Статті / Люди

НЕБО ВТРИМАВ, ДРУЖЕ "ВДВ"!

28 грудня 2017
IntoNation.Kyiv
    Не так давно, 17 грудня у нашого побратима, друга «ВДВ» було день народження, однак він його більше не відсвяткує, - ніколи. Йому тепер навічно 45 років. Його життя обірвалося 30 вересня 2016 року від кулі снайпера, котра влучила прямо у голову однак він до останнього боровся за своє життя і з таким несумісним пораненням ще якийсь час був живим. Лікарям навіть вдалося стабілізувати його стан, проте вижити було неможливо і він загинув. 
   Герой? Безсумнівно. Але в черговий раз ми дізнаємося про наших воїнів та починаємо цінувати їх лише коли до їхніх позивних та історій з життя і боротьби на фронті використовується минулий час.
    В’ячеслав «ВДВ» пішов на фронт добровольцем. Він приєднався до 1 ОШР (окрема штурмова рота) у складі ДУК ПС. 2016 року на шахті Бутівка був поранений, однак полікувався і знову повернувся на війну до своїх побратимів, щоб разом боронити Україну.
    Особисто я був з ним знайомий, однак бачились ми усього кілька разів. Що я можу сказати про друга «ВДВ»? Це був воїн з нелегким життям за плечима, однак у ньому був стержень, незламний дух та простота у спілкуванні та загалом у відношенні до життя. Пам’ятаю коли востаннє його побачив, а це було в кінці серпня 2016 року біля Авдіївської промзони. Він був на найбільш небезпечній ділянці фронту, однак його спокій, просте та водночас відповідальне відношення до цього мені імпонувало. Він тоді займався пранням своїх речей. Був спекотний день, сонце добряче нагріло суху запилюжену землю, а «ВДВ» був усміхнений та радісний. Жартував.
    На передодні усіх свят, коли усі заклопотанні новорічним столом, подарунками та святкуванням хотілося б у черговий сказати наступне: не забувайте й цінуйте те, що маєте зараз, кожну мить щастя та веселощів і головне пам’ятайте завдяки кому, не в останню чергу Ви можете собі це дозволити. І коли у новорічну ніч Ви вирішите запустити салют або підірвати петарду згадайте тих, хто свого часу тримав, а хто і нині утримує мирне небо над нашими головами і звідти на нас не падають жодні міни чи гради…
     Пам’ятаємо тебе, друже, і буду мстити допоки стане сил!

Автор - Хорт
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Автора Категорію Публікацію

895

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Скопіюйте цей код на ваш сайт, або блог:

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

UA Modna 0
Повідомити про помилку