Сенсаційне відкриття! Небелівка - трипільський храм-обсерваторія

Поблизу села Небелівка Кіровоградської області археологи розкопали трипільський храм. Мегабудівлю того часу площею 1200 м2. Вона мала два поверхи і розміри 20 на 60 метрів. Вчені приділили багато уваги битим глечикам та кісточкам, знайденим при розкопках храму, але не пояснили навіщо трипільці доклали стільки зусиль на його будівництво і яке його призначення. Нарешті Небелівка відкрила таємниці трипільців.

6000 років тому трипільці були передовою розвиненою цивілізацією древнього світу. Але на відміну від пізніших вавилонян та єгиптян манією величі не страждали і монументальною архітектурою не захоплювалися. Тому на території їх проживання немає споруд, подібних вавилонським зикуратам та єгипетським храмам. Але саме будову Карнакського храму в Єгипті мені нагадав трипільський храм у Небелівці. І нехай тут немає гранітних колон і його розміри менші за єгипетський аналог, але в обох є спільні риси: внутрішній дворик, парадний вхід та центральний вівтар, які розташовані на одній осі, що вказує на схід Сонця в особливий день астрономічного календаря. Головна відмінність між культовими спорудами – наша на 2000 років старша.
 
Подібні будівлі зводили не просто для краси або лише релігійних цілей, в них була прикладна функція. Це астрономічні обсерваторії. Для прикладу, Карнакський храм орієнтований на схід сонця в день зимового сонцестояння. Лише в цей день промінь сонця проникав через низку воріт і отворів та проходив у камеру, де знаходився вівтар, і заливав її світлом. Це явище називали "сонячним чудом".

Небелівський храм орієнтований на схід, а отже, на точку рівнодення. В день рівнодення світло сонця проходило через головні ворота, через вхід у храм і освітлювало центральний вівтар №7. В темному приміщенні храму вівтар, обмазаний кольоровою глиною, сяяв у променях сонця.

На весняне рівнодення у більшості прадавніх цивілізацій починався новий рік, новий виток спіралі часу. Це день космічної гармонії. Коли світ врівноважений і тривалість дня і ночі однакові. Трипільський храм має сім вівтарів: один центральний і по три з боків, які розміщені на однаковій відстані від повздовжньої та поперечної осей симетрії будівлі. Група з шести вівтарів №1-6 орієнтована на важливі астрономічні події, на точки сходу сонця в дні зимового та літнього сонцестояння.

А тепер трішки астроархеології.

Небелівський храм знаходиться на географічній широті 48о 38’ 30’’ Пн.

Координати потрібні для визначення азимутів сходу сонця в дні сонцестояння на Небелівці. Але трипільці зустрічали сонце в трішки інших місцях на горизонті, ніж ми сьогодні. Це зумовлено тим, що зараз відхилення екліптики Землі становить 23о 26’ 15’’, а 4000 років до н.е. воно було 24о 12’ 35’’ і через коливання земної осі точки рівнодення змістилися. Отже, 21 червня на цьому місці шість тисячоліть тому сонце сходило на азимуті 50о 50’, а 21 грудня на зимове сонцестояння на азимуті 128о 23’.

Якщо провести лінію між центрами вівтарів №6 та №3, її азимут буде близьким до 50о 50’, а лінія між центрами вівтарів №1 та №4 має азимут 128о23’. Неймовірне співпадіння з азимутами точок сонцестоянь.

В місцях, де ці уявні лінії перетинають стіни храму, могли бути отвори або вікна, як зображено на фото глиняної моделі трипільського храму. Через ці отвори або, як їх називають в оптиці, кругові апертури, промені сонця та місяця освітлювали відповідні вівтарі, ознаменовуючи настання астрономічної події та свята в честь неї.

Будівельники виділили вівтар №1 розмірами – він найбільший. Це означає, що вони особливо шанували свято Коляди в день зимового сонцестояння, коли новонароджене сонце освячувало жертву на вівтарі №1. До речі, глиняна модель має такі ж пропорції, як і сам храм. Одну третю площі займає внутрішній двір, дві третіх – закрите приміщення.
 

Вівтарі №2 та №5 орієнтовані чітко по лінії північ-південь. Загалом, схема розміщення візирів храму-обсерваторії Небелівка майже однакова із системою ближніх візирів пригоризонтної обсерваторії Безводовка. Різниця лише в тому, що у Безводовці астрономи використовували метод прямого візирування небесних світил, тобто спостерігали за переміщенням самого сонця, а жреці-астрономи Небелівки працювали по методу оберненого візирування сонця, тобто відзначали переміщення пучка його променів між вівтарями – візирами в темному приміщенні храму-обсерваторії.

Небелівський храм є доказом того, що трипільська цивілізація однією з перших започаткувала астрономічну традицію більше ніж 6 тисячоліть тому. Та створила канони в архітектурі, які через тисячі років ми зустрічаємо в пізніших цивілізаціях близького сходу, Єгипту та західної Європи. Предки українців трипільці започаткували астрономічну науку і впродовж тисячоліть наступні покоління розвивали і вдосконалювали її, створивши астрономічний прилад ЧаРа для більш складних досліджень законів небесної механіки. Накопичений за тривалий час спостережень багаж знань дозволив прадавньому генію створити шедевр доісторичної науки мега обсерваторію Безводовка.

Цікавою особливістю трипільського храму є дугоподібні прикраси над входом та на протилежному боці. Неначе роги тільця увінчують дах будівлі. Такі ж роги, згідно з реконструкцією, були на храмі в Небелівці.

Якщо стати із західного боку на деякій відстані по осі його симетрії в день весняного рівнодення, можна побачити як сонце сходить з пів місяцевого виступу. В той же день увечері сонце заходить за півмісяцем на західній стіні. Це мало особливий символізм для людей тієї культури. Справа в тому, що 6000 років тому почалася зодіакальна "епоха Тільця". В день рівнодення сонце почало сходити в сузір’ї Тільця. І сам Тілець на своїх рогах приносив людям сонце нового року.
 

Такий півмісяць на палиці потім використовували астрономи Вавилону та Єгипту як переносний візирний пристрій. А єгипетська богиня Хатхор зображувалася як жінка з рогами або корова із диском сонця в її рогах. Хатхор - в єгипетській міфології була богинею неба, яка народила сонце. Богиня радості та любові, танців та пісень і оберігала матерів та їхніх дітей. Чи не з берегів Дніпра прийшла богиня Хатхор на берег Нілу і принесла з собою знання про сонце та про будову храмів-обсерваторій для відання сонячного Бога?

Автор: Griandr Tarnovski

Джерело www.bezvodovka.com
Щоб дізнатися більше про ЧаРу та обсерваторію Безводовка натисніть на посилання.
www.bezvodovka.com/pysmena/chara.html
www.bezvodovka.com/pysmena/ukrainian_stonehenge.html