Окопи

6 листопада 2017
Vladyslav Shumlianskyi
Восени 1672 р., коли турецька армія йшла до Кам’янця, Окопи ще не існували. Але місце це було обжитим здавна, бо тут Збруч впадає у Дністер, утворюючи півострів, який лише на заході поєднується з суходолом. Тому в цьому місці ще в X-XI ст. існувало руське городище, а поруч – вал Трояна, що тягнеться у напрямку міста Борщева.

Стратегічне розміщення трикутника між Дністром і Збручем привернуло увагу коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Яна Яблоновського, який повідомив про це короля Яна III Собеського. Останній намагався повернути Польщі Кам’янець-Подільський і планував створити опорний пункт польської армії поблизу міста на Смотричі.

25 березня 1692 р. С.Яблоновський заклав перший камінь нової фортеці. Шість тижнів уся армія насипала тут вали і зводила оборонні споруди. Керували роботами сам коронний гетьман С.Яблоновський і воєвода київський Мартин Контський, він же генерал артилерії коронної. Вже на кінець жовтня будівництво завершили. Фортеця отримала назву Окопи Гори Святої Трійці, блокада Кам'янця. Комендантом став полковник аркебузирів Міхал Брандт, региментарем гарнізону – полковник Якуб Калиновський.

Укріплення являло собою два пасма високих валів бастіонної системи, розташованих на відстані 480м один від одного з мурованими брамами в куртинах. Відповідно до напрямків, східна брама називалася Кам'янецькою, західна – Львівською.

Укріплення призначалося для безперервної блокади Кам'янця – відбирання провіанту, порушення комунікацій, знищення окремих загонів турків.

Військові дії навколо Окопів тривали ще сім років, поки турки не залишили Кам'янець згідно з умовами Карловицького миру. Щоби підкреслити роль фортеці Окопи Святої Трійці у звільненні Кам'янця, перший повоєнний сейм (1699) відкрили саме в Окопах. Після цього значення Окопів усе-таки зменшилося, не допоміг і статус містечка з магдебурзьким правом, наданий 4 червня 1700 р. королем Августом II.



В 1711р., коли залишки шведської армії на чолі з Карлом XII та військо гетьмана Пилипа Орлика разом з турками погрожували напасти на Польщу з боку Молдови, Кам'янець та Окопи почали спішно готувати до оборони.

Знову звернулися поляки до Окопів лише під час Барської конфедерації 1768р., коли за валами кілька місяців витримували облогу російських військ сотні повсталих конфедератів на чолі з Казімежем Пулаським. У березні 1769р. росіяни здолали опір повстанців, останні з яких загинули під руїнами палаючого костьолу Рицарського.

У 1772р. Окопи, як і вся Галичина, потрапили під владу Австрії. За рішенням нової адміністрації частину валів знесли. До нашого часу залишилися тільки сторожова "вежа Пуласького" над Збручем та дві порожні брами, які можна побачити разом із залишками земляних валів поблизу воріт. Частину цих валів розрівняно у 1915р., коли російський уряд робив спробу збудувати залізничну колію до Борщева.

У селі зберігся костьол Рицарський (1693), перебудований у 1749р у стилі бароко, потім був зруйнований російськими вояками у 1749р. і зазнав чимало нещасть під час Світових воєн. Зараз костьол стоїть в руїні, селяни тривалий час складали тут сіно та кукурудзу.
Дякую Зоряні Гаврилюк за коментар:Зоряна Гаврилюк ·
Прохання внести корективи в тексті. Костел відновлений коштами благодійників і на даний час є діючим.


На світлині - Кам'янецька брама з зовнішнього боку фортеці.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Як Франко молодицям писав: Уляна Кравченко
Гадаю, ви помітили зі скількома молодими, успішними й не дуже, жінками мав діалог "дух, що тіло рвав до бою" - видатний Іван Франко. На які ж теми спілкувалися активістка жіночого руху й Каменяр українського народу - читайте в матеріалі.
Читати більше