Нобелі з України: Зельман Ваксман

"Я досі відчуваю чарівні пахощі українських степів", — зізнався в своїй автобіографічній книзі нобелевський лауреат Зельман (Зіновій) Абрахам Ваксман.

Він народився 20 липня 1888 року в Прилуках, про що у автобіографії "Моє життя з мікробами" читаємо: "…те містечко Нова Прилука, батьківщина моєї матері й бабусі, розташоване у західній зоні руської України, в Київській губернії… за 30 миль від Бердичева та 20 миль від Вінниці…". Отже, йдеться про сучасне село Нова Прилука Липовецького району Вінницької області. Там мати, Фредія (Лондон) Ваксман, тримала крамницю, а татко, Яків Ваксман, орендував земельну ділянку.
 
www.medicinhistoriskasyd.se
 
Батьки Зіновія спромоглися дати можливість синові закінчити місцевий хедер (єврейська початкова релігійна школа); й оплатити репетиторів. Може тому Зельман рано відчув себе hunter for learning — мисливцем за знаннями. Батьки не тільки дали синові пристойну домашню освіту, а й відправили учитися до одеської гімназії, що, завдяки залізничному сполученню, знаходилася близько до рідних місць; та Зінько рано лишився круглим сиротою. Через рік після смерті матері, у 1910 році, він закінчив гімназію. Мріючи одержати університетську освіту, Ваксман зібрав гроші для поїздки третім класом та емігрував до США.

Прибув у Філадельфію, на якийсь час зупинився у старших сестер, які володіли фермою недалеко від Метьючена (штат Нью-Джерсі). Життя на фермі вселило в нього "бажання з’ясувати хімічні та біологічні механізми землеробства, його основні принципи", тому у штаті Нью-Джерсі Ваксман закінчив сільськогосподарський коледж. У 1915 році мисливець за знаннями став магістром природничих наук.
 
www.pinterest.com
 
У 1916 р. Ваксман одружився з Бертою Деборою Митник, яка також емігрувала з його рідних Прилук; у них народився син Байрон.

Згодом науковець закінчив Каліфорнійський університет, став професором мікробіології. У 1932 р. Американська національна асоціація з питань туберкульозу звернулася до Зельмана Ваксмана з проханням з’ясувати причину явища руйнування паличок туберкульозу в ґрунті. Вчений був добре знайомий з теорією антагонізму між мікроорганізмами, автором якої був харків’янин І.Мечников (теж лауреат Нобелівської премії). Тому Ваксман висунув думку, що на палички Коха діють микроби-антагоністи, що живуть у ґрунті.

Упродовж чотирьох років учений досліджував методи лікування людських хвороб і створив стрептоміцин, який після кількох літ випробування почали застосовувати. Геніальний винахід нашого земляка врятував від передчасної смерті мільйони людей.

З.Ваксман заснував Інститут мікробіології і став його директором (1949), він створив цілу групу антибіотиків. До речі, слово "антибіотик" – неологізм Ваксмана.

У 1950 р. Ваксман став кавалером ордену Почесного легіону.

У 1952 р. Зельмана Ваксмана було відзначено Нобелівською премією та названо благодійником людства "за відкриття стрептоміцину – першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу".

Ваксмана характеризували як "мудру, по-батьківськи турботливу людину", яка заряджала своїх колег і студентів ентузіазмом. Після виходу в 1958 році на пенсію з університету в Рутгерсі він продовжував писати статті, читати лекції про антибіотики в різних містах Америки, залишаючись головою американських учених, які займалися мікробіологією ґрунту. З.Ваксман – автор книг "Моє життя у світі мікробів", "С.Виноградський", "Життя бактеріолога В. М. Хавкіна" (винахідника вакцини проти холери, чуми — родом із Бердянська).

Зельман Ваксман помер 16 серпня 1973 року в Вудс-Хоул (штат Массачусетс).

Не забував землі свого дитинства Зельман Ваксман, згадав її у заповіті, а Байрон Ваксман прислав частину батькових речей до Прилук.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
XVII СТ. : ПОЛОНІЗАЦІЯ, ВІДРОДЖЕННЯ, ПОЧАТОК РУСИФІКАЦІЇ
Особлива важливість цієї епохи для долі українства та його питомої мови не підлягає жодним сумнівам, хоча в різні її періоди в різних куточках української ойкумени відбувалися відмінні навзаєм, не раз "протилежні за знаком" процеси.
Читати більше
Як слов'янки прикраси носили
Яскравим та виразним наповненням до українського народного одягу виступали прикраси. Вони виконували захисну функцію амулетів, талісманів, оберегів, які супроводжували людей упродовж життя. Основним призначенням ювелірних виробів було доповнення до костюма. Звідси і їхня художня виразність, багатство форм і технічних прийомів, які збереглися і зараз.
Читати більше