Найперше українське кіно

21 липня 1902 р. у Мінську помер 45-річний Альфред Федецький, перший український оператор хронікально-документальних кінофільмів.
 
uahistory.com
 
Народився Альфред-Люціан Костянтинович Федецький 1857 р. у Житомирі "у польській театральній сім’ї незатверджених герольдією дворян". Життя батька, матері, сестри й тітки пройшло на сценах українських, білоруських театрів.

З дитинства Альфред захоплювався фотографією, тому освіту здобував у Відні у Фотографічному інституті при Академії мистецтв. Потім протягом кількох років Альфред працював фотографом у київському фотоательє Влодзімежа Висоцького. Саме Висоцький прищепив Федецькому фахові навички, погляди на мистецтво.

За 6 років праці в Києві Федецький виконав чимало фоторобіт: це портрети М. Заньковецької, М. Кропивницького, П. Чайковського. Зрештою фотомайстер набув необхідного досвіду для самостійної роботи і з 1894 р. працював у Харкові, жив на Сумській, 3. У 1886 р. він отримав від харківського губернатора дозвіл "на право виконання фотографічних робіт" і відкрив у місті власне фотоательє.
 
uahistory.com
 
Він підготував для Міжнародної фотовиставки в Лондоні альбом архітектури монастирів, отримав медаль і грошову премію, яка пішла на придбання двох кінокамер. 30 вересня 1896 р. Федецький вперше в Україні зняв фільм на 2 хв., що називався "Перенесення чудотворної ікони Божої матері з Курязького монастиря в харківський Покровський монастир". Зафільмував він і найкращу в Європі козацьку кавалерію "Джигітування козаків 1-го Оренбурзького козачого полку". Трохи згодом Альфред Федецький зняв хронікальні фільми "Вид Харківського вокзалу в момент відходу поїзда, з начальством на платформі" та "Народне гуляння на Кінній площі в Харкові".



2 грудня 1896 р. у приміщенні Харківського оперного театру (тепер – обласна філармонія) Федецький провів перший в Україні публічний кіносеанс, на якому демонструвалися 2-3-хвилинні документальні сюжети. Він удосконалив кінознімальний апарат. Згодом зарубіжні фірми погодилися купувати кінопродукцію Федецького, але за умови анонімності автора. Це травмувало почуття професіонала, тому Федецький зважився відкрити власний кінозал.
 
uahistory.com
 
Він орендував приміщення, купив будочку з проектором і починав демонструвати фільми. На жаль, "добродії" підпалили приміщення з усіх боків: згорів проектор, здиміли перші українські фільми.

Альфред Федецький більше не творив кіно, він повернувся до фотографії, першим в Україні почав працювати над питаннями кольорової світлини.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

"Чому я не втомлююся жити": огляд книги Ярослава Мельника
Стільки вітаїзму у назві, стільки неврозу на сторінках... Хто такий автор, та де межа його реальності і з'ява вигадки? Чи вартують маси читати геніальних письменників, якщо перші не втямлять глибини, анулюючи культурну вартість, у той час, коли останні того не пробачать?
Читати більше
Пікассо та його спокуси
Іменитий Пікассо та його Ольга. Жінка, яка кохала відомого художника все життя. Але його норов не міг втамувати спрагу. Йому були потрібні інші музи. Як кажуть французи, таке життя. От дивишся на фотографії, де люди щасливі, і в голові не вкладається, що хтось із них може завдати такого болю іншому. Детальніше - у статті.
Читати більше