Народжені самотньо – й самотньо помираєм.
І все життя живем на самотині.
Немає гіршого, аніж мільярди
Людей самотніх на планеті.
У кожного свій світ, який він творить сам.
Мільярди цих світів – це сутність Бога.
Та за самотності межу ми вийти вже не можем.
Це коло зачароване нам Бог накреслив.
У задумі Творця для нас – пізнати Небо.
Людина квола й неспроможна це зробити.
Самотність їй дана для того,
Щоб вглиб у себе зазирнути можна.
Коли пізнаєш внутрішнє єство,
То й все навколишнє враз стане ближчим.
Розкриєш таємниці зір далеких –
І зрозумієш, чом на світ ти народився.
Самотність – це не сум, не одинокість, нуда.
Це самопожертва простором і часом.
Це Божий дар, коли можливість маєш
Враз осягнути задум ти Творця.
Якщо ж марнуєш час і звужуєш свій простір,
Самотності віддавшись на поталу,
Якщо нудьгуєш зранку, вдень і ввечір,
То путнього не вийде вже нічого.
Самотністю не треба прикриватись,
Що в тебе щось не вийшло так, як треба.
Ти мав можливість – і не скористався
Бодай на крок наблизитись до Бога.
Пізнай себе – й розкриєш таємниці,
Хоч доступу до них ще вчора ти не мав.
Лети думками до зірок.
Нарешті вийди за окреслене ти коло.
І коли зробиш це – побачиш
Ти дивовижний світ навколо себе.
І усвідомиш ти Божественну красу.
Самотності, що Бог тобі дав, дякуй.
… Народжені самотньо – й самотньо помираєм.
І все життя живем на самотині.
Немає гіршого, аніж мільярди
Людей самотніх на планеті…
Анатолій ВЛАСЮК
11 червня 2017 року
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
