Ненавиджу, коли жаліють...

Ненавиджу, коли жаліють.
Вже краще в очі все скажи.
А то неначе жалять змії
Чи в жовтих цяточках вужі.
 
Ненавиджу, коли неправду
Кидають підло в білий світ.
Немов би щось у когось вкрав ти.
Немов тобі багато літ,
 
Що обдурити вже старого
Не треба хисту і умінь.
Не діє жодна засторога
І совість сотень поколінь.
 
Ненавиджу найбільше зраду.
Вже краще руку відітни.
Немов у себе щось я краду
Чи дулю роблю з-за спини.
 
Ненавиджу чого багато.
А ворогів найбільш, мабуть.
Все лізуть, підлі, в нашу хату.
Ніяк собі не перемруть.
 
Це задоволення, одначе,
Спинить навалу москаля.
Рубай їх шаблею, козаче,
І кулею вбивай здаля.
 
Анатолій ВЛАСЮК
23 липня 2017 року


Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Ольга Басараб
Ольга не могла без громадсько-політичної діяльності: працювала в "Жіночій громаді", "Просвіті", "Пласті"; була серед організаторів першої жіночої чоти Українських Січових Стрільців, яка складалась із 33 жінок і 300 чоловіків.
Читати більше