НАЇВНІСТЬ ФАНТАЗЕРА: Володимир Винниченко

НАЇВНІСТЬ ФАНТАЗЕРА

Володимир Винниченко. Слово за тобою, Сталіне!

Свого часу Володимир Винниченко був найпопулярнішим письменником України. Але радянщина вилучила його твори з книгарень, бібліотек, шкільних програм. За незалежності його оповідання, повісті й романи повертаються, але пересічний читач ще не здатний уповні оцінити те, що цей письменник зробив для української літератури.

Роман Володимира Винниченка “Слово за тобою, Сталіне!” я би відніс до наївно-фантазерських, якби була така класифікація. Причому це стосується не лише описаного автором, а й самого письменника. Створена ним композиція передбачає двоякий розвиток подальших подій. Хочеться вірити, що Володимир Винниченко все-таки був реалістом, хоча написане ним схиляє до іншого, а саме до того, що Сталін міг змінити свою точку зору й вдатися до своєрідного соціалістичного змагання з капіталістичною системою.

У передмові до роману Володимир Винниченко зазначає: “Зроблено цю працю з найбільшою об’єктивністю, якої вимагає велика мета всіх людей – мир на землі. Події, дійові особи, картини буденного життя в Радянському Союзі представлено в ній на підставі документів, на свідченнях багатьох живих людей, на загальновідомих фактах і на особистому досвіді автора”.

Роман закінчено 28 лютого 1950 року. Складається враження, що письменник давав шанс Сталіну позмагатися мирним шляхом з капіталістичною системою, щоби не розв’язувати проти неї війну.

“Дев’ятий порушив дуже важливе питання. Ми повинні його обміркувати. Коли саме це буде, через тиждень чи через рік, ми цього тепер не можемо сказати. І яке саме вирішення ми винесемо, так само наперед ніхто не скаже. Хай секретаріат роздасть нам усім копії його промови. Сьогодні засідання закінчене.

Він трудно підвівся. За ним встало зі своїх місць усе Політбюро ВКП (б)”.

Так закінчується роман. У підвішеному стані залишаються головні герої, які, будучи сексотами, очікують на рішення Сталіна. Все своє свідоме життя вірою й правдою вони служили йому. Їхня українська ментальність створює спротив сексотству, але Система змушує їх діяти саме так, а не інакше.

Брати Іваненки пройшли через тортури й змушені були зрадити одного з них – Марка – й стати на службу Сталіну.

Марко карається у сталінських концтаборах, а його брати здають Системі тих, хто проти режиму. Один із братів – священик – готовий навіть порушити таємницю сповіді, щоби прислужитися Сталіну, а, головне, вберегти рідних і близьких від знищення.

Але головним, безперечно, серед братів є Степан Петрович, який добився до найвищих вершин влади і повинен щодня, щогодини доводити свою відданість Сталіну. Він має знайти “термітів” – найбільших ворогів вождя, які зсередини руйнують Радянський Союз. І хоча він їх не знаходить, однак є чимало людей, які вороже ставляться до Сталіна та його режиму. Мабуть, усі вони стали би жертвами підступного Степана Петровича, якби він сам не потрапив до розряду неблагонадійних. Його підозрюють у шпигунстві на користь Сполучених Штатів Америки й піддають нелюдським тортурам. Якби не це, він би залишився сексотом, готовим на будь-які злодіяння на користь Сталіна. Але фізичний біль повертає його до реалій життя, до усвідомлення свого українства. Він наївно намагається через Дев’ятого, члена Політбюро, донести до Сталіна правду про стан справ у Радянському Союзі. СРСР і США готові зійтись у війні, після якої ніхто не буде переможцем. Сталіну пропонують варіант, коли соціалістична система у рівній боротьбі переможе капіталістичну. При цьому вождь повинен відмовитися від влади й інших принад, характерних диктаторові. Складається враження, що письменник не вірить у нереалістичний розвиток подій, але хоче дати Сталіну можливість виправити ситуацію. Жертви режиму сподіваються на милість царя, не розуміючи, що той ніколи не відмовиться від принад диктаторства.

Примушувати диктатора до миру – найпаскудніша затія, яка тільки може бути. Найкращий диктатор – мертвий диктатор. Схоже, Володимир Винниченко, який постраждав від Радянської влади і мало не був нею фізично знищений, так і не зрозумів, з ким мав справу.

Анатолій ВЛАСЮК

16 жовтня 2018 року

Обкладинка - mala.storinka.org.