Зустріч почалася з презентації автора та його творчості. Першим та самим інтригуючим запитанням стало: «Чому пан Володимир обрав самий такий образ, образ фатальної жінки?». Гість відповів, що образ так званої «жінки – смерті» вабить митців більше, ніж спокійні та банальні героїні. Адже про фатальну жінку цікавіше і писати, і читати. Володимир Даниленко намагається показувати образ таких жінок, які несуть руйнівну енергію, аби на їхньому фоні показувати також здорових та нормальних людей.
Пані Соломія говорила про те, що досі українська література обходила тему нарцисичної патології до якої Володимир Даниленко звернувся у своєму романі, і запитала наскільки ця тема була переосмислена у зарубіжний літературі та кіноматографі?
Володимир Григорович розповів, що найбільше письменників вдаються до написання образів психопатів, адже психопати - це зло у чистому вигляді, і саме це приваблює митців. Нарцисична патологія найскладніша. Автор навів декілька відомих бестселерів, які можна знайти в інтернеті в пошуках образу нарциса: “Портрет Доріана Грея” Оскара Уайльда, або ж “Любий друг” Гі де Мопассана. Але ці приклади не є прямим зображенням нарцисичної патології, це лише образи з нарцисичними рисами. Все це склалося тому, що під час написання цих творів проблема нарцисизму не була добре опрацьована психологами. Загалом ця тема стала популярна тільки останні 20-ть років. Нарцис набагато важчий випадок.
Пан Володимир вважає, що нарцис немає свого «Я», воно виражається у жертвах які він собі знайшов, і цих жертв може бути декілька. Нарциси не здатні любити, вони досить жорстокі і на старості своїх літ можуть стати дуже руйнівними та токсичним людьми. У своїй розповіді Володимир Даниленко також розрізнив поведінку психопата і нарциса. Психопат робить необдумані та різкі рішення, а от нарцис навпаки, звісно якщо його образити він може відімстити, але як показує практика найчастіше він промовчить у відповідь, образиться.
Автор роману стверджує, що в нього був прототип Діани Стогодюк, з якого він запозичив деякі риси характеру, але звісно ж якусь частину образу вигадав. Адже сюжет не зовсім повинен описувати буденне життя, воно не таке довге і яскраве, як можна було б описати в творі.
Чому ж все таки чоловіки захоплюються такими жінками? Тому що на початку вони дуже привабливі для чоловіка, вони дарують емоції, які йому потрібні, і коли жертва закохується тут і починає проявлятися нарцисизм, така жінка отримує задоволення від болю, який вона приносить, руйнує життя або ж йде геть.
На думку автора роману, жіночий нарцисизм не відрізняється від чоловічого. Абсолютно однакові у своїх діях, вони асексуальні і використовують інтим лише для того, що затягнути жертву у відносини. Вони достатнього холодні та не відчувають нічого фізично. За словами пана Володимира, чоловіки безкінечно кидають жінок, вони їх ламають та калічать, як і жінки безкінечно переходять від чоловіка до чоловіка і залишають їх на самоті з болем.
Конференція закінчилася запитаннями від слухачів. Як на мене, в цьому романі є чому навчитися. Розпізнати і вберегтися від людей, які хочуть тебе зламати доволі важко, але для кожної людини на першому місці повинна бути вона сама, її безпека та щасливе майбутнє.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
