НАЧЕРКИ НОВОЇ ІДЕОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНО – КУЛЬТУРНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ.*

ЕПІГРАФ:

«УСЕ НОВЕ – ДОБРЕ ПРИЗАБУТЕ СТАРЕ».

- Нова ідеологія розвитку України в площині – культури, соціальних питань, повернення власної ідентичності (віднайдення самих себе), неможлива без ідеології Чистого довкілля (Землі, Води, Повітря). Архіважливо, щоб чистими були наміри і дії значної частини українців.

- Езотерик Е. Шуре у праці «Великі посвячені» серед перших вчителів – будителів людства згадує Раму, що вийшов з лісів ДРЕВНЬОЇ СКИТІЇ і поніс містичний вогонь, від якого загорілося духовне світло усіх арійських народів.

- М. Нострадамус у катренах звідомляв, - що нове духовне Відродження розпочнеться з Бористенового краю…

- Троє московських авторів створили серйозну концепцію (Н. Гончаров, В. Морозов, В. Макаров) на початку 70-х років ХХ ст. Мова йшла про особливу (ікосаедро – додекаедричну) форму енергетичної структури планети Земля….

            … в центрі європейського трикутника такого оптимального розвитку доля помістила Київ, Київщину, та значною мірою всю Україну. Цим самим, власне підтвердили прогноз Нострадамуса щодо ролі України в світовому контексті.

- Чорнозем, чорне «золото» України, при вимові цього слова виникає асоціація - з твором кіномистецтва О. Довженка «Земля», і літературним О. Кобилянської. О. Братко – Кутинський запевняв, що територія України практично єдине місце в світі, яке має ширину чорноземної смуги близько 500 км, і це значить, що ці площі принаймні дуже тривалий час не були затоплені водами морів чи океанів…

- Саме на наших землях були виявлені: Мізинська культура, вік якої - (20 тис.  років до н.е.); Кам’яна Могила (більш ніж 14 тис. років тому), мегаліт №1 України, там є найдавніша бібліотека «на камені»; Трипільська культура (7 – 5 тис. років тому), М. Ростовцев і О. Мангін, авторитетні вчені, незалежно один від одного прийшли до висновку, що тільки пращури нашого народу могли заснувати цю культуру.

- Відродження Ведійської системи, один з ключів – Мова. Доктор психології О. Губко твердив: «Першою світовою мовою була наша праукраїнська – усна й писемна». Не вивчений аспект – вплив мови на суспільство… Зауваги про взаємодію енергетики Землі і Мови, та про їх взаємну підтримку.

- Створення науково – дослідницьких, просвітницьких центрів; ревіталізація історичних пам’яток, заснування екопоселень, в ідеалі – щоб весь хліборобський ареал земель був заповнений екопоселеннями! У цій непростій справі не обійтися без вивчення, правильного прочитання спадщини Великих і застосування їх заповітів…**

- ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА: мандрівний любомудр, письменник, педагог, - висвітлення ним: кастового устрою суспільства, вивчення природи Людини, християнський пантеїзм.

- ТАРАС ШЕВЧЕНКО: пророк, віщун, волхв, який наснажувався праджерелами старої культури України – Патерик Печерський, Четьї Мінеї, розумівся в науках астрологів і магів, заглиблювався в трактати Сковороди. Езотеричні знання були йому доступні, був посвячений у закони незримого Космосу. Вже у столітті ХХ, дослідник з Миколаєва В. Кучинський писав про зв'язок творів Т. Шевченка з сонячними циклами…

- ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ: його хутірська філософія, як предтеча екзистенціялізму. Перегук ідей Куліша з ідеями М. Гайдеггера.

- МИКОЛА ГОГОЛЬ: мав дар «множинності особи» (письменник, мислитель, актор, художник). Поняття «множинності особи» ввів у психологічну науку В. Джеймс. Гоголь першим у російській літературі створив - психологічну річ, зобразив галерею «мертвих душ», показав відворотні сторони української душі  («Вій», «Страшна помста»,…). Був, «… більше нашим мучеником, аніж «російським сатириком», - Є. Маланюк.

- ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО: «Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета», - Чарлі Чаплін. Творець геніальних стрічок – «Звенигора», «Земля». С. Ейзенштейн: «… серед нас нова людина кіно…». Стрічка «Земля» - гімн українським хліборобам, гімн людям, що працюють на землі, будучи при цьому частиною космічного ритму буття.

- Вартими чималої уваги є і інші постаті з минулого -  Кирило Розумовський, який у 18-ти річному віці став Президентом Петербурзької академії наук, був обраний Гетьманом Лівобічної України, за вказівкою цариці Єлизавети; Плеяда педагогів – В. Сухомлинський, А. Макаренко, К. Ушинський, Г. Ващенко…

- Потрібно, щоб цивілізований Світ дізнався і не забував, що українці ефективні не тільки у співі пісень і виконанні гопака, а і мають вагомі, великі досягнення у різних галузях науки і культури.

- Кожна жива система повинна мати ієрархію. М. Бердяєв писав: «Не ієрархічна лише купа сміття». «Кастовий (становий, класократичний) устрій є найефективнішою формою організації суспільства», - І. Каганець.

- Велике значення має Відчуття Серединності: «Три прикмети – відрух оборони свого рідного, погляд на світ з нутра раси, й сприймання предківщини, - це немов зовнішній вияв українського характеру», - Ю. Липа. Ці прикмети є і окресленням наших меж, своєрідний щит для збереження себе як народу.

-Визначення власної вісі – надважлива засада для України. Не Схід і не Захід є джерелом нашої країни, це дилема Польщі. «Тільки вісь Південь – Північ є віссю українських земель», - Ю. Липа.

-Відповідно до історії минувшини, враховуючи специфіку і традиції українських земель, має бути створений і задіяний правильний Адміністративно – територіальний устрій держави.

- Творімо ж Нове суспільство, де головними будуть виміри: Людина і Природа, Людина і Людина, Людина і Суспільство. 

Андрій Будкевич (Буткевич) – брендолог, історик мистецтва.

«ЛЕЛЕГ – 4»: Лабораторія експансії латентних експериментів горішнього – 4. Керівник – А. Будкевич.

*Доповідь прийняла участь в ІІІ –й Міжнародній науково – практичній конференції 28 – 29 листопада 2019 року, яка відбулася в Житомирському національному агроекологічному університеті.

**Яка різниця між генієм і просто талантом, трактування А. Шопенгауера: «Талановита людина вміє дуже точно влучати в цілі, передбачені геніями, тими, хто ставить завдання настільки масштабні, глобальні і перспективні, що їх нікому, крім них, часто спочатку і не видно».

Примітки.

На титульній сторінці - картина Олександра Сидорука (м. Ужгород) "Тарас Шевченко в задумі ".