Не цілуйте немилих плечей,
І не грійте долонь нерідних,
Не шукайте зрадливих очей,
Що вдають з себе чесних і вірних.
Не чекайте запізнених слів,
Не лишайте розмови на потім,
Не торкайтеся тисячі тіл,
Що не змінять єдиний дотик.
Не пишіть неласкавим віршів,
Не співайте пісень не вашим,
Безліч скАрбів, та мало так днів,
Щоби стати душею багачшим.
Не лишайте відкритими двері,
Не сумуйте за тим, що пройшло,
Сумна дума, то крук чорноперий,
Ятрить серце, клює, як на зло.
Відпускайте, жаль часу не вартий,
Хай пливе в даль минуле човном,
І кохайте, кохайте, кохайте
так, мов щойно востаннє було.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
