Наболіло... або Людина і природа

12 січня 2017
PolozzI
Тернопільщина, як і вся Україна загалом, має безліч природних багатств. Але основною проблемою є те, що ми не вміємо їх берегти. Звичайно у нас створюються організації з охорони природи, але цього не достатньо. Особисто я думаю, що потрібно, щоб кожна людина свідомо розуміла свій, зазвичай негативний, вплив на природні багатства.

Так для Тернополя найбільшим трішки природним, трішки штучним багатством є наш став. Усі тернополяни сприймають його як належне, і не задумуються над його цінністю для нашого міста, і не тільки естетичною. А насправді ж не кожне місто може похвалитися ставом у самісінькому центрі. Часто його порівнюють з озером у Женеві. Звичайно, наше озеро трішки скромніше, але все ж.

Найбільше розчаровує ставлення населення до цього скарбу. Адже, окрім того, що мало хто хвилюється про його очищення чи подальшу долю, люди ще більше погіршують ситуацію. Дуже часто можна побачити побутове сміття на берегах ставу.  На жаль, ніхто не усвідомлює (чи можливо дехто не знає), що маленький фільтр від сигарети може розкладатися до 3 років (а скільки ж там тих фільтрів), папір зникне з лиця Землі за 2-3 роки, а от супер популярний поліетилен (пакетики, упаковки, пляшки) розкладається 100-200 років!!! Не говорю вже про шкоду батарейок і різних хімічних відходів.
Сумно, що люди так чинять з природою, а потім говорять: "Брудне у нас місто, а став який…".  А все, що потрібно у цій ситуації, всього лиш розуміння того, що ми на цій землі гості, не ми створювали все це і не нам його забруднювати і руйнувати! Ми повинні навчитися цінувати те, що маємо, бо потім може бути пізно.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Володимир 14 січня 2017
Ми повинні навчитися... думаю, цього не навчишся сам. Повинен бути приклад, а приклад може бути тільки від старшого або авторітетнішого. В нашому випадку, це потрібно виховувати з дитсадка, а в коротстроковій перспективі - пропагувати охайність у всіх ЗМІ і доведенням законів про шкоду довкілля, через суди і вироки. Робота кропітка, але не довготривала, як що цим займатися всеосяжно на державному рівні. Тепер питання: Хто цим буде займатися? Мінестерство Культури? Мінестерство ЖКХ? Ні. Для цього потрібна Державна Програма.
Фотокамера як зброя, або Інше обличчя війни
Якби не було війни, ті, хто загинув, могли б народити і виховати дітей, кохати, працювати, винайти, створити, нарешті, просто жити, бути щасливими й радувати своєю присутністю на землі рідних, близьких, друзів...
Читати більше
АПЕЛЬСИНОВИЙ МАРМЕЛАД ЗА РЕЦЕПТОМ ПАДДІНҐТОНА
​Трапляється так, що фільм дуже сильно припадає до душі. Після перегляду усю ніч сниться, як будуєш хижку на безлюдному острові, перебираєш таємничий мотлох на горищі або блукаєш Нарнією. Цього разу зі мною знову так сталось.
Читати більше