Гілберт Кіт Честертон. Обличчя на мішені
Ми звикли до типових детективів. Скоєно злочин. Упродовж розповіді підозра падає то на одного, то на іншого героя. Наприкінці ми дізнаємося, хто вбивця. І головне: зло обов’язково покаране.
У Гілберта Кіта Честертона – нетиповий детектив. Убивця відомий, причому нікого іншого взагалі не підозрюють, але поліція все списує на нещасний випадок.
У розповідях про вбивство головну роль відіграють деталі. Репортер-оглядач Гарольд Марч не звертає на них уваги. А ось Хорн Фішер не пропускає жодної, що й дозволяє йому за доволі короткий проміжок часу, ще до приїзду поліції, вийти на вбивцю.
Проте іншим важко навіть запідозрити, що цей чоловік може бути злочинцем. Всі вважають його невдахою, кумедною людиною, яка, до того ж, дуже погано стріляє, щоби з великої відстані могла влучити у свою жертву. І якби Хорн Фішер вказав на вбивцю, його підняли би на глум.
Поліції простіше не помічати очевидного. Тому й списують усе на нещасний випадок. Але Хорну Фішерові важливо показати убивці, що є на світі хоча б одна людина, яка знає про його злочин. Шляхом нехитрих хімічних маніпуляцій він викриває вбивцю.
Здавалось би, зло не покаране, бо люди навіть не здогадуються, що їхній давній приятель насправді є злочинцем. Вони й далі продовжують ходити до нього в гості, полюють в його угіддях. Але усвідомлення того, що про його злочин знає Хорн Фішер, а вслід за ним і Гарольд Марч, робить життя убивці нестерпним. Йому нічого боятися, вони не донесуть на нього в поліцію, але краще би він сидів у в’язниці, ніж продовжував своє життя на волі.
Проблема Хорна Фішера полягає в тому, що він знає занадто багато. За його висловом, йому доводиться викидати у воду велику рибу. Людей, які оточують його, він ніби просвічує рентгеном. Тоді з’ясовується, що вони зовсім інші, ніж видаються насправді. Але це відомо лише йому. А життя продовжується, ніби у викривленому дзеркалі.
Якщо слідувати за цією логікою, то завжди в тіні залишаються ті, хто скоює злочини. І лише такі, як Хорн Фішер, розкривають те, що непомітно людському оку. Завжди є моральний суддя, який не дає злочинцям спокійно спати. Інша справа, що люди так і не здогадуються, з якими злочинцями живуть поруч.
Анатолій ВЛАСЮК
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
