На чию честь названо елемент?

1826 року німецький фізик і хімік Готфрід Вільгельм Озанн, професор університету в Дерпті (тепер Тарту, Естонія), опублікував роботу, в якій заявив про відкриття ним трьох нових елементів: плурану, поліну і рутенію. Таким чином, вперше в хімічну науку був введений термін "рутеній". Однак відкриття не підтвердилося іншими вченими і навіть сам Озанн не зміг його повторити. Вперше рутеній був виявлений у 1844 році в уральській платинової руді професором хімії Казанського університету, німцем за походженням, Карлом Клаусом.

Дослідники відзначають, що Клаус з великою повагою ставився до праць свого попередника по вивченню платинових металів. Тому, спираючись в пошуках на праці Озанна, Клаус вирішив зберегти запропоновану його попередником назву. Про це він пише у своїй статті: "Этот металл я назвал рутением потому, что он в небольшом количестве находится в теле белого цвета, о котором вспоминает Озанн... Озанн, принявший это тело за особенный оксид металла, назвал его оксидом рутения... Так как этот металл в оксиде рутения Озанна встречается в небольшом количестве, я предлагаю назвать его рутением".

Яким чином і звідки брав назви для своїх елементів сам Озанн достовірно невідомо. Можна припустити, що для поліну ним було використано латинську назву Польщі (Polonia). Ну, а яке ж тоді походження назви рутеній?

Озанн був німцем й, очевидно, йому був знайомий термін "рутенія", оскільки в Австро-Угорщині латинськими словами Ruthenus, Ruthenia називали русинів (українців) та Україну. Взагалі, цим терміном визначали українців у Західній Європі в історичних джерелах, написаних латиною у XIV- XIX століттях. Ця назва вживалася ще й на початку минулого століття, коли русинами називали слов'янське населення Галичини, Буковини та Закарпаття і, відповідно, країну, де вони жили, що зафіксовано в багатьох європейських словниках та енциклопедіях.

Закарпатський будитель О. Духнович писав: "Я русин єсьм, був і буду...". Русином вважав себе Іван Франко та багато галицьких діячів XIX століття. В Енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона повідомляється: "Рутены (нем. Russinen, Ruthenen) — употребляемое преимущественно поляками и немцами название русского населения австро-венгерских земель, в отличие от русских (русских подданных)…".



Однак русинами були не тільки західні українці. Раніше всі українці називалися русинами, а від початку цей етнонім походить саме із Середнього Подніпров'я. Етнонім "русини" - перша самоназва українського народу, який пізніше, з певних причин, змушений був її змінити, до того ж не так вже і давно.

В Енциклопедії українознавства дається таке пояснення: "Rutheni (латинське Rutheni, Ruteni) - синонім назви русини, українці". Крім того, підкреслюється, що в кінці ХІХ – на початку ХХ століття назви рутени, рутенський (нім. Ruthenen, фр. Ruthenes і англ. Ruthenians) вживали для відмінності термінів "русини", "руський" від "росіяни", "російський".

Так чому ж тоді в багатьох російських і радянських виданнях стверджується, що К. Клаус назвав елемент на честь Росії? Корені помилкових визначень в російських і радянських енциклопедіях містяться у виданнях царської Росії. У тому ж Енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона знаходимо наступне: "… название рутения происходит от Rutheniа, что означает Россия". Однак відомо, що в царській Росії українців не визнавали окремим народом, і все, що стосувалося українців, поширювалося також на росіян.

Зі сказаного видно, що поширене кремлівською пропагандою твердження про те, що рутеній названий на честь Росії, не відповідає дійсності. По-перше, Карл Клаус не називав рутеній на честь Росії, а зберіг назву, яка була дана Озанном. По-друге, словами Rhutheni, Rhuthenia, латиною називали українців-русинів і їхню країну, а широковживаною латинською назвою Росії було і залишається слово Russia, а не Ruthenia.

Таким чином, не тільки назва Русь, а й назва хімічного елементу рутенію була привласнена росіянами. Сьогодні українці мають свою незалежну державу, відроджують і по крихтах збирають свою розсіяну культурну спадщину, заново пізнають свою історію. Очевидно, давно вже прийшов час постійно вказувати і наголошувати, що Rutheniа - це Україна і що елемент рутеній отримав назву на її честь.

І насамкінець наведемо кілька відомостей про сам елемент. Рутеній (лат. Ruthenium) – це хімічний елемент з атомним номером 44, атомна маса 101,07. У періодичній системі позначається символом Ru. Являє собою крихкий перехідний метал сріблясто-сірого кольору і відноситься (разом з платиною, родієм, паладієм, осмієм та іридієм) до сімейства благородних металів платинової групи. До основних рис рутенію належить його супертвердість і суперстійкість до інших хімічних речовин. Рутеній та його сплави знаходять застосування в якості жароміцних конструкційних матеріалів в аерокосмічній техніці, і за міцністю перевершують найкращі сплави молібдену і вольфраму. Рутеній також є єдиним платиновим металом, який міститься в складі живих організмів.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Готуй попкорн: новинки кінематографа 2019 року!
2019 рік презентує нам чимало новинок у сфері кіно: нова робота Квентіна Тарантіно, історичні блокбастери, фільми кіновсесвіту Marvel, захоплюючі трилери, кіноадаптації культових мультфільмів від Disney. UA Modna розповість тобі про 10 найочікуваніших фільмів 2019 року.
Читати більше
Другий Святвечір: готуйте Голодну кутю, не їжте до вечері і не підслуховуйте розмови тварин
Завершальним акордом різдвяно-новорічних свят є Голодна кутя, голодний Святвечір, надвечір’я Богоявлення або хрещенський святвечір, що відзначається 18 січня.
Читати більше