Найкращі перекази "Червоної Шапочки" у стилі відомих письменників

5 лютого 2019
Ліля Колісник

Пам'ятаєте відому "Червону Шапочку"? Ба, хто ж її не знає. А що було б, якби казку написав, скажімо, Ремарк або Бальзак? Не знаєте — мерщій читайте статтю!

Еріх Марія Ремарк

— Ходи до мене, — сказав Вовк.

Червона Шапочка налила дві чарки коньяку і сіла до нього на ліжко. Вони вдихали знайомий аромат коньяку. У цьому коньяку була туга і втома — туга і втома згасаючих сутінків. Коньяк був самим життям.
— Звичайно, — сказала вона. — Нам нема на що сподіватися. У мене немає майбутнього.
Вовк мовчав. Він був з нею згоден.

Джек Лондон

Але вона була гідною дочкою своєї раси; в її жилах текла сильна кров білих підкорювачів Півночі. Тому, і не моргнувши оком, вона кинулася на вовка, завдала йому нищівного удару і відразу ж підкріпила його одним класичним аперкотом. Вовк в страху побіг. Вона дивилася йому вслід, посміхаючись своєю чарівною жіночої посмішкою.

Гі Де Мопассан

Вовк її зустрів. Він оглянув її тим особливим поглядом, який досвідчений паризький розпусник кидає на провінційну кокетку, яка все ще намагається видати себе за безневинну. Але він вірить в її невинність не більше, ніж вона сама. і ніби бачить вже, як вона роздягається, як її спідниці падають одна за одною, і вона залишається тільки в сорочці, під якою окреслюються солодкі форми її тіла.

Ґабріель Ґарсіа Маркес

 Мине багато років, і Вовк, стоячи біля стіни в очікуванні розстрілу, згадає той далекий вечір, коли Бабуся з'їла стільки миш'яку з тортом, скільки вистачило б, щоб знищити безліч щурів. Але вона, ніби нічого не сталося, терзала рояль і співала до півночі.

Через два тижні Вовк і Червона Шапочка спробували підірвати намет нестерпної старої. Вони із завмиранням серця дивилися, як по шнуру до детонатора повз синій вогник. Вони обидва закрили вуха, але даремно, бо не було ніякого гуркоту. Коли Червона Шапочка наважилася увійти всередину, в надії виявити мертву Бабусю, вона побачила, що життя в ній хоч відбавляй: стара в подертій клаптями сорочці і обгорілій перуці носилася туди-сюди, забиваючи вогонь ковдрою.

Харукі Муракамі

Коли я прокинувся, Червона Шапочка ще спала. Я викурив сім сигарет поспіль і відправився на кухню, де почав готувати локшину. Я готую локшину завжди дуже ретельно, і не люблю, коли мене щось відволікає від цього процесу. По радіо передавали Пінк Флойд. Коли я заправляв локшину соусом, в двері пролунав дзвінок. Я підійшов до дверей, заглянувши по дорозі в кімнату. Червона Шапочка ще спала. Я помилувався її вухами, одне вухо було підсвічено ранковим сонцем. Я в житті не бачив таких вух... Відчинивши двері, я побачив Вовка. На пам'ять відразу прийшла Вівця...

 Віктор Ґюґо

Червона Шапочка затремтіла. Вона була одна. Вона була одна, як голка в пустелі, як піщинка серед зірок, як гладіатор серед отруйних змій, як сомнабули в грубці...

Едґар По

На узліссі старого, похмурого, оповитого в таємничо-жорстку вуаль лісу, над яким носилися темні хмари зловісних випарів і ніби чувся фатальний звук кайданів, в містичному жаху жила Червона Шапочка. 

Вільям Шекспір

З'їсти або не з'їсти, ось яке запитання?

Патрік Зюскінд

Запах Вовка був огидний. Він пахнув, як пахне комірчина дубильника, в якій розкладалися трупи. Від його брудної, сірої шкіри, виходив непередаваний запах падла, солодко-гіркий, який викликав нудоту і огиду.
Сам Вовк не відчував цього, він був повністю зосереджений: милувався Червоною Шапочкою. Вона пахла фіалкою на світанку, тим непередаваним запахом, який буває у квітів лише за кілька хвилин до світанку, коли ще бутон в повному обсязі не розкрився.

 Оноре де Бальзак

Вовк досяг будиночка бабусі і постукав у двері. Ці двері були зроблені в середині 17 століття невідомим майстром. Він вирізав їх з модного в той час канадського дуба, надав їм класичну форму і повісив їх на залізні петлі, які свого часу, можливо, і були хороші, але жахливо зараз скрипіли.

На дверях не було ніяких орнаментів та візерунків, тільки в правому нижньому кутку виднілася одна подряпина, казали, що її зробив своєю шпорою Селестен де Шавард — фаворит Марії Антуанетти і двоюрідний брат по материнській лінії бабусиного дідуся Червоної Шапочки. В іншому ж двері були звичайними, і тому не слід зупинятися на них більш докладно.

Редьярд Кіплінґ

 — Ми з тобою однієї крові! — крикнула Червона Шапочка слідом вовку. — Доброго полювання!

Зображення - pinterest.com.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Жінка в контексті Другої світової війни
Генріх Гейне колись сказав: «Жінки творять історію, хоча історія запам'ятовує лише імена чоловіків». А якщо жінка має за плечима зброю та відвагу, то чим вона слабша за чоловіка? На жаль, війна нікого не ділить за гендером, перед лицем смерті ми всі однакові.
Читати більше