Нова історична доктрина України

30 січня 2017
Griandr Tarnovski

Наша прадавня історія схожа на ковдру з різнокольорових клаптиків зшитих білими нитками, а подекуди з великими дірками. До середньовіччя, до часів Київської Русі історія України розосереджена і є набором археологічних культур, які за версією академічної науки між собою майже не пов’язані. Історики виділили з десяток культур з типовими для них ознаками: тип поховання, дизайн кераміки та ареал поширення. Найбільш відомі з них: Трипільська, Катакомбна, Зрубна, Зарубинецька, Скіфська, Київська, Черняхівська. І нам розповідають в освітніх закладах, що представники вищезгаданих культур приходили на наші землі з далеких країн, жили тут сотні а то й тисячі років, а потім йшли геть.

А на їхнє місце приходили інші народи. Або культури раптом виникали, а через 500 років занепадали і зникали, асимілюючись з іншими народами і втрачаючи свою ідентичність.

Мені здається дуже дивним, що історики подають кожну культуру як окремий народ. Коли вони пишуть книги з історії, написавши про чергову археологічну культуру, легко перегортають сторінку і починають новий розділ. Мабуть, шановні історики не вчили закони збереження маси та енергії, які говорять що ніщо нізвідки не береться і нікуди не зникає, а лише трансформується. Ці закони можна застосувати і до народу, я вам це доведу.

Порівняємо кераміку середньодніпровської культури, якій 4500 тис років, - груба, ліпна, ще не знала гончарного кола, та витончену сіру кераміку Черняхівської культури, якій 1500 років. Змінився народ? Ні! Змінилася технологія! Що ж поєднує людей, яких розділяють тисячоліття? Символи та орнамент нанесені на горщики відображають світогляд людей та об’єднують їх у спільноту, яку називають народом.

Коли ви зайдете до історичного музею, побачите там керамічний посуд різних форм та розмірів з різною орнаментацією. Але один орнамент переважає. Такий як на цьому горщику Середньодніпровської культури.
 


Такий же орнамент на посудині попередньої Середньоостогівської культури.
 
А між ними 500 років! Ще на 500 років назад і знаходимо ламані лінії на горщику ямної культури.
 
На 500 років далі в минуле і знов ідентичний орнамент у трипільської культури.
 
І в часи неоліту 8000 років тому люди оздоблювали посуд цим візерунком, і 10000 років тому теж.
 
Нам кажуть, що це різні культури, різні народи, але орнамент говорить протилежне. Ну не займалися ж археологією люди 5000 років тому, щоб знайти глечик кам’яної доби і скопіювати з нього орнамент?! Ну і як же без мізинського браслету. Дежавю! 15 000 років!
 
Ми можемо лише здогадуватися. Що означали ці ламані лінії, але очевидно, що вони передавалися з покоління в покоління впродовж 15 000 років! Що ж в них такого важливого? Підказка на тому ж браслеті. Лінії утворюють особливий символ. Це ще не класична свастика. Але при накладанні два зиг-заги утворюють рівносторонній хрест із загнутими кінцями. Трипільці підтвердили моє припущення. На тарілочці якій 6000 років ми бачимо поодинокі зиг-заги, а деякі з них розміщенні навхрест, у вигляді свастик.

 
Потім свастика широко використовувалася в добу бронзи на території України.
 
Потім знаходимо свастику утворену зиг-загами на фібулах Черняхівської та Київської культур.
 
А це перстень 10 сторіччя Київської Русі та руків’я меча 11 сторіччя, оздоблені тим же символом.
 


Ми крок за кроком занурилися в минуле на 15 000 років, тримаючись за ниточку, яка пронизує тисячоліття. Скептики скажуть - співпадіння. Але чому їх так багато і вони логічні? Я показав лише малу частку доступних артефактів. А скільки їх приховано в запасниках музеїв та в приватних колекціях!

Напрошується один висновок.

На території України з часів неоліту жили сотні поколінь, між якими існував безперервний процес передачі інформації: знань, традицій, міфології, мови, символіки - тобто сукупності ознак, які є визначальними для кожного народу та дозволяють йому ідентифікувати свою національність. З плином тисячоліть інформація, що передавалася від батьків дітям та онукам, змінювалася та доповнювалася. Сучасними словами - змінювалася мода на прикраси, знаряддя праці, предмети побуту, релігійні вірування, але основа залишалася незмінною. Раніше ці зміни відбувалися дуже повільно - впродовж сотні років (а це 4 покоління).

Це зараз ми живемо у шаленому ритмі. Якби археологи майбутнього розкопали на території України культурний шар двадцятого сторіччя, вони б знайшли: хрестики, ґудзики, монети, посуд Російської імперії і назвали б їх власників археологічною культурою "двоголового орла". Потім хрестиків не було б, натомість вони б знайшли монети, гільзи, ґудзики культури "серпа та молота". Дуже швидко ця хліборобсько-реміснича культура занепала і з’явилася культура так званого "покоління Пепсі" з притаманними їй посудом та дивними знаряддями праці. Отже, якщо вірити нашим історикам і провести таку аналогію, в України впродовж 100 років жили змінивши один одного три народи. Але! Мої діди та прадіди були українцями!

Отже, зі всього вище зазначеного я окреслю основні положення нової історичної доктрини:
 

  • На території України впродовж багатьох тисяч років існував безперервний зв’язок між поколіннями.
  • Народ, який зараз себе називає українським, формувався з часів останнього льодовикового періоду і ввібрав у себе генофонд і традиції всіх попередніх поколінь.
  • Тому українська нація є прямим та єдиним спадкоємцем культур, які проживали на території сучасної України останні 10000 років.
  • Кожна людина, яка жила на цій території та сповідувала автохтонну традицію, є безпосереднім предком для кожного українця, незалежно від часу, коли вона жила, та незалежно від умовної назви культури, носієм якої вона була.
  • Кожен археологічний об’єкт, історичний артефакт від браслетів з бивня мамонта до срібних браслетів Київської Русі, від трипільського храму-обсерваторії в Небелівці до Софії Київської є історичною та культурною спадщиною українського етносу.
  • Всі культури є українською цивілізацією на зразок цивілізацій Египту та Близького сходу оскільки, українська цивілізація мала високорозвинену аграрну сферу, науку (асторономію, математику, міфологію) та будувала мега споруди (храм-обсерваторія Небелівка, Пригоризонтна обсерваторія Безводовка, змієві вали й тисячі курганів та майданів).
     


Автор: Griandr Tarnovski
Джерело: www.bezvodovka.com

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Життєвий сценарій в дії, або Що потрібно говорити сину, щоб він став Чоловіком
Що таке "життєвий сценарій" та який його основний механізм формування? Чи не применшуємо ми, батьки, нашу роль у майбутній батьківській позиції наших дітей, особливо, коли йдеться про виховання сина? І що потрібно "посилати" сину, щоб він виріс добрим чоловіком та гарним батьком?
Читати більше