко поїхав до Петербурга.

Сашко неодмінно хотів потрапити до І. Рєпіна, однокурсника і довічного приятеля дядька — Миколи Мурашка. Але це сталося не одразу, мав непорозуміння з І. Рєпіним, потім став його улюбленим учнем…
 
uahistory.com
 
Дипломна робота "Похорон кошового". Для постаті старого козака позував 60-річний Михайло Старицький (імпозантний аристократ, 190 зросту, нащадок князя Володимира). 1900 року О.Мурашко одержав за картину "Похорон кошового" велику Золоту медаль, звання художника з правом трирічної пенсіонерської подорожі за кордон.

1901 року О.Мурашко перебував у Німеччині, Італії, де виконав низку робіт. У лютому 1902 р. Академія продовжила термін відрядження й надала можливість Мурашкові стажуватися в Парижі, де він створив чудові полотна, зокрема "Портрет дівчини у червоному капелюсі".
 
uahistory.com
 
1904 року Мурашко повернувся до Петербурга. Багато працював, прагнучи на практиці закріпити все те, що вже пройшов, і знайти те нове, що могло б ствердити власні позиції.

Таким новим твором стала для художника картина "Карусель" (1906), яка отримала золоту медаль на Мюнхенській міжнародній виставці, придбана з самої виставки для Музею образотворчих мистецтв Будапешта. Ескіз до картини "Карусель" (1906) зберігає Національний художній музей України.
 
uahistory.com
 
У 1909 році одружився з Маргаритою Крюґер, дочкою київського нотаріуса Авґуста Крюґера, сестрою художниці, скульптора Анни Крюґер-Прахової й невістки Адріана Вікторовича.
 
uahistory.com
 
У родині нотаріуса так любили мистецтво, що друга дочка вийшла заміж за художника Миколу Прахова. Дітей у сім’ї Мурашка не було, вони удочерили дівчинку Катю (по чоловікові Гай).

Після смерті батька в 1910 О.Мурашко продав квартиру на Малій Житомирській і купив невеликий будинок із садом на Лук’янівці. Йому та дружині Маргариті сподобалося тихе передмістя.

Багато сил віддавав Мурашко вихованню молодих митців. Він викладав у Київському художньому училищі. 1913 р. Мурашко разом із А. Крюґер-Праховою відкрив власну студію в домі Гінзбурга, на вул. Інститутській, 16. Це був найвищий хмарочос України — 11 поверхів, а студія розмістилася на горищі.

У 1917 році О. Мурашко був одним із найактивніших організаторів відкриття Української Академії образотворчого мистецтва. На першому засіданні ради професорів було поставлено питання про вибори першого ректора нової академії. Коли висунули кандидатуру О.О. Мурашка, він відмовився, бо мав вади мови.

Викладання, робота в Художній Раді при Народному Комісаріаті освіти забирали безліч сил і часу.

Проти ночі з 14 на 15 червня 1919 р. Маргарита Авґустівна разом із чоловіком поверталася додому. Біля самого будинку, де вони жили, до них гукнули: "Стій, будемо стріляти!" І одразу ж підійшло троє чоловіків. Один з них, одягнутий у шкіряну куртку і матроську безкозирку, високий брюнет, колись винаймав у них кімнату, працівник житлового відділу Губернської військової комісії.

Мурашко показав їм документи, пояснив, хто він, але невідомі силоміць кудись його повели. Вранці Мурашка знайшли убитого на Дорогожицькій вулиці в садку будинку № 18. Вбивці зняли з нього піджак, жилет, обручку, перстень із коштовним каменем, гаман.

Ховали ж О. Мурашка так, як він зобразив на полотні. Укриту червоною китайкою труну учні несли на руках до Лук’янівського цвинтаря.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Психолог Ерік Берн про те, як батьки програмують долю своїх дітей
Ерік Берн — автор знаменитої концепції сценарного програмування і теорії ігор. Берн впевнений, що життя кожної людини програмується до п'ятирічного віку, і всі ми потім живемо за цим сценарієм.
Читати більше