Не такий страшний Хелловін, як його малюють

Наближається 31 жовтня, а це означає, що свято Хелловіну або Гелловіну (є різні варіанти транслітерації) у нас на порозі. Ставлення до найбільш моторошного дня року неоднозначне. Хтось влаштовує тематичні вечірки, хтось вирушає з дітьми в міні-похід за солодощами, промовляючи всім знайоме: "гаманець чи життя?", а хтось ігнорує свято переддня Всіх Святих, вірячи, що воно походить від диявола і не заслуговує навіть на "незле тихе слово". То варто чи ні витрачати час на оздоблення своєї домівки, купівлю маскарадних костюмів та цукерок?

США, Канада та Великобританія — безперечні країни-лідери в розмаху святкування Хелловіну. Воно й не дивно, зважаючи на те, що свято з присмаком потойбіччя бере свій початок з кельтського язичницького Самайну або Савину. Для кельтів останній день жовтня знаменував закінчення сільськогосподарських робіт, завершення осіннього циклу і початок зими. З плином часу, Самайн частково переплівся з римо-католицьким святом Всіх Святих, яке відзначали 1-го листопада і, змішавшись з европейськими фольклорними традиціями, переродився у відомий нам сьогодні Хелловін, який ми із задоволенням святкуємо або, навпаки, оминаємо десятою дорогою.

Древні кельти вірили в те, що в ніч на День Всіх Святих мертві повертаються на землю, межа між світами живих та померлих стирається. Тому, щоб ввести нечисть в оману і сплутати їй всі карти, вони вдягали костюми привидів та відьом, запалювали смолоскипи і стрибали через вогнище з метою очищення від скверни. Цікаво...

Вам це нічого не нагадує? Особисто я знаходжу багато подібного між прадавнім Хелловіном і святом Івана Купала. Квінтесенцією останнього є очищення за допомогою двох природних стихій: вогню та води, що є найдавнішою формою магічних дій. Атрибути двох свят також дуже схожі: це і вогнища, і ритуальні обряди для захисту від нечисті. Наші предки вірили в активізацію злих сил в ніч на Івана Купала. Для відбиття їх нападу вони клали кропиву на поріг і підвіконня. А якщо ще згадати про чарівну силу цвіту папороті й дівочих гадань з віночками, пущеними по воді, то остаточно стане зрозуміло, що містика і забобони—супутники усіх свят з язичницьким корінням, включаючи Хелловін.

Взагалі, багато наших улюблених і шанованих свят завдячують своєю появою поганським віруванням та ритуалам. Так, Різдво Христове зародилося зі свята зимового сонцестояння, а Великдень — з весняних обрядів плодючості. Різниця між цими червоними днями календаря і Хелловіном лиш у тому, що під сильним впливом християнства вони втратили майже всі свої язичницькі складові набагато раніше. Містичне свято скелетів та перевертнів позбулося магічного забарвлення лише у ХІХ-му столітті. А в ХХ-му воно перетворилося на дитяче маскарадне дійство з солодощами та розвагами. 

Трохи магії ще залишилось у країнах Латинської Америки. Хелловін там відзначають як преамбулу до дійсно шанованого свята — El Día de Muertos — Дня Всіх Мертвих. Воно відзначається в перший день листопада й досі носить релігійний характер через поминання та вшанування мертвих членів сімей (в чомусь День Всіх Мертвих нагадує поминальний тиждень після Великодня у православних християн Східного обряду). Однак у цей день латиноамериканці також вдягаються у костюми смерті, відьом, мумій, привидів тощо та вирушають на парад вулицями міст. 

Розмірковуючи над тим, чи варто відзначати переддень Усіх Святих, я натрапила на статтю такого собі Алана Рудніка — пастора однієї з баптиських церков США, релігійного діяча, що наразі здобуває ступінь доктора теології — під назвою: "Сім причин, чому християнин може святкувати Хелловін". Я раджу почитати її тим, хто й досі боїться кари Господньої за перевдягання у відьом і загравання зі смертю. Ось посилання на цей матеріал: www.alanrudnick.org/2010/10/28/7-reasons-why-christians-should-celebrate-halloween

Особисто я планую ознайомити своїх американських друзів, які остерігаються цього "диявольського свята", з аргументами ЗА його святкування. А сама піду на пошуки костюму лісової мавки.

Зрештою, чи часто нам, дорослим, випадає нагода уявити себе міфологічними персонажами або супергероями і піти разом зі своїми "монстриками-ласунами" на тихе шоколадне полювання?