НЕКСТМОДЕРНА ПОЕЗІЯ

14 серпня 2014
Микола Істин
ПРЕЗЕНТУЮ НЕКСТМОДЕРНІЗМ

Вдосконалення і розвиток культури та менталітету є безсумнівною потребою людства. Одним з таких шляхів поступу вперед є розвиток літератури, і її новий напрям - некстмодернізм.

Складова некстмодернізму в моїй літературній творчості вміщує в собі класичні морально-етичні цінності, як будівельні матеріали, але без консерватизму, тільки як елементи побудови нової системи цінностей.

Від модернізму, який заснований на концепції домінування форми над змістом, з художньою суб'єктивністю, і який не є мистецтвом для широких мас, некстмодернізм відрізняється принципово новим підходом до свого кола поціновувачів. На моє переконання літературний некстмодернізм має бути для широкого кола читачів. В некстмодернізмі форма вже не домінує над змістом, а ідея проявляється в художній формі.

Від постмодернізму некстмодернізм успадковує мистецьку свободу і толерантне ставлення до культурного розмаїття. Але постмодернізм не пробує покращити світ. А моя мета некстмодернізму це вдосконалення і розвиток, і в цьому його наступність.

В некстмодернізмі є своєрідні шляхи розвитку космізму...

Некстмодернізм - це нештучно створений мною літературний напрям. Він проявляється внаслідок еволюції літератури, мистецтва, філософської думки, і не тільки в моїй творчості, і в окремих творах моїх колег з заснованого мною в 2011 році літературного об'єднання "Планета Наступного Слова" (м. Івано-Франківськ). Прояви некстмодернізму вже присутні в творчості багатьох українських поетів і прозаїків... Нині формується нова література, і вона вже пробивається до читача, з оновленими філософськими моделями світобудови.

В цій статті, я хочу привідкрити завісу нового в літературі, і презентувати некстмодернізм в своїй творчості. Проте, нагадаю, що лише сам твір є тілом літератури, тому тільки в ньому може бути
матеріальне підтвердження некстмодернізму, його артефакт і відкриття...

НОВА ЛІТЕРАТУРА

Нова література має народжуватися
мов крик немовляти,
дорости, як до планет іншого життя, надписати,
перепродовжити культуру народу.
Порівняно як люди
в природи
неповторні, так твори -
неповтори.
Подібно шаблям
що поле бою ракетам залишили -
также літературу на марші
треба переозброювати надсучасними віршами.
Тому, некстмодерністські презентації
не очікують на неосмислені овації.
І не нагадують похорони поезії,
чи поминки прози,
увінчані лаврами
наче вінками,
на законсервованому могильнику літератури.
Біля якого вдова у траурі,
звати яку - пані політика,
сварлива, і легковажна,
з плачами вічними
за бідами українськими.
В товаристві сліпих фанатиків -
ідейних гробовщиків.
А я прихильник літератури живої,
велично-доброї,
філософсько-феєричної.
Яка недопускає розбрату,
і немає людське життя за оплату.
І мої вірші по-некстмодерністськи
це формули : вільнолюбивої етики,
і безпосереднього
сприйняття Бога,
вони є свободою особистості
в суспільстві, в гармонії толерантності,
і космосом відкриттів в собі,
як відчинені двері
до ідейного ядра першооснов,
і будівельного матеріалу обнов.
І їхні новини
про новизну -
проявів першочергового,
в наступних винаходах художнього,
збагатять людину
подальшими побудовами душі,
і розширять Україну
відкриттями, де інші -
землі і небеса...
Котрі окреслять
талановиті конструктори слова,
і як успішні сміливці літературної обнови,
реалізують формулу людського некст-поступу
в кодах ідей Всесвітнього тексту.
 
***
Вірю в космічних людей,
як в творців світів ідей,
особистостей з особливих материків,
з ще не відкритих планет - провідників,
нових рукописних небес...

І сумніваюсь
в пересічній цивілізаційній стадії,
в бездумній юрбі, як стаді,
котре, гонять пастухи геополітичні
на пасовища економічні,
видаючи владний батіг
за культурний оберіг.

Я хочу законів, які давали би кожному простір свободи,
як місце для власної світобудови -
свого сонця добра,
і землі його правди,
і щоб для літер літератури цифри не були б за перешкоди,
та законодавче підгрунтя не прокладало би зайвих меж
для феномену людських можливостей...

Бажаю аби в країні -
був і мій край,
а не руїна -
з мрій.

Тому, на противагу політичним ідеологізмам,
презентую некстмодернізм,
як розвиток філософії нових світів
в людях, і їх дивовижних відкриттів...

ПОЯВА НЕКСТМОДЕРНІЗМУ

Коли майдан як вулкан революційний
змінюється заворушеннями вуличної контрреволюції,
і ідеологія заходу
наштовхується на політтехнологію сходу,
тоді кулями по-народу
вистрілюють геополітичні війни,
з вини -
владолюбивих диктаторів,
і тоталітарних культур агітаторів.
І від військової операції
посттравматичні рани нації
не зализати ображеній політиці,
і не вилікувати обмеженій економіці.
Цій країні потрібні зміни
до глибини душі України,
щоб в її метафізичному небі світоглядному
відбулась поява некстмодернізму,
як новий виток розвитку,
розбудови людської, і розквіту...
Він у вірі в людей,
і в галактиках наших ідей,
у гармоніях з світом
і з Всесвітом,
у повазі до різноманіття -
життя.
В цьому краї, де античні філософи не ходили,
й люд хрестили мечем
і вогнем...
Україну, насправді, таки сотворили -
поети.
І в літературному слові, що дальше від класика,
розбудова її ДНК,
і успіху пріоритети -
в оновленні -
в самій людині,
і в її домівці - країні.
 

Літоб'єднанню
"Планета Наступного Слова"
присвячую

ПЛАНЕТА НЕКСТ ЛОГОС

Це здіймання в атаку
під кулі сарказму, і чавлення іншості танком.
Вірші у самвидаві як цвіт на морозі, у березні,
перші ластівки в літературній весні.
Сісти за ці столи
як престоли ,
через подолання-
передпрезентаційного хвилювання,
до плювання на загальноприйняті погляди,
І живого читання прози свободи,
що була донині, обмежена догмами наче гратами.
Та уміння триматися стильно
(тими, кого для миті цієї народжено)
перед журналістськими фотоапаратами.
Цей несанкціонований захід,
як невідомої зірки схід,
не запланований методистами,
викликає в пересічного кар'єриста-
недоумкувате здивування,
як і у всіх псевдоморалістів, які після бою-
привласнюють мундири упавших героїв.
Ось вам -
Чиновникам продажним.
І літературщини клопам книжним.
Інші світи...
І другі Всесвіти...
Що не вкладаються в голови конформістів.
І виходять за межі консервативних змістів.
Цій убогій країні,що не знала розквіту.
І недосконалому світу.
Неокласикам.
Від Некстмодерністів.
Ось вам- вірші віртуальної контркультури,
креативної версії , нової літератури...

ЦЕ ПРОБИВАЄТЬСЯ НОВА ЛІТЕРАТУРА

Створити сайт --
мов райський сад...
Де корабель космічний -- флешка.
Й навіть мобілки есемеска
несе в собі найвищий сенс...
В мій віртуальний світ --
повір.
На моніторі як душа,
а тіло стукає по клавішах.
Всесвітня павутина електрона --
скидає книгу паперову з трона.
Бо покоління що прийде без блату,
ніхто не вдіне в розкіш фоліанту,
за гроші не придбають собі слави
його безстрашні вільні самвидави.
А розлетяться світом інтернету
відверті вірші космосу поетів,
і загоряться зорі з їхніх творів,
закрутяться планети із промов...
Це інші інженери ідеалів.
Це модельєри всесвіту обнов.
Крізь конформізми, догми, й кон'юктури,
це пробивається нова література.

НЕКСТМОДЕРНІЗМ ЯК МРІЯ ПРО ВЕЛИКУ ЛІТЕРАТУРУ

Ще з дитинства, мене разом з усіма, намагались вишикувати по-стійці -
струнко, на піонерській лінійці,
вбиваючи в голову
дві доктрини головні -
комунізму ,
і атеїзму.
А я перекручував піонерські речівки
до анекдотизму,
і сміявся з них як з ідіотизму,
та викидав їх зі свідомості наче із дому безглузді речі.
А нині,
на двадцять третю річницю незалежності країни,
по-державному телебаченні,
на історичному побаченні,
нові "піонери" по-стійці струнко
вигукують гасла лунко.
І перефарбовані політики,
та пристарілі фанатики,
знову всім в голови вдолблюють -
чергові дві ідеї,
чи ідеології,
роблячи людей громадянами
в яких мізки з двома звивинами.
І ніякого тобі різноманіття людських світів.
І жодного відкриття інших форм і способів життів.
То дрібниця, що закину кар'єру
через безлику маршируючу в ногу юрбу
осяяну однаковими клонованими ідеологемами.
Головне - створити Літературу
як побудову нового арт-простору,
що стане як небо ( побачать яке не лише в телескопи ютубу ),
яка розіллється ідей океанами,
відкриється новими землями
населиними неповторними людьми.
Розмаїття матерій краси
за межами ще незнаного задоволення -
вкласти в рукописи,
це поезії - надзавдання.
В людську культуру -
пізнанням , і творенням
вноситься, втілюється -
некстмодернізм, як мрія про велику літературу.

ОКУПАЦІЯ

Ідентифікація -
окупації,
це перший крок до визволення.
Як від російського вторгнення,
так і від будь-якого -
політичного,
культурного,
духовного,
захоплення,
і поневолення,
людини,
і країни.
Я хочу щоби моя держава
не була би окупантом мого права
мати власний світ,
і світогляд.
Самоствердження -
потрібне країні і особистості,
і захист незалежності -
від зазіхання.
З поневолення - мудро виходити до добра, любові, краси співвідношення,
з іншими.

ЛЮДИНА

Фройд шукав не там,
бо як би не вдивлятись в викривлені дзеркала сновидінь,
справжньої людини всеодно не побачиш.

Лише свідомість, що зложена з безлічі ідей
висловлених мовою, є - галактикою
де люди запалюють своє сонячне добро,
та оселяються на планетах любові,
й відкривають гармонійні орбіти свого космосу думок
для процвітання, і щастя, як найвищого задоволення
матеріями життя !

Жити на Землі
втіленим в матерії чуттєвих задоволень,
і старатись віднайти на ній
свій маленький рай -
доброгармонійний з природою , суспільством,,
і державою (котра не повинна бути диктатором
по-відношенню до людської особистості,
а має стати другом...)

Використати Земну сходинку -
для освіти душі,
збагачення її досвідом матерії,
і ідеями свідомості...

В Душі - мапа у Всесвіт, міст до раю, план ідеалу...

Бути поетом - це як архітектором взаємодії
задля всещастя Всесвіту,
збагачення себе його всескарбами.
І поділитися з ним світу свого дарами...

***

Це незнане мистецтво - розкладати ідеї на атоми,
і створювати з них власні світи,
що сяють невидимими для інших бажаннями як зорями,
і неймовірною дійсністю, мов планетами
обертаються подіями по-несподіваних орбітах...
Але, вони погано лягають на папір,
а творці , зазвичай , вмирають невідомими,
бо їхня творчість не піар,
і неочікуваний гість в посадових кабінетах.
І даремно ми складаємо плани,
і виписуємо їх як власні закони,
бо в нас ніколи не вистачає грошей
на їхню реалізацію,
в людській цивілізації,
що скотилася до побутових речей.
І коли мої вірші впираються в глухий кут,
а мої світи в обставини закуті,
я відкриваю її,
і входжу до неї -
як в найзагадковішу кімнату свідомості,
бо це єдиний вихід -
оволодіти ремеслом долі,
ставши майстром теорії випадковості,
щоби перших зустрічних
привітати як колег величних,
і звичайні кавярні ( не в жарт )
перетворити на справжній арт.
Я митець в випадковому часі,
як ловець шансу гармонії в хаосі,
де непередбачуваними помічниками є лише сновидіння,
які відкривають коди події дня...
Це зовсім непросто
зазирнути на кухню першооснови буття,
і збагнути її, незрозумілу вченими, ланку поступу,
що є випадковим вибухом успіху життя.
Можна вдало користуватися формулами випадкового -
якщо поєднати еволюцію метафізики Бога
із філософією розвитку
розквіту
людського,
і прилюдії світу Земного -
зробити ідейними скарбами для Всесвіту.


Автор:  Микола Істин
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Життєвий сценарій в дії, або Що потрібно говорити сину, щоб він став Чоловіком
Що таке "життєвий сценарій" та який його основний механізм формування? Чи не применшуємо ми, батьки, нашу роль у майбутній батьківській позиції наших дітей, особливо, коли йдеться про виховання сина? І що потрібно "посилати" сину, щоб він виріс добрим чоловіком та гарним батьком?
Читати більше