Аксесуари в українському етно

17 червня 2016
Анна Тимощук
Коралі – найбільш розповсюджуване традиційне намисто українок, що складалося з привозних коралових намистинок, нанизаних на нитку. Кількість ниток, варіювалась від 1 до 25, кожна з яких мала назву - "разок". Чим заможнішою була дівчина, тим густішими були коралі, вони оброблялися у вигляді овалів та барилець. У бідніших сім’ях, кількість разок була меншою, а намистинки отримували форму нарізних невеликих циліндриків, нанизаних на нитку. 

Коралі дуже часто поєднувались з іншими елементами традиційних народних прикрас – дукачами, саблами, венеціанським намистом, перлами, в залежності від регіону проживання та матеріального достатку.

Наші предки вірили, що коралі - це не лише прикраса, що приносить її власнику естетичне заволення, а й певний оберіг, якому притаманні магічні властивості. Намисто захищало від злих сил та зурочень, а також було символом дівочої вроди та здоров'я. 
 
Дукачі - прикраси у вигляді медалеподібних монет з металевим бантом, оброблені камінням та коштовностями. Дукач слугував певним композиційним центром усіх жіночих нагрудних прикрас та закріплювався всередині на найвиднішій частині намиста. Основою для виготовлення прикраси були австрійські монети та рублі, що могли відрізнятись тематикою зображення, від портретних вирізблень до біблійних сюжетних сцен. 

Виникнення дукачів теж має певну історію і стосується вона часів найманого козацтва. Козакам, за службу в Австро-Угорщині, Швеції та Францію платили талерами або золотими червінцями. Натомість, іноді замість червонців козакам видавали зарплатню у вигляді пам’ятних медалей, вага яких була кратна кількості золотих монет. Авторами таких нагод були найкращі майстри західної Європи, наприклад, німецький ювелір Себастіан Дадлер, що виконував дорогоцінні замовлення для коронованих осіб. 
 
Дукати – це монети, нанизані на нитку та скріпленні між собою у вигляді намиста. Зазвичай, переплітались з бісером або коралями та виготовлялись зі справжніх золотих монет.
 
Салбами на Буковині називали різновиди срібних дукачів, що з часом інтегрувались в поняття нагрудного намиста, основою якого слугували тканина та монети. За традицією, салби дівчині дарував хрещений батько, коли їй виповнювався 1 рік. Подібні прикраси є частиною національних костюмів багатьох слов’янських та тюркських народностей. 
 
Згарда - це традиційна гуцульська шийна прикраса-оберіг, що складається з декількох литих хрестиків, в проміжках між якими компонуються латутні або мідні "переміжки", нанизані на дротик або ремінець. Не дивлячись на те, що згарди традиційно асоціюються з християнськими віруваннями, насправді, прикраса має куди древнішу історію.

Вперше, дівчинці дарували згарди у віці шести років на іменини (день янгола). Згард одягали на шию, а на наступні "уродини" кількість дарованих прикрас уже була парною, і розміщувались вони по обидва боки від першої дарованої. З роками кількість оберегів росла, утворюючи собою своєрідне кольє. Масивні згарди з розп'яттям називались "газдівські", тому що носили їх заможні люди - газди, господарі.

 
Пацьорками в Україні називали намисто, що виготовлялось з різноманітних матеріалів та складалось, переважно, з одного разка. Винятком слугували лише перли та "писані пацьорки" - наймасивніші нагрудні прикраси українок. Перші створювали з дешевого напівпрозорого скла, другі - з дорогого венеціанського намиста. В коломийці, так і співається: "Аж ня любиш, як я, щиро, солодкий Василю, то купи ми пацьорочки на біленьку шию". 
 
На території Західної України особливою популярністю користувались прикраси, виготовлені із бісеру: гердани, кризи, силянки.

Традиційним орнаманетом гердану був геометричний ромб, нанизаний на стрічку за домогою різнокольорових намистин, що утворювали яскравий оригінальний візерунок в поєднанні з вишивкою на сорочці. Цей елемент традиційного костюма українок, вважався певного роду амулетом, що не можна було передавати іншій людині, а його ормамент символізував вир безкінечності духовного буття.

Кризи - широкі округлі комірці, виготовлені із бісеру на основі геометричних та рослинних поєднаннь, що прикрашали одночасно шию, груди та плечі жінки.

Силянки, або плетінки - рівні різнокольорові смужки із бісеру, назва яких походить від способу виготовлення прикрас (силяння - спосіб нанизування намистин на нитку). Силянки також викориситовувались як обереги, значення та сила яких, вирізнялась в залежності від орнаменту. 

 
Якщо вам сподобалась ця стаття, вам також варто почитати:
Українська вишиванка – модна світова тенденція
Символізм українського етнічного вбрання. Модно - не означає правильно
Символізм українського віночка
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Що потрібно знати про Pantone
Система Pantone розпочала свою роботу як система графічних стандартів для професійних дизайнерів у 1963 році Лоренсом Гербертом, проте вже у 2000-х перетворилася на глобальну мережу. Скільки існує кольорів у системі та як визначається колір року — у статті.
Читати більше
Як визначити підробку Huda Beauty Liquid Matte Lipstick
На цю мить одними з найпопулярніших помад на ринку є Huda Beauty. І це не дивно, адже вони стійкі, не пересушують губи та існують у різноманітних відтінках. Ви уже придбали? Оригінал? Чудово! Давайте перевіримо:)
Читати більше
Колекція весільних суконь, яка зводить з розуму: Alon Livne
Alon Livne вважається прогресивною зіркою у світі моди, оскільки до 30 років він зміг стати провідним дизайнером для таких знаменитостей, як-от Beyoncé, Lady Gaga, Nicki Minaj, Kim Kardashian та ін. Alon продовжує зображати власний авторський почерк високої моди та сміливо презентує свою нову колекцію весільних суконь 2018/2019.
Читати більше