Найлегше було б вбити оту любов що в зародку жевріла,
Щосили дмухнути в вогонь, в ту іскру що ледь тліла.
Сказати ніжності слова мовчанням - подихом зізнання,
Перевести на інший бік, туди, де маєш сховок від кохання.
Найтяжче зараз різати пуповину... терзати… рвати… гризти
Забути пломінь, сяйво місячних ночей … в човні бездоннім плисти
Куди сховатись від думок, нічних примар єднання,
Втопити спогади в трясовині, в воронці поглинання.
Куди піти?... чи є той хід, що схибить з магнетизму
Відмінить гравітацію її, й понівечить її харизму…
Та ж ні…
НАЙТЯЖЧЕ було б вбити
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
