На перехресті долі. Леся Українка та Ольга Фреймут

26 лютого 2018
Anastasia Nazarenko

"Коли вибирати з двох, то я вже волю бути Дон-Кіхотом ніж Санчо Панса, бо так мені більше по натурі, та й навіть по фігурі"
Леся Українка

Знаєте, а ця фраза змушує замислитись і чомусь породжує інші зухвалі порівняння. Сьогодні героїнями такого дивного експерменту є журналістка і телеведуча Ольга Фреймут та не менш відома і талановита письменниця Леся Українка...
 


Звісно, слід розпочати з того, що дата, яка об'єднує Лесю та Ольгу, має дуже велике значення для кожної людини. Це - День народження. Лариса Петрівна Косач (яка згодом обрала собі псевдонвм Леся Українка) народилася 25 лютого 1871 року в містечку Новоград-Волинському. А через 111 років (а саме 1982-го) у невеличкому містечку Новий Розділ, що на Львівщині, побачила світ Ольга Михайлівна Фреймут

Звісно, життя цих сильних жінок складалися по-різному, однак можна помітити, що деякі "ниточки долі" все-таки пререплелися... То спробуймо знайти їх, та подивитися, куди вони нас приведуть.

Такою чарівну ведучу Ольгу Фреймут колись намалював Кензо Такада. Правда, схожа на Лесю Українку?
 


А поки ви думаєте, розпочну із затишно-родинних моментів долі Фреймут та Українки. Бо, як на мене, дуже мило, що теплі сімейні стосунки з братами є характерними для обох життєвих історій.
 

  • Леся мала старшого брата, Михайла. Їх у сім'ї називали спільним іменем – "Мишелосіє" через нерозлучність. "З братом Михайлом – розповідають дослідники – вони були великі приятелі і доповнювали один одного. Життя їх внутрішнє точилося цілком окремо, в їх потайний світ не потрапляв ніхто. Однією з улюблених забавок Лесі і Михайла було відогравання різних сцен з лицарського або героїчного життя, і Леся так захоплювалася самою дією і становищем особи, яку вона мусила уявляти, що цілком забувала за дійсність".
     
  • Взагалі-то ми з Олею повинні бути двійнятами, - серцем відчуваю, коли Ользі погано. Вона теж може серед ночі зателефонувати мені і запитати: "Я знаю, що щось трапилося. Розповідай!" – говорить брат Фреймут Коля. За його словами, в дитинстві вона завжди щось писала, вигадувала, а також організовувала спектаклі. Крім того, Ольга "замовила" братика у батьків і завжди дбала про нього. "Я любив сестру, бо вона мене виховувала. Водила в садок, який я терпіти не міг. Я сідав посеред дороги і вперто відмовлявся йти. Але, незважаючи на мою завзятість, їй вдавалося зі мною домовитися. Оля завжди була відмінницею. Спізнитися на урок - для неї катастрофа!" - зізнався брат ведучої.
 
  • Ольга Фреймут в одному зі своїх численних інтерв'ю говорила: "Ми з мамою найближчі подружки. Я в дитинстві дуже сильно хворіла - була на межі життя і смерті, лікарі не давали ніякої надії. Тому мама, яка народила мене у 18 років, постійно зі мною носилася: вся в сльозах, вона не випускала мене з рук, багато зі мною розмовляла. Я вистраждана дитина, тому до цих пір ми з нею дуже близькі".
     
  • Ще зі школи нам відомо, що видатна поетеса Леся Українка з дитинства була хворою на туберкульоз кісток, через що дуже страждала і мусила постійно лікуватися. Згідно із найпоширенішою версією, хвороба поетеси - наслідок застуди. 
   
  • Однак хворобливу і тендітну Лесю Франко назвав "єдиним мужчиною в нашому письменстві". Її, як і Олену Пчілку, мали за надзвичайно сильну жінку. Сильну морально. І думка така була зовсім небезпідставною.
     
  • Ольга Фреймут теж поділяє подібні погляди. "Ми маємо право на чоловічий світ. Я зрозуміла, що маю чоловіче наповнення і перестала цього цуратися. В душі треба мати чоловіче, як амулет. Наша жіночність іноді до чого приводить? Що ми чіпляємо на машину значок "туфелька". Що це за сексизм, що за дискримінація?" - говорить ведуча.
     

  • Мала Леся хист і до музики – вже у п'ять років написала невеличку музичну п'єсу. Відтак, їй навіть пророкували майбутнє музиканта. Однак про цю кар'єру дівчині довелося забути ще у дванадцятирічному віці. "Якби не фатальна хвороба, то вона була би прекрасною піаністкою або й першою в Україні жінкою-композитором", – вважає доктор філологічних наук Валерій Корнійчук. Навіть сама Леся жартувала: "Мені часом здається, що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет, та тільки біда, що натура утяла мені кепський жарт".
  • Що ж до Ольги Фреймут, то вона теж приділяла музиці чимало часу. Вісім років ведуча навчалася у музичній школі грі на фортепіано. Та й зараз прекрасний та вишуканий інструмент прикрашає оселю пані Фреймут.
 
Звісно, не можна не згадати про роль літератури у житті цих прекрасних леді.
 
  • Значення творчості Лесі Українки для нашої літератури складно переоцінити, адже вона писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики. Також працювала в галузі фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу). Винятково велике значення Лесі Українки в історії української літератури полягає в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами й мотивами; досконало володіючи катренами й октавами, сонетами й оригінальними строфічними будовами, використовуючи гексаметр, верлібр, п'ятистоповий ямб, вона збагатила строфіку, ритміку й метрику української поезії.
     
  • З літературою життя пов'язало і пані Ольгу. Неабиякий успіх мала перша книга журналістки "Де їсть і [з ким] спить Фреймут". Наразі готуються до друку авторська книга про етикет та казка "Кажан Жан". Хоч нині і рано говорити про важливість внеску Фреймут в українську літературу, однак наявність оригінального та особливого стилю письма ведучої очевидна. Крім того, Фреймут любить літературу не лише як автор, а й як читач, про що вона неодноразово розповідала в інтерв'ю: "Я дуже люблю читати. У мене завжди позичають книги і не віддають. Я списую це на мій вишуканий літературний смак, бо якби книги були нудними, мені б їх повернули наступного ж дня."

Навіть професійна діяльність ведучої давала змогу "життєвим ниточкам" вкотре перетнутися. З програмою "Інспектор Фреймут" 2014 року тележурналістка навідувалася до літературно-меморіального музею-садиби Лесі Українки, що в селі Колодяжному. Ведуча розповіла, що на Волинь приїжджала у справах, однак вирішила відвідати обійстя улюбленої поетеси. ​
   

"У Лесі Українки в гостях. Її туалетний столик, рукавички, горнятко, листівки... Люблю сильних жінок. А з Лесі все почалося... С. Колодяжне, Полісся." 

"Леся Українка пила з горняток, з яких розпочинаю день я. Порцеляна Кузнєцовського заводу..."

"Лесине дзеркало... Не вірте пам'ятникам, що демонструють її кремезною. Поетеса була тендітною: зріст -1м 59 см; вага - 43кг... Билиночка! До речі, я і Леся Українка народилися 25 лютого, завжди мала її за натхненницю)" - ділилася Фреймут враженнями.

Отакі несподівані відкриття народжуються у порівняннях. Для цього достатньо просто по-іншому подивитися на Долю - чужу чи власну. Незважаючи на різницю у 111 років, країна їх знає і любить. Леся Українка та Ольга Фреймут - успішні жінки, які 25 лютого вперше зустрілися на перехресті Долі...
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
XVII СТ. : ПОЛОНІЗАЦІЯ, ВІДРОДЖЕННЯ, ПОЧАТОК РУСИФІКАЦІЇ
Особлива важливість цієї епохи для долі українства та його питомої мови не підлягає жодним сумнівам, хоча в різні її періоди в різних куточках української ойкумени відбувалися відмінні навзаєм, не раз "протилежні за знаком" процеси.
Читати більше
Як слов'янки прикраси носили
Яскравим та виразним наповненням до українського народного одягу виступали прикраси. Вони виконували захисну функцію амулетів, талісманів, оберегів, які супроводжували людей упродовж життя. Основним призначенням ювелірних виробів було доповнення до костюма. Звідси і їхня художня виразність, багатство форм і технічних прийомів, які збереглися і зараз.
Читати більше