Натхненник: минає 178 років з дня народження Марка Кропивницького

7 травня 2018
Редакція

Кропивницький Марко - зачинатель українського професійного театру, видатний драматург, режисер та актор й талановитий письменник. Сьогодні, 7 травня, минає 178 років з дня народження генія театральної сцени. Йому належить провідна роль у створенні національної школи театрального мистецтва. Метра часто кликали на імператорську сцену, проте Кропивницький не мав наміру розлучитися з батьківщиною, улюбленою справою. Український корифей усіма силами та намірами доносив до українців національні мотиви, спонукав беректи мову і все культурне надбання.

Драматургія М. Кропивницького брала витоки з фольклору, зразків української класичної літератури. Так, зверталася до творчості І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, М. Гоголя. Не обійшлося й без відчутного сліду традицій зарубіжних словесників В. Шекспіра, Ж. Б. Мольєра, О. Пушкіна. 

http://persha.kr.ua

Авторитетний Іван Франко підкреслював: «На початку 1880-років несподівано з’явився справжній український театр, склалася трупа, якої Україна не бачила ані перед тим, ані потому, склалася трупа, яка збуджувала ентузіазм не тільки в українських містах, а й у Москві та Петербурзі, де публіка мала нагоду бачити найкращих артистів світової слави». 

Створений Марком Кропивницьким, в умовах жорстокого національного гніту, професійний театр упродовж багатьох років був одним з головних джерел культурного відродження уярмленої нації, особливо якщо зважити на те, що більшість наших співвітчизників була в ті часи неписьменною і не мала змоги читати чудові поезії й оповідання Тараса Шевченка, Марко Вовчок, Івана Франка, інших українських письменників. Театр М. Л. Кропивницького дав не лише неабиякий поштовх для подальшого розвитку української культури, а й відіграв визначну суспільно-політичну роль в житті українців, став однією з важливих духовних підвалин, на яких через багато десятиліть потому було побудовано незалежну Українську державу, пише "Перша електронна газета".

На світлині трупа Марка Кропивницького, 1890-ті роки 

http://persha.kr.ua

Театр Кропивницького був тоді справжнім натхненням української культури. До складу цього колективу увійшли такі відомі в майбутньому майстри української сцени, як-от: М. Заньковецька, М. Садовський,
Л. Линицька, П.Саксаганський, І. Карпенко-Карий, Г. Затиркевич, М. Садовська-Барілотті. То були найкращі акторські сили українського народу, з яких Кропивницький виплекав славнозвісних зірок світової сцени. Не дарма сучасники називали його Батьком українського театру.

За своє довге сценічне життя головний український корифей зіграв понад 500 ролей українського, російського і західноєвропейського репертуару. Це були  справді шедеври, у яких визначний метр сягав глибини розкриття і розуміння сценічного образу. Він прагнув, аби його побачили і почули в найвіддаленіших куточках країни.

Марко Кропивницький у своїх творах виступав новатором жанру соціально-психологічної драми, сучасна преса порівнювала їх із ліпшими зразками світової літератури. У час найтемніших реакційних днів, серед гонитви на все самобутнє, театр Кропивницького проповідував Україну, її риси, її історію, її побут, її мелодійну мову. Вистави театру корифеїв у Петербурзі були тоді явищем винятковим — то було насправді презентацією української культури і викликало гарячі симпатії демократичного російського глядача, набуло гучної слави. Тогочасна преса відзначала, що «українці під режисурою Кропивницького на багато років випередили Художній театр Станіславського».

А його драми «Глитай, або ж Павук», «Дві сім’ї», «Олеся», «Зайдиголова», «Доки сонце зійде...», «Перед волею», «Розгардіяш», «Супротивні течії», «Замулені джерела» дають всебічне уявлення про долю жінки від часів кріпаччини до початку ХХ століття.

У деяких комедіях митця української сцени проявилися ознаки трагікомедії, що була новим для того часу жанровим утворенням. Головних персонажів – новоявлених панів з учорашніх мужиків, часом і з колишніх кріпаків – змальовано сатиричними барвами.

Помер Марко Лукич 21 квітня 1910 року по дорозі з Одеси, де перебував на гастролях. Поховано його в Харкові.

*зображення-обкладинка - http://wiki.library.kr.ua

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

За лаштунками операції "Гроза". Частина 2
​23 серпня 1939 року у Кремлі був підписаний пакт Молотова-Ріббентропа. Цю подію зафіксувала безпристрасна кінокамера, яка зафіксувала Молотова і Ріббентропа, які підписують договір, а за їхніми спинами немов два змовники про щось шепотілись Сталін – ідейний натхненник операції «Гроза», і її розробник – майбутній Маршал СРСР Шапошников.
Читати більше
Вірменська молодь вимагає змін. Деякі особисті враження після молодіжної сесії AYSOR
Про вічну дружбу російського і українського народів, про вірменських жінок на кухні, кав'ярні, де не курять, та інші враження від Вірменії після молодіжного форуму.
Читати більше