Неймовірна історія геніального самозванця

Генії, здатні стати будь-ким, ким вони захочуть.

"В історіях про благородних аферистів є дивна чарівність. Ці люди не грають за правилами і діють не з пристрасті до наживи, а з любові до мистецтва. І чоловіка на ім'я Фердинанд Демара можна назвати найкращим з найкращих у такій незвичній професії. Усе його життя — низка афер і вдавань, але злочинцем у звичному сенсі його назвати неможливо. Йому просто подобалося проживати різні життя, причому майже в кожному з втілень він домігся чималих успіхів".

Демара народився 21 грудня 1921 року в Ловренсі, штат Массачусетс. Його батько, разом зі своїм братом, володів кінотеатром. Сім'я жила в просторому будинку, розташованому в хорошому районі. На жаль, це тривало недовго. Батько Фердинанда втратив всі свої гроші, і їм довелося переїхати в бідний район.

Це так розлютило хлопця, що у віці 16 років він втік  із дому. Наступні кілька років провів з монахами-цистерціанцями на Род-Айленді. А в 1941 році записався в армію. У наступному році він запозичив ім'я у свого армійського приятеля і пішов в самоволку. Демара спробував прижитися ще у двох монастирях, а потім раптом вирішив піти на флот — у надії стати офіцером.

Ним стати йому не вдалося. Можливо, для цього потрібно трохи більше терпіння, яким він на той момент не володів. Фреда цікавило тільки те, що дається відносно легко, а тривалі зусилля викликали нудьгу. У результаті юнак, вирішивши зав'язати з військовою службою, інсценував самогубство і перетворився в Роберта Лінтона Френча (Robert Linton French) — психолога з релігійним нахилом.

Звичайно, ніяких курсів він не закінчував, а просто купив диплом психолога і влаштувався викладачем у коледж. Ночі безперервно Демара проводив за вивченням підручників по психології, а вдень проводив лекції, які були настільки цікаві, що ні в студентів, ні в керівництва навчального закладу не виникло запитань до рівня його підготовки. У коледжі він знайшов все, що хотів: хорошу роботу, яка йому подобалася, пристойну зарплату і повагу. Але щастя афериста тривало не довго — Армія і Флот затримали його за дезертирство і він відсидів вісімнадцять місяців у в'язниці.

Після звільнення знову зробив підрболені документами і на якийсь час подався в Північно-Східний університет, а потім приєднався до монахів в штаті Мен. Там він познайомився з Джозефом Сірі — молодим лікарем, хірургом-травматологом.

Незабаром він знову поміняв свою личину. Під ім'ям Джозефа Сірі він став судновим лікарем на канадському есмінці, яка здійснювала морську блокаду Північної Кореї (Час Холодної війни). Одного разу на борт корабля були доставлені 16 південнокорейських морських піхотинців з важкими пораненнями. Їх життя було в руках єдиного військового лікаря, що знаходиться на кораблі — Демара в личині Джозефа Сірі. Юнак розпорядився готувати поранених до операції, а сам зник у своїй каюті на якийсь час.

Ніхто не сумнівався в успіху «хірурга», адже виглядав він свіжо і впевнено. Демара блискуче провів усі операції — всіх пацієнтів вдалося врятувати, включаючи тих, хто перебував при смерті. Про молодого генія навіть опублікували статтю в канадській пресі. Мати справжнього лікаря Сірі прочитала її, але яке ж було її здивування, коли на фотографії був зображений не її син.

Власне, ця стаття перервала його успішну кар'єру. Коли новини дійшли до капітана корабля, він довго відмовлявся вірити в те, що судновий лікар, який врятував 16 смертельно поранених солдатів, не має абсолютно ніякого стосунку до медицини. ЗрештоюВМС Канади вирішили не висувати звинувачень проти Демара. Фердинанда погубила слава. Ні, це не означає, що він захворів «зірковою хворобою». Демар просто став занадто відомий.

Справа в тому, що Демара припустився фатальної для себе помилки — він, вирішивши заробити, продав свою історію журналу "Life". Про його пригоди дізналися мільйони людей — і жити, як раніше, він не міг. Після цього якийсь час він жив, як усі нормальні люди, перебиваючись короткостроковими заробітками, і навіть почав пити, знемагаючи від туги.

Демара роздобув фальшиві документи, утік і влаштувався на чергову роботу: психологом в одну з в'язниць Техасу. До його великого розчарування, слава наздогнала його і там — один з ув'язнених прочитав статтю про «великого самозванця» і Фердинанда вигнали з роботи.

У 1960 році, коли слава про нього трохи стихла, він отримав епізодичну роль доктора в фільмі жахів. Як не смішно, але великий самозванець, який обдурив сотні, а то й тисячі людей, і, здавалося б, володіє акторським талантом, не зміг, як вважають багато критиків, добре зіграти свою роль.

Трохи пізніше він влаштувався на роботу консультантом в найбільшому лос-анджелеському притулку для безхатченків — "Union Rescue Mission", але незабаром звільнився. А в 1967 році Фердинанд Демара отримав свій перший і єдиний атестат про освіту — диплом Біблійного коледжу в Портленді, штат Ореґон.
 
У кінці 70-х він став священиком при лікарні "Good Samaritan Hospital" в Анахаймі, штат Каліфорнія, але, коли історія його пригод стала відома і там, його мало не усунули від роботи. Становище врятував впливовий лікар Філіп Чіфаррелі, який поручився за «великого самозванця» і трохи пізніше став для Демаре близьким другом.

Великий самозванець помер 7 червня 1982 року, у віці 60 років, від серцевої недостатності і ускладнень діабету.

Його історія надихала багатьох письменників і режисерів. У 1961 році, ще до смерті Фердинанда Демара, був знятий фільм, заснований на історії життя геніального шахрая, який так і називався — «Великий самозванець». Ті, хто знав справжнього Демара, одностайно визнали, що фільм невдалий. А виконавець головної ролі — Тоні Кертіс — абсолютно не був схожий на добродушного товстуна з неймовірною харизмою і надихаючим легким ставленням до життя.

Ця схожа на вигадку історія, проте зовсім правдива, доводить тільки одне: іноді життя перевершує найнеможливіші фантазії.

За матеріалами

Зображення — pinterest.com