Найкращий шлях вияснити чи ти можеш довіряти людині - довірся їй

3 серпня 2015
Тanya Balyta
Довіра як папір раз зімнеш і уже не зможеш виправити. Ось так само у нас із довірою до людей. Якщо ви втратили довіру до людини хоча б один раз, то ви не зможете уже її повернути. Людина не зможе вам довіряти так, як довіряла до цього. Нам так хочеться вірити, що всі такі хороші та що ми можемо їм довіряти, але завжди знайдеться якесь "але" і воно псує все.

Напевне, кожен з нас стикався з такою ситуацією, що вас зраджувала близька вам людина: чи це друг, чи це родич, чи кохана/коханий. Я можу тільки уявити собі, наскільки вам тоді було болячи це відчувати, а ще найважче повірити, що саме ця людина могла зробити таке. Інколи важко повірити в те, що сталося, хоча ви розумієте це, але вам ніяк не вкладається в голові - чому так.

Перш за все, ми починаємо обдумувати ситуацію, а потім все додаємо, намагаємося зрозуміти, чому людина так вчинила. Здавалося б, такого не мало бути, навіть не могло бути, але люди такі непередбачувані, що від них можна очікувати просто нереальних дій та вчинків.

Перш за все кожен повинен знати таке поняття як довіра самому собі. Загляньте собі в душу і скажіть відверто, а чи можете ви довіряти собі? Якщо так, то це перший крок на шляху до того, що ви зможете довіряти іншим, а якщо ні, те, що ви довіряєте іншим, є не чим іншим як самообманом. 
 
Важко побудувати довіру з людиною, інколи навіть дуже важко, шкода, що так легко її втратити. В мене таке враження, що ми більше маємо досвіду, саме в другому. Найкраще, що ми вміємо - це все ламати. Це в нас дуже добре виходить, навіть настільки добре, що ми зможемо когось цьому навчити.

Я думаю, багато хто з нас говорив такі слова: "ти можеш мені довіряти" або навпаки, чув такі слова. В такі моменти ми розуміємо, що в нас є людина або люди, на яких ми можемо покластися в будь-які моменти нашого життя. І так важко усвідомити те, що хтось з них може лише одним вчинком кардинально змінити вашу думку та ваше ставлення. І скільки б та людина не просила пробачення, той осад назавжди залишиться. Так, можливо, ми забуваємо деякі події чи вчинки, але завжди знайдеться щось таке, що нагадає вам про це.


P.S. Не змушуйте людей розчаровуватися у вас, навчіться довіряти та робіть так, щоб вам довіряли!!!

Buzzy
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Він не приніс жертви на вівтар любові, але данину дружбі віддав сторицею
Так сталося, що першим словом, колись прочитаним моїм п'ятирічним сином на книжковому корінці, було слово "Бу-а-ло". Слово було зовсім новим, і він запитав: "А хто це?" І дійсно, хто він - сучасник ХVII століття - Нікола Буало?
Читати більше