Незручні французькі українці

18 листопада 2015
Ганна Черкаська
Ох і незручна людина для депутатів міської Думи, убивця фінансових афер, руйнівник відкатних схем чиновників на підрядах комунального господарства Григорій Ґе!

Українець із французького дворянського роду Ґе (Gay), Григорій Ґе, історик-краєзнавець, прозаїк, публіцист і драматург; старший брат художника Миколи Ґе, упокоївся 14 листопада 1911 р. у м. Миколаїв.
 
Він побачив світ 25 січня 1830 р. у родині крупного землевласника у Воронежі. Історія роду Ґе бере початок у Франції. Його прадід емігрував у Росію, поселився в Москві, завів фабрику. Дід художника Осип Ґе одружився з красунею-українкою Дарією Коростовцевою. Мати Г. Ґе у дівоцтві Садовська дуже рано померла, трьох хлопців виховала бабуся Дарка. Одружившись удруге, батько переїхав з родиною до Києва, згодом купив маєток у с. Попелюхи Могилівського повіту, де й пройшло дитинство Григорія.

Десятилітнім Григорій почав здобувати гімназійну освіту у Києві, де уроки вели викладачі університету. Успішною була й військова служба у Петербурзі: у 1849 р. Григорій Ґе був зарахований корнетом у елітний лейб-гвардії Гродненський гусарський полк, через п’ять років – старший берейтор – інструктор верхової їзди в гвардійському кінно-артилерійському училищі. В 1854 році закінчив Петербурзьку школу гвардійських підпрапорщиків та кавалерійських офіцерів і вважався великим знавцем коней у 1856 р. в Петербурзі вийшла з друку перша книга Г. Ґе "Виїздка верхового коня". На цей час Григорій одружився з дочкою поручика Кареєва Марією Дмитріївною, дочку-первістка назвали на честь дружини Марією. І чекав сина, якому мав передати своє імя та прізвище.

Коли помер батько, 26-літній Григорій Ґе вийшов у відставку, щоб як старший син опікуватися родиною. Поміщик Подільської губернії мав 4 села, 1080 десятин землі та 625 душ кріпаків, не агітував за права людини, та задовго до селянської реформи 1861 р. звільнив від кріпосної залежності своїх селян "навічно з подушним наділом" без всяких викупних платежів. Г. Ґе працював мировим посередником у селах Поділля.

З часом його родина збільшилася на трьох дочок: Ольгу, Віру, Зою; чотири дочки, а сина немає. У 1865 р. Г. Ґе продав маєток і переїхав до Херсона, де працював у акцизному відомстві. Безкомпромісний і принциповий – він став інородним тілом серед хабарників і казнокрадів, тому за п’ятнадцять років дослужився тільки до чину надвірного радника (VII гр. чин у "Табелі про ранги") у той час, як його колеги були дійсними статськими і тайними радниками. Ґе брав активну участь у культурному та громадському житті міста: став ініціатором заснування і першим директором першої громадської бібліотеки в Херсоні (нині Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара).
 
Нарешті у нього народився довгоочікуваний син, названий на честь батька Григорієм (Георгієм)! Григорій Ґе з родиною переїхав до Миколаєва, збудував на вулиці Наваринській, 25 просторний будинок, віддався творчості: написав п’єси: "Гануся", "Кухня відьми", "Свобода мистецтва", "Шквал", роман "Софія Мілич". На сторінках місцевих газет виступав з оглядом художніх виставок, фейлетонами, театральними рецензіями, публічними статтями. В 1890 р. заснував і очолив артистичний гурток. Для гуртківців і широкого загалу читав лекції "Про драматичне мистецтво", згодом видав їх окремою книгою, в якій на основі зарубіжних і вітчизняних джерел розробив основи теорії сценічного реалізму.

Разом із С. Соколовим Г.Ґе розробив і видав карту-діаграму "Плин всесвітньої історії", в якій дослідив трансформацію націй із відзначенням видатних особистостей за 5500 років розвитку людства. Г.Ґе став першим краєзнавцем Миколаєва: видав книгу "Історичні нариси столітнього існування міста Миколаєва біля гирла Інгулу". Писав акварелі. Його картина "Могила Миколи Миколайовича Ґе і Ганни Петрівни Ґе на хуторі Іванівському" зберігається в меморіальному музеї М. М. Ґе в селі Івангород, що на Чернігівщині.

Г.Ґе двічі обирався гласним Миколаївської міської Думи, секретарем міської Думи, вів активну громадську роботу. Він робив усе, щоб Дума стала органом самоуправління, а не використовувалася зграєю мародерів-відкатників. Щоб уникнути фальсифікацій при таємному голосуванні, він винайшов спеціальний балотувальний ящик і отримав на нього авторське право, ця новація була запроваджена у Думі Миколаєва.

У місті не було громадської лазні, тому Григорій Миколайович на власні кошти відкрив лазню при власному домі й утримував її, не зважаючи на збитки. У 1881 р. з його ініціативи організовано Миколаївську громадську бібліотеку (нині Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека).

Дуже підкосила Григорія Миколайовича смерть 52-річного молодшого брата Івана Ґе, драматурга автора 20 вистав; середульшого брата Миколи. Г. Ґе втратив дружину, сам виховав п’ятьох дітей, згодом узяв другий шлюб.

Помер Г. Ґе на 82-му році 1 (14) листопада 1911 р. у Миколаєві. Похований на старому міському некрополі.
 
Дочка Зоя активно займалася політикою. У 1883 р. за участь у гуртках народовців Одеси та Миколаєва була арештована і поміщена до Петропавловської фортеці. Тільки заступництво її дядька знаменитого художника Миколи Ґе та його друга Льва Толстого допомогло її звільнити, в 1894 р. Зоя Григорівна відправлена на хутір, що належав М.М. Ґе , під гласний нагляд поліції. Відомо, що одна з лідерів радикальної революційної організації "Народна воля" Віра Фігнер відвідувала Миколаїв і зупинялася в будинку своєї подруги Зої Ґе. Як людина демократичних переконань, Григорій Миколайович співчував поглядам своєї дочки і підтримував її.

Після державного перевороту Зоя Ґе, яка відбула висилку, виїхала до Швейцарії.

У Херсоні 1867 (8) року – 27 вересня за старим стилем, а 9 жовтня за новим – з’явився на світ актор і драматург Григорій Ґе.

Дитячі роки Григорія Ґе-сина пройшли переважно у Франції та Швейцарії. Після повернення у рідні краї він закінчив 1886 року реальне училище в Миколаєві. Спочатку Григорій Ґе, відчуваючи на собі вплив дядька, Миколи Ґе, мав намір вступити то Академії мистецтв, але через погіршення зору відмовився від цієї ідеї. За порадою Іллі Рєпіна він вступив у Петербурзі до театральної школи Коров’якова.

У 1888 році він закінчив театральну школу Коров’якова й розпочав авторську кар’єру. Він грав у провінційних трупах Саратова, Астрахані, Воронежа, Харкова. У 1896 році його запросили до одного з петербурзьких театрів, де було здійснено постановку його п’єси "Трильби", створеної за однойменним романом Д.Дюмор’є. Пізніше були поставлені його драми – "Набат", "Страта", "Танок мертвеців".
 
Добрий знайомий Іллі Рєпіна часто бував у художника, позував для майже ідеального образу актора у 1895 р.

Красивий, з ефектною яскравою зовнішністю 32-річний Григорій Ґе оселився в Петербурзі. Тут він закохався у 16-літню Анну Новікову, у них з’явився син Григорій, дочка Ія. Та бурхливий роман закінчився бурхливим розлученням: Георгій закохався у Явдоху Алексєєву, дочку ремісника, молодшу на 17 років. Новий шлюб, дочка Тетяна.

Значний час (з 1897 до 1929 року) Ґе був відомим у Петербурзі актором, декламатором, грав у Олександринському та Петербурзькому Малому (Суворинському) театрах Шейлока, Мефістофеля, Яго в "Отелло" і Клавдія в "Гамлеті", Івана Грозного в п’єсі О.Толстого "Смерть Івана Грозного". Григорій Ґе жваво гастролював, показував свої програми у багатьох містах України – Житомирі, Вінниці, Одесі тощо.

Непересічна особистість, тонкий поціновувач мистецтва став заслуженим артистом, керівником Театру актора у Ленінграді (з 1934 року).

Завершилося життя актора й письменника у Ленінграді 13 січня 1942 року.

Син Григорій став відомим актором, його нащадки нині працюють у Голлівуді. Тетяна, Ія працювали в Петербурзі.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Чоловіча білизна: на що звернути увагу при виборі
Практичність давно стала ознакою комфорту в носінні одягу. Ми часто пишемо про тренди на одяг та взуття в різні сезони. Та сьогодні поговоримо про невід’ємну частину чоловічого гардеробу — чоловіча білизну. Розберемо найзручніші варіанти для носіння та чому варто віддати їм перевагу.
Читати більше
Як вибрати сережки відповідно до форми вашого обличчя
Час від часу ми розповідаємо про те, як світ і мода змінюють одне одного. Мабуть, ви самі це відчуваєте по тому, як змінюються тренди. Адже вони чутливі до культурного підґрунтя. Сьогодні ми поговоримо про прикраси, зокрема про золоті сережки. Розповімо, як правильно обрати і купити золоті кульчики, які будуть личити формі вашого лиця.
Читати більше
ЖИВОПИС ВАСИЛЯ ПОПОВИЧА: НЕЗЕМНА КРАСА КАРПАТСЬКИХ КРАЄВИДІВ, ЧАРІВНІ МІСЬКІ ПЕЙЗАЖІ, СОКОВИТІ НАТЮРМОРТИ
У його роботах немає напруги, драматизму, а є спокій і мальовнича привабливість природи; принадність для прогулянок і споглядання старовинних вулиць і будинків; розкішність зображеного в натюрмортах.
Читати більше